Обгрунтовано теоретичні та методологічні основи параметризації запозиченої лексики російської мови. Вивчено особливості комунікативної репрезентації греків за умов полілінгвокультурної ситуації Криму. Подано лінгвістичну та соціокультурну характеристику запозичень-грецизмів через їх освоєння у процесі функціонування. Визначено культурно-ціннісне навантаження сучасних запозичень у реципієнтній мовній системі на підставі акумулювання попереднього досвіду. Визначено мовний статус грецизмів у межах лексичної та словотвірної підсистем російської мови. Перекладено матеріали навчального тематичного словника "Ширше коло" грецькою мовою.

Розроблено методику зіставлення англоамериканських лексичних запозичень в українській і російській мовах. Проаналізовано процеси фонетико-графічної асиміляції, граматичної адаптації та семантичного пристосування англоамериканізмів. Визначено тенденції функціонально-стилістичного використання англоамериканських запозичень, виявлено спільні та відмінні особливості акомодації англоамериканізмів у мовах-реципієнтах.

Проаналізовано шляхи та механізми здійснення процесу запозичення, виділено лінгвальні й екстралінгвальні чинники, які обумовлюють процес запозичення лексичних одиниць. Визначено морфологічну структуру англіцизмів у мові реципієнтів, словотворчі можливості на грунті мови реципієнта. Охарактеризовано сегменти мовної картини світу носіїв російської мови, що містять найбільшу кількість англомовних лексем. Проаналізовано ступінь варіативності та переосмислення лексико-семантичної структури іншомовних слів у контексті російської мови. Виявлено особливості англіцизмів у матеріалах різних стилів.

Досліджено теоретико-методологічні засади вивчення англоамериканських запозичень (ААЗ) у близьоспоріднених мовах. Проаналізовано фонетико-графічні та граматичні особливості ААЗ в українській і російській мовах початку ХХІ ст. З'ясовано семантичні особливості ААЗ у лексичних системах зазначених мов. Визначено функціонально-стилістичні особливості ААЗ. Охарактеризовано функціонування ААЗ у мові українських і російських ЗМІ.

Висвітлено питання про сутність запозичення, принципи класифікації запозичених слів і способи адаптації іншомовної лексики. Проаналізовано стан вивчення проблеми німецькомовних лексичних запозичень у лінгворусистиці. Охарактеризовано німецькі лексичні запозичення в історико-хронологічному аспекті. Наведено комплексну історико-лінгвістичну характеристику німецьких лексичних запозичень, встановлено причини та шляхи їх проникнення в російську мову XVII - XVIII ст. Розглянуто тематичну класифікацію запозичених з німецької мови лексичних одиниць вказаного періоду. Описано особливості семантичної адаптації німецьких лексичних запозичень у російській мові, семантичних відношень німецькомовних запозичень в процесі їх асиміляції мовою-реципієнтом. Проаналізовано системні зв'язки німецьких запозичень в лексичній системі російської мови, зокрема явища омонімії і синонімії.

Досліджено новітні англомовні запозичення, що функціонують у сучасному російському молодіжному сленгу, встановлено тематичні групи англомовних молодіжних сленгізмів. Описано моделі, за якими окремі значення англійських лексем запозичуються російським молодіжним субкодом, вивчено особливості семантичної, фонетико-графічної та граматичної адаптації новітніх англомовних запозичень у сучасному російському молодіжному сленгу. Розкрито явище "мовної гри", що супроводжує використання запозичень молодіжним сленгом.

Встановлено напрями та ступінь впливу української мови на лексико-фразеологічну систему російського мовлення Одеси, визначено місце та роль українського компонента в етнічному макрокомпоненті цього ідіому. Риси, зумовлені україномовним впливом, мають різну частотність уживання. Регулярним є вживання українізмів з архісемами "людина", "побут", "праця", "їжа", "тварина", "рослина", назв географічних і астрономічних об'єктів, номенклатурних найменувань, димінутивів. Поширеними є також дієслова з архісемами "пересування" та "поведінка", іменники і прислівники з архісемою "міра", службові слова, вигуки. Фразеологічні українізми відтворюються цілком або компонентно в контамінованих російсько-українських фразеогібридах. Етнічна маркованість українізмів здійснюється у російському міському мовленні одеситів лексичним, словотвірним, граматичним і позамовним способами. Метою вживання українізмів часто буває посилення емоційної виразності мовлення.

Проаналізовано особливості функціонування лексико-семантичних українізмів, що позначають назви українських національних інструментів та номінують назви осіб, які володіють грою на цих інструментах. Крім семантики, виокремлено прагматичну складову розглянутих лексем, їх конотації. Проаналізований матеріал слугуватиме для репрезентації виокремлених номінацій в словнику українізмів російської мови.

Рассмотрены процессы ценностной адаптации западноевропейских заимствований, вошедших в русский язык в Петровскую эпоху. Импорт западноевропейских концептов сопровождался внедрением в русское языковое сознание прагматических и утилитарных ценностных ориентаций. Аксиолингвистический подход к анализу лексикографического материала позволяет сделать вывод о том, что в ситуации лексической дублетности образуются оценочные пары, где иноязычная лексема имеет нейтральную оценочность, а ее русский аналог содержит традиционно негативные коннотации в русском языковом сознании, свойственные лексике коммерческой сферы.

Цель работы - описание заимствованных наименований животных в современном русском языке с точки зрения их происхождения. Изучены наименования млекопитающих. Основные методы исследования - историко-описательный и этимологический. В результате исследования определен состав группы заимствованных зоонимов, называющих млекопитающих в русском языке, установлены языки-доноры иноязычных наименований животных, пути проникновения этих заимствований в русский язык, определено место таких слов в лексической системе современного русского языка. Проведены наблюдения за процессом перехода зоонимов-экзотизмов в разряд общеупотребительных слов. Сделан вывод, что заимствования в группе названий животных следует расценивать как обогащение словарного состава, которое происходит в результате расширения знаний о мире. Этот процесс начался в доисторическую эпоху и продолжается до сих пор. Источниками являются не только национальные языки, но и диалекты различных аборигенных языков. Нередко иноязычные наименования животных являются результатом непрямого заимствования. Практическая значимость данного исследования состоит в том, что его результаты могут быть использованы в лексикологии, лексикографии, методике преподавания русского языка, а также в последующих исследованиях причин, путей и способов процесса лексического заимствования.