Наведено характеристику похідного слова словотвірного гнізда "работать": розглянуто етимологію, частотність вживання цього дієслова у зіставленні з іншими словами діяльності; простежено зміни семантики дієслова протягом XI - XX ст.

Проанализировано базовое слово словообразовательного гнезда "работать"; рассмотрена этимология, частотность употребления этого глагола в сопоставлении с другими словами деятельности; прослежены изменения семантики глагола работать на протяжении XI - XX вв.

The article deals with the characteristics of the summit of the word-forming family of the verb to work. The etymology and frequency of the usage of the given verb in comprasion with the verbs of activity are reviewed. The changing of semantic of the verb to work during the XI - XX-th centuries is established.

Досліджено лексичну семантику похідного слова, зокрема, дієслів, утворених від іменників із значенням часу, які є периферійними елементами лексико-семантичного поля часу у складі функціонально-семантичного поля темпоральності. Доповнено теорію функціонально-семантичних полів, зокрема, запропоновано конфігурацію функціонально-семантичного поля темпоральності. Систематизовано дієслова, зважаючи на їх денонативно-референційний простір. Виділено екзистенційно-темпоральні, квалітативно-темпоральні дієслова, дієслова соціальної діяльності. Проаналізовано словотвірні можливості дієслів зі значенням часу у творенні суфіксальних і префіксальних одиниць, вказано на особливості реалізації словотвірних потенцій цих дієслів у літературній мові та мові діалектної субсистеми.

Рассмотрены вопросы имплицитной морфологии русского языка (РЯ), в частности скрытые механизмы речевого функционирования, на основе исследования семантической структуры слова методами семнокомпонентного анализа, а также семной и морфемно-семантической комбинаторики в функциональном аспекте. Внимание уделено глаголу, категории которого влияют на функционирование других частей речи в предложении, его аспектуально-фазовой системе, а также системе актантной функциональности. Представлена концепция фреймовой структуры РЯ.

Встановлено, що префіксальна конвергенція зближення лексично різних одиниць відбувається на морфологічному підгрунті, тобто на підставі тотожності або близькості значень префіксів, а також приєднання одного і того ж префікса до основ, які певним чином різняться. Для опису типів префіксальної конвергенції російських дієслів застосовано матричний підхід, що уможливив виділення типів конвергентних відношень між структурними компонентами у сфері префіксальної дієслівної лексики. Основними причинами появи конвергентних відношень у структурі префіксальних дієслів слід вважати сильну семантичну інформативність префікса, його валентність, а також характер взаємодії семантики префікса й основи-мотиватора. Створено реєстр синонімічних і антонімічних значень російських дієслівних префіксів.

Исследована лексическая семантика производного слова, в частности глаголов, образованных от имен существительных со значением времени. Такие дериваты занимают периферийное положение в лексико-семантическом поле времени. Однако до настоящего времени они недостаточно исследованы ни с точки зрения денотативно-сигнификативного значения, ни в аспекте деривационных связей, что обусловливает актуальность этой статьи.

Дан сопоставительный анализ глаголов совершенного и несовершенного видов русского и туркменского языков.

Рассмотрен когнитивно-ономасиологический анализ мотивации русских наречий. Описана роль модусного компонента в мотивации наречий, при которой производное наименование опирается на оценочно-эмоциональное восприятие именуемого.

Повторяемость как семантическая категория, противопоставленная единичности, является универсалией и имеет средства выражения во всех языках. Будучи разновидностью множества, повторяемость исследуется философами и лингвистами, в русском и других славянских языках традиционно связывается с видом глагола. Дана классификация повторяемости, выражаемой имплицитно и эксплицитно, кратко описаны способы передачи повторяемости на внутрисловном и синтаксическом уровне, предложена семная формула видовых граммем русских глаголов, из которой следует, что повторяемость входит в грамматическую семантику несовершенного вида. Это позволяет глаголам несовершенного вида передавать повторяемость без поддержки контекста. Выводы и результаты исследования имеют теоретическое значение и практическое применение в курсе русского языка как иностранного при обучении видам глагола.

Рассмотрены проблемы взаимодействия процессуальных и статичних признаков в процессе образования вторичных номинаций во внутрисловной деривационной структуре многозначного глагола. Предлагаемая методика вертикально-горизонтального анализа позволяет включить в сферу научного исследования все компоненты, входящие в актантные рамки глагольного слова. Возможность предложенного варианта определения значения релятивной системы обусловлена взаимодействием процессуальной и именной семантики. Дана семантическая характеристика производных лексикосемантических вариантов, выходящих за пределы сферы физического действия.

Досліджено морфологічну категорію виду дієслова, лексико-граматичну категорію фазовості та інших імпліцитних аспектуальних категорій російської мови. Встановлено, що в граматичній семантиці виду дієслова категорії граничності, часової локалізованості, одиничності й повторюваності репрезентовані відповідними семами. Запропоновано семну формулу грамем доконаного та недоконаного виду, з якої випливає, що принципова відмінність видів полягає в додатковому наборі сем у грамемі недоконаного виду: вона містить семи неграничності, нелокалізованості та повторюваності, яких немає в грамемі доконаного виду. Зв'язок категорій фазовості та виду виявляється в наявності фазового інваріанта в усіх видових парах, а також у наявності фазових парадигм у дієслів обох видів. Розроблено теорію фазової парадигматики, надано поняття фазової парадигми, описано її структуру, критерії визначення відношень фазовості між дієсловами в парадигмі. Проаналізовано фазові парадигми дієслів різної семантики, подано ідею словника фазових парадигм російських дієслів, його концепцію та структуру.

Проаналізовано основні види граматичних лакун, виділених у тлумачних та граматичних словниках, підходи щодо їх фіксації. Обгрунтовано необхідність виділення двох основних типів парадигм з "порожніми клітинками": дефектні і когнітивно-комунікативно доцільні. Дієслова з граматичними лакунами розподілено за цими типами парадигм, визначено частотність кожного типу. Показано зв'язок між комунікативною потребою вживання тих чи інших форм і процесом трансформації норм сучасної російської літературної мови. Запропоновано систему позначок для граматичних лакун кожного типу.

Описаны результаты сопоставительного исследования групп глаголов движения в русском и польском языках. Внимание сосредоточено на составе, семантических и грамматических особенностях бесприставочных глаголов движения несовершенного вида, которые различаются по признаку однонаправленности/неоднонаправленности движения. Определены различия их функционирования в сопоставленных языках. Исследование выявило некоторые архаические черты довидовой славянской системы глаголов движения и следы семантической и грамматической эволюции этой системы.

Проанализировано сопоставительный анализ семантических мотивационных отношений в родственных языках. На материале русского и украинского языков рассматривается развитие деривационных отношений на внутрисловном уровне в многозначних глаголах, обозначающих физическое действие.

Рассмотрен актуальный вопрос изучения аббревиации в разделе словообразования на базе словообразовательных гнезд; даётся классификация аббревиатур и расширение за их счёт словообразовательного гнезда глагола работать в современном русском языке; приводятся примеры изменения аббревиатур на временной оси.

Проведен анализ предложений, описывающих и выражающих эмоцию страха на русском языке. Рассмотрена глагольная модель предложений с лексемами бояться, опасаться, паниковать, пугаться, ужасаться. Материал отобран из русской художественной литературы. Сравнены языковые конструкции, которые употребляются в произведениях художественной литературы (Л. Улицкая "Казус Кукоцкого"), в том числе популярной массовой литературы (П. Дашкова "Кровь нерожденных").

Проаналізовано дериваційний простір багатозначних російських дієслів фізичного сприйняття. Зазначено, що він формується завдяки взаємопроєкції епідигматичного (ЕГ) та словотвірного гнізд (СГ) слова-полісеманта, оскільки дериваційний потенціал слова реалізується шляхом двох типів деривації - семантичної та формально-семантичної. Лексема-полісемант у цьому разі є вершиною обох гнізд, але в ЕГ вона репрезентована першим лексико-семантичним варіантом (ЛСВ). Уже на рівні ЕГ імпульсом до його формування стають дивергентні процеси, які виявляються далі в тому, що кожен із ЛСВ утворює своє СГ, тобто епідигмат стає генеративом дериватів, які теж розглядаються на рівні семем, якщо похідне - багатозначне слово. В цьому відмінність дивергентного словотвірного гнізда (ДСГ) від лексико-словотвірного гнізда, де похідними є лексеми, а не їх ЛСВ. У межах ДСГ може бути (але не обов'язково) конвергентна частина, або конвергентне СГ (КСГ). До нього входять спільні від усіх ЛСВ деривати за умови, що є і не спільні деривати. Тільки якщо від усіх ЛСВ утворюються всі однакові похідні, можна говорити про СГ лексеми. Оскільки семеми можуть різнитися дериваційною продуктивністю, цей показник стає специфікувальною ознакою ЛСВ.

Розглянуто перехідність-неперехідність дієслів у російській мові, яку подано в когнітивно-еволюційному та посибілістичному аспектах. Викладено історію вивчення перехідності-неперехідності. Представлено та застосовано до вивчення перехідності-неперехідності когнітивно-еволюційний та посибілістичний підходи. На прикладі форм, утворених від зворотних шляхом відсікання постфікса, продемонстровано сучасну транзитивацію російських дієслів. Із метою дистанціювання від транзитивації, що змінює поняттєву основу зворотного корелята, від нетранзитивації проілюстровано випадки відсікання постфікса, що призводить до вживання дієслова в іншому лексичному значенні. Безпостфіксувальну транзитивацію розглянуто як мовну гру та мовну тенденцію, що підтверджується відповідними маркерами. Окремо показано імпліцитні контексти, у яких мовна гра та мовна тенденція не розрізнюються. Визначено причини відсутності безпостфіксувальної транзитивації та вплив цих причин на її можливості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-212.5 + Ш141.14-212.5

Рубрики:

Російська мова

Українська мова

Шифр НБУВ: ДС48728 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-212.5

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС49496/с прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.12-212.5

Рубрики:

Російська мова

Шифр НБУВ: ДС49660 Пошук видання у каталогах НБУВ