Запропоновано теоретичні й практичні тести на тему "Графіка", використання яких сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні російської мови.

Предложены теоретические и практические тесты на тему "Графика", использование которых способствует повышению заинтересованности студентов в изучении русского языка.

Theoretical and practical tests concerning the topic "Graphics" are researched in the article. The use of these tests contributes uprising of students' interest and motivation in the Russian language learning.

Запропоновано теоретичні й практичні тести на тему "Перехідні явища серед частин мови", використання яких сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні російської мови.

Предложены теоретические и практические тесты на тему "Переходные явления в области частей речи", использование которых способствует повышению заинтересованности студентов в изучении русского языка.

Theoretical and practical tests concerning the topic "Parts of speech transitive phenomenon" are researched in the article. The use of these tests contributes uprising of students' interest and motivation in the Russian language learning.

Запропоновано варіанти вивчення теми "Явище лексичної паронімії", використання яких сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні російської та української мов.

Предложены варианты изучения темы "Явление лексической паронимии", использование которых способствует повышению заинтересованности студентов в изучении русского и украинского языков.

The variants of the studding the topic "Notion of lexical paronymy" are offered in the article. The use of these variants contributes uprising of students' interest and motivation in the Russian and Ukrainian language learning.

Висвітлено проблеми перекладу текстів усіх рівнів, як різновиду мовної діяльності, вказано внутрішні механізми мовної активності, а також задач її розвитку.

Освещены проблемы перевода текстов всех уровней, как вида речевой деятельности, указываются внутренние механизмы речевой активности, а также задачи ее развития.

The article is devoted to the problems of translation of the texts of all levels as kind of verbal activities as well as tasks of its development.

Запропоновано теоретичні й практичні тести на тему "Словотвірні гнізда", використання яких сприяє підвищенню зацікавленості студентів у вивченні російської мови.

Предложены теоретические и практические тесты на тему "Словообразовательные гнезда", использование которых способствует повышению заинтересованности студентов в изучении русского языка.

Theoretical and practical tests concerning the topic "Word-making families" are researched in the article. The use of these tests contributes uprising of students' interest and motivation in the Russian language learning.

Висвітлено теоретико-методологічні засади та технології формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки з урахуванням синергетико-системного, особистісно-діяльнісного, компетентнісного, комунікативного, технологічного підходів. Визначено організаційно-методичні умови впровадження моделі й ефективних технологій процесу формування професійної комунікативної компетентності з російської мови майбутнього педагога.

Розкрито питання про негативний вплив суржику на комунікативну компетенцію студентів майбутніх фахівців-економістів. Наведено приклади вживання російсько-українського суржику в професійній сфері.

Попытки приблизить процесс обучения русскому языку к процессу коммуникации предпринимались достаточно давно. Однако внедрение элементов коммуникативности не приносило желаемых результатов, поскольку отсутствовала их системность. Необходимость разработки принципов системного применения коммуникативного метода в процессе обучения говорению обусловила обращение к фразеологическим словарям. В результате была разработана оригинальная фразеологическая коммуникативная технология (ФКТ), учитывающая дидактические требования к комплексу упражнений по формированию коммуникативной компетенции. Важным компонентом ФКТ обогащения словаря является учебный материал, в который входят фразеологический минимум и текстовый минимум.

Розглянуто позааудиторну роботу як один із способів навчання аудіювання. Надано визначення понять позааудиторної роботи та рецептивного виду мовленнєвої діяльності - аудіювання. Розглянуто функції позааудиторної роботи та мовні механізми, що допомагають реалізувати комунікативні потреби студентів у аудіюванні в соціально-культурній сфері та у сфері повсякденного спілкування.

Сформулирован подход к изучению дефиниции лингвометодической компетентности; рассмотрены вопросы формирования лингвометодической компетентности студентов-бакалавров факультета начального образования Поволжской государственной социально-гуманитарной академии в рамках ряда учебных дисциплин, охватывающих теоретические основы и технологии начального филологического образования. Конкретные примеры позволяют составить представление о складывающейся на факультете начального образования модели образовательного процесса в условиях использования и традиционных, и инновационных образовательных технологий.

Рассмотрена проблема обучения конспектированию лекций по общенаучным дисциплинам иностранных студентов-нефилологов на начальном этапе и I курсе, а также предложены методические рекомендации по формированию и развитию навыков записи лекций. Определены функции межпредметных связей и их реализация при обучении конспектированию. Рекомендовано обучение конспектированию лекций по специальности проводить комплексно.

Раскрыты организационно-методические аспекты внедрения рефлексивного подхода в процесс обучения в высшей школе на примере подготовки студентов-лингвистов - будущих учителей. Акцентировано внимание на цели и рассмотрении некоторых граней общей проблемы, показывающих как достигается непосредственная практическая реализация соответствующих теоретических положений. Рассмотрены пути и формы внедрения рефлексивного подхода в организацию обучения студентов. Описаны методические приемы и даны рекомендации по их применению. В качестве примера организационной структуры, обеспечивающей внедрение рефлексивного подхода охарактеризована программа подготовки студентов в университете Висконсин, Мадисон.

Представлены современные концептуальные подходы к процессу профессионально-речевой подготовки педагога. Обобщены имеющиеся в современной методике подходы к обучению жанрам речи, обладающих способностью проявлять индивидуальный стиль речи. Сделан акцент на то, что педагогическая деятельность имеет свои, присущие только ей, речевые жанры. Указано, что к жанрообразующим элементам, определяющим модель педагогических жанров, отнесены подготовленность/неподготовленность высказывания, коммуникативное намерение, оценочность, модальность, риторичность, диалогичность, осознанность стратегии и тактики, адресность, образ автора. На примере жанра объяснительной речи рассмотрены некоторые особенности формирования индивидуального речевого стиля будущего педагога. Раскрыта важнейшая стилевая черта объяснительной речи - приёмы образного изложения материала, выбор которых всегда индивидуален и обусловлен личными и творческими особенностями педагога. Дана описательная характеристика следующих приёмов образности в объяснительной речи учителя: метафоры, сравнения, аналогии и введения вымышленной речи. Констатировано, что дидактическая направленность педагогического общения и образный характер языковых средств, отобранных учителем, способствуют совершенствованию его индивидуального речевого мастерства.

Наведено сучасні концептуальні підходи до процесу професійно-мовленнєвої підготовки педагога. Узагальнено наявні у сучасній методиці підходи до навчання жанрам мовлення, що володіють здатністю виявляти індивідуальний стиль мовлення. Акцентовано на тому, що педагогічна діяльність має свої, властиві тільки їй, мовні жанри. Зазначено про жанроутворювальні елементи, що визначають модель педагогічних жанрів, віднесені підготовленість/непідготовленість висловлювання, комунікативний намір, оцінність, модальність, риторичність, діалогічність, усвідомленість стратегії та тактики, адресність, образ автора. На прикладі жанру пояснювальної мови подано деякі особливості формування індивідуального мовного стилю майбутнього педагога. Розкрито найважливішу стильову рису пояснювальної мови - прийоми образного викладу матеріалу, вибір яких завжди індивідуальний і обумовлений особистими та творчими особливостями педагога. Подано описову характеристику наступних прийомів образності в пояснювальній мові вчителя: метафори, порівняння, аналогії та введення вигаданої мови. Констатовано, що дидактична спрямованість педагогічного спілкування й образний характер мовних засобів, відібраних учителем, сприяють удосконаленню його індивідуальної мовної майстерності.

Shows the current conceptual approaches to professional voice training teacher. Summarizes the available modern methods approaches to teaching genre of speech, with the ability to show individual style of speech. Emphasized that the educational activity has its inherent only in her speech genres. Indicated that the zhanroobrazuyuschim elements defining a model of pedagogical genres, covers preparedness / lack of training utterances, communicative intention, evaluation, modality, rhetorical, dialogical, awareness of strategy and tactics, targeting, image of the author. On the example of the genre explanatory speech presents some peculiarities of individual speech style of the future teacher. Disclosure of important stylistic features of explanatory speech - imaginative ways of presentation, the choice is always individual, and due to personal and creative features of the teacher. Given the descriptive characteristics of the following methods of imagery in the explanatory speech teacher: metaphors, similes, analogies, and the introduction of fictitious speeches. Stated that the didactic thrust of pedagogical communication and imaginative nature of linguistic resources, selected by the teacher, help improve his individual speech skills.

Рассмотрен вопрос об обучении профессиональной речи (ПР) в современной практике вузовского преподавания, актуальность которого обусловлен опытом практики, когда преподавание русского языка не обеспечивает готовности студентов к активному речевомув заимодействию в ситуациях профессионального общения. Раскрыто значение ПР как функциональной разновидности литературного языка, проявляющейся в продуктивных видах речевой деятельности, осуществляемой адресантом при решении задач профессиональной коммуникации; как лингвистически, психологически, социально обусловленный выбор профессионально маркированных средств языка; как деятельность по решению педагогических задач. Разработаны критерии: логико-содержательный, параметры которого способствуют выявлению уровня реализации ПР; структурно-композиционный, критерии которого определяют умения оформлять содержание языковыми средствами. Охарактеризован первый блок, который представлен такими критериями: соответствие речи коммуникативной задаче; развернутость содержания речи. Второй блок: композиционная оформленность речи; языковая оформленность.

Определены уровни сформированности речевых умений и навыков: высокий, достаточный, средний, низкий. Наиболее целесообразной системой обучения есть система, в которой тексты расположены тематическими циклами, которые реализуют принципы концентризма и способствуют развитию всех видов речевых навыков, дают возможность выхода на смежные науки. Констатирована необходимость разработки альтернативной методики обучения ПР.

Представлены современные концептуальные подходы к процессу языковой подготовки будущих педагогов. Изучены и описаны лингвостилистические особенности учебно-научных текстов по специальности студентов. Описана технология обучения языку специальности на основе опорно-логических схем. В качестве примера рассмотрен один из вариантов работы с тематическим циклом текстов по специальности "География", приведена опорно-логическая схема текста. Установлено, что анализ опорно-логической схемы цикла учебно-научных текстов позволяет увидеть основную и избыточную информацию, выделить новую и синтезировать более полный, обобщенный, логически стройный вариант. Особое внимание при этом следует уделять композиционной структуре текста, адекватному использованию разнообразных стилистических средств, а также употреблению стилеобразующих логико-семантических структур.

The modern conceptual going is presented near the process of language preparation of future teachers. The linguistic features of educational-scientific texts are studied and described on specialty students. Technology of the language teaching specialty is described on the basis of logic charts. One of variants of work is as an example considered with the thematic cycle of texts on specialty "Geography", a logic chart over of text is brought. It is set that the analysis of logic chart of cycle of educational-scientific texts allows to see basic and surplus information, distinguish new and to synthesize more complete, generalized, logically slender variant. The special attention it is here necessary to spare to the composition structure of text, adequate use of various stylistic facilities, and also use of logic-semantic structures.

Сосредоточено внимание на проблеме воспитания ценностного отношения к языку и формирования речевой культуры учащейся молодежи как показателя ее коммуникативной компетентности. Проанализированы причины низкого уровня речевой культуры студентов и приведены практические рекомендации относительно применения разных форм и методов обучения с целью повышения уровня сформированности речевой культуры студентов при изучении курса "Русский язык и литература" в ВУЗ.

Зосереджено увагу на проблемі виховання ціннісного ставлення до мови і формування мовної культури учнівської молоді як показника її комунікативної компетентності. Проаналізовано причини низького рівня мовної культури студентів та наведено практичні рекомендації щодо застосування різних форм і методів навчання з метою підвищення рівня сформованості мовної культури студентів у ході вивчення курсу "Російська мова і література" у ВНЗ.

The article analyzes reasons of low level of students' speech culture and suggests some practical recommendations concerning its formation while studying the course "Russian Language and Speech Culture" at higher school. It discloses the contents of the concept "speech culture" as a parameter of communicative competence.

С целью решения проблемы обеспечения доступности учебного текста для понимания обучающегося выделены особенности устного ответа как жанра текста и определены условия его применения в учебно-научной сфере педагогического общения. Приведено научное обоснование ключевых понятий исследования. Описаны методы и приемы формирования культуры устной речи у студентов, определены требования и критерии оценки устного ответа как жанра текста. Для мониторинга уровня владения коммуникативными качествами устной речи проведен опрос студентов факультета педагогики и психологии Приднепровского университета (76 студентов II и III курсов). Полученные результаты теоретического и практического исследования позволяют утверждать, что в условиях высшего профессионального образования речевое общение играет ведущую роль в организации обучения и является одним из критериев его эффективности.

З метою розв'язання проблеми забезпечення доступності навчального тексту для розуміння того, хто навчається, виділено особливості усної відповіді як жанру тексту і визначено умови її застосування у навчально-науковій сфері педагогічного спілкування. Наведено наукове обгрунтування ключових понять дослідження. Описано методи і прийоми формування культури усного мовлення у студентів, визначено вимоги і критерії оцінки усної відповіді як жанру тексту. Для моніторингу рівня володіння комунікативними якостями усного мовлення проведено опитування студентів факультету педагогіки та психології Придніпровського університету (76 студентів II і III курсів). Отримані результати теоретичного та практичного дослідження дозволяють стверджувати, що за умов вищої професійної освіти мовне спілкування відіграє провідну роль в організації навчання та є критерієм його ефективності.

Исходя из характеристики содержательной деятельности журналиста, предложено проводить обучение профессиональной речи будущих журналистов на основе жанровых текстов. На примерах показано, что разные цели журналистской деятельности требуют выполнения разных речевых действий. Описаны особенности способов создания и отображения информации: фактографического, аналитического, наглядно-образного и оценочного. Рассмотрена сущность наиболее популярных жанров журналистской речи и выделены типичные знания и умения, которыми должен овладеть будущий журналист для обеспечения соответствующего уровня своей профессиональной деятельности. Констатировано, что процесс обучения профессиональной речи будущих журналистов должен основываться на способах изложения информации, вытекающих из сути самих жанров.

Виходячи з характеристики змістової діяльності журналіста, запропоновано проводити навчання професійного мовлення майбутніх журналістів на основі жанрових текстів. На прикладах показано, що різні цілі журналістської діяльності вимагають виконання різних мовних дій. Описано особливості способів створення і відображення інформації: фактографічного, аналітичного, наочно-образного і оцінного. Розглянуто сутність найбільш популярних жанрів журналістського мовлення і виділено типові знання та вміння, якими повинен оволодіти майбутній журналіст для забезпечення відповідного рівня своєї професійної діяльності. Констатовано, що процес навчання професійного мовлення майбутніх журналістів повинен грунтуватися на способах викладу інформації, що випливають із суті самих жанрів.

The article substantiates necessity of teaching future journalists their professional speech on the basis of genre texts. These very texts represent different units of the process of teaching and become the sources of main knowledge and skills which must be acquired by future journalists to achieve the necessary level in their professional activity.

Рассмотрены возможности использования в процессе обучения основам красноречия языковой игры как вида лингвистического эксперимента. Подчеркнута важность использования языковых игр как средства противодействия существующим в настоящее время негативным тенденциям в развитии разговорной и письменной речи. Продемонстрированы возможности игры как средства активизации и увеличения словарного запаса, формирования навыков правильного, гармоничного построения высказывания.

Розглянуто можливості використання в процесі навчання основам красномовства мовної гри як виду лінгвістичного експерименту. Підкреслено важливість використання мовних ігор як засобу протидії існуючим в даний час негативним тенденціям у розвитку розмовної та письмової мови. Продемонстровано можливості гри як засобу активізації і збільшення словникового запасу, формування навичок правильної, гармонійної побудови висловлювання.

The possibilities of use in learning the basics of the language games of rhetoric as a form of linguistic experiment. Emphasized the importance of using language games as a means of countering existing at the present time, negative trends in the development of spoken and written language. The possibilities of games as a means of enhancing and increasing the vocabulary skills of forming a correct and harmonious construction of the utterance.

Аргументировано, что проблема повышения степени самостоятельности студентов в процессе обучения является актуальной. Освещены педагогические требования к организации контроля над учебной деятельностью учащихся. Обоснована эффективность применения современных технологий и интерактивных форм обучения. Рассмотрено использование технологии тематического портфолио в процессе изучения методики преподавания русского языка в педагогическом ВУЗ. Приведен пример ориентировочной структуры и содержания тематического портфолио "Формирование правописной компетенции младших школьников в условиях личностно ориентированного обучения".

Аргументовано, що проблема підвищення ступеня самостійності студентів в процесі навчання є актуальною. Висвітлено педагогічні вимоги до організації контролю за навчальною діяльністю учнів. Доведено ефективність застосування сучасних технологій й інтерактивних форм навчання. Розглянуто використання технології тематичного портфоліо в процесі вивчення методики викладання російської мови в педагогічному ВНЗ. Наведено приклад орієнтовної структури і змісту тематичного портфоліо "Формування правописної компетенції молодших школярів в умовах особистісно орієнтованого навчання".