Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-321

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто орієнтальну лексику в українськїй мові та сучасний стан її дослідження. Проаналізовано українсько-грузинські мовні контексти, лексичні китаїзми та кореїзми української мови, лексику японського походження в українській лексикографії. Охарактеризовано найдавніші контакти доіндоєвропейських мов України й індоєвропейських мов із картавельськими мовами.

Рассмотрена ориентальная лексика в украинском языке и современное состояние ее исследования. Проанализированы украинско-грузинские языковые контексты, лексические китаизмы и кореизмы украинского языка, лексика японского происхождения в украинской лексикографии. Охарактеризованы древние контакты доиндоевропейских языков Украины и индоевропейских языков с картавельскими языками.

Проведено лінгвістичний аналіз неології в поетичній спадщині київських неокласиків - М. Зерова, М. Драй-Хмари, М. Рильського, П. Филиповича, Ю. Клена. Описано природу, словотвірні особливості, функції неокласичної неології у контексті української літературної традиції та як репрезентативний складник національної культури.

Проведен лингвистический анализ неологии в поэтическом наследии киевских неоклассиков - Н. Зерова, М. Драй-Хмары, М. Рыльского, П. Филипповича, Ю. Клена. Описаны природа, словообразовательные особенности, функции неоклассической неологии в контексте украинской литературной традиции и как репрезентативный составитель национальной культуры.

Запропоновано концепцію походження назв "Русь" і "варяги". Заперечене скандинавське походження даних назв, зазначено, що обидві назви виникли у середовищі прибалтійських слов'ян. Розглянуто докази на користь норманської (скандинавської) теорії походження назви "Русь". Увагу приділено розповіді І. Диякона про похід норманів близько 865 р. на Візантію, розповіді Ахмеда-ал-Якубі про напад русів на Севілью. Наведено назви дніпровських порогів, про які повідомив візантійський імператор К. Багрянородний у своєму творі "Про управління імперією".

Предложена концепция происхождения названий "Русь" и "варяги". Оспорено скандинавское происхождение данных названий, указано, что они возникли в среде прибалтийских славян. Рассмотрены доказательства на пользу норманнской (скандинавской) теории происхождения названия "Русь". Внимание уделено рассказу И. Диакона о походе норманнов около 865 г. на Византию, рассказу Ахмеда-ал-Якуби о нападении русев на Севилью. Приведены названия днепровских порогов, о которых сообщил византийский император К. Багрянородный в своем произведении "Об управлении империей".

Висвітлено проблеми сучасної неології й оказіоналістики, історію дослідження неологічної лексики в українському мовознавстві. Проаналізовано еволюцію індивідуально-авторської лексичної номінації в українській поезії ХХ ст. на матеріалі понад 7 000 лексичних новотворів, засвідчених у вокабуляторах близько 400 авторів. Розглянуто особливості лексичних інновацій як експонентів мовно-поетичної картини світу українських футуристів 1920 - 1930 рр. Розкрито здобутки та перспективи української індивідуально-авторської неографії, теоретичні засади створення різножанрових словників авторської неологічної лексики.

Освещены проблемы современной неологии и оказионалистики, история исследования неологической лексики в украинском языковедении. Проанализирована эволюция индивидуально-авторской лексической номинации в украинской поэзии ХХ ст. на материале свыше 7 000 лексических новообразований, засвидетельствованных в вокабуляторах около 400 авторов. Рассмотрены особенности лексических инноваций как экспонентов языково-поэтической картины мира украинских футуристов 1920 - 1930 гг. Раскрыты достижения и перспективы украинской индивидуально-авторской неографии, теоретические основы создания разножанровых словарей авторской неологической лексики.

Визначено роль новітніх лексичних запозичень з англійської в сучасну українську мову (УМ) та їх характеристику. Проаналізовано склад лексичних англіцизмів, запозичених в УМ у новітній період (1990-ті рр. - початок ХХІ ст.) за матеріалами сучасних лексикографічних джерел та ЗМІ в структурному та лексико-семантичному аспектах. Наведено класифікацію новітніх англіцизмів, проведено їх нормативну оцінку та розкрито аспект культури мовлення.

Определены роль новейших лексических заимствований с английского в современный украинский язык (УЯ) и их характеристика. Проанализирован состав лексических англицизмов, заимствованных в УЯ в новейший период (1990-е гг. - начало ХХІ ст.) по материалам современных лексикографических источников и СМИ в структурном и лексико-семантическом аспектах. Дана классификация новейших англицизмов, проведена их нормативная оценка и раскрыт аспект культуры речи.

Розглянуто питання кореляції народнорозмовної та літературної норм у кодифікації власних географічних назв. Проведено структурно-семантичний аналіз твірних основ ойконімії Хмельниччини. Описано ойконіми Житомирщини як джерело вивчення історичної антропонімії, відантропонімну ойконімію Чернігівщини та ойконімію Івано-Франківщини в історичному аспекті, мікротопоніми Києва. Висвітлено особливості польськомовної фонетичної адаптації й транслітерації приголосних звуків в ойконімії Галицької та Львівської земель колишнього Руського воєводства.

Рассмотрены вопросы корреляции народноразговорной и литературной норм в кодификации собственных географических названий. Проведен структурно-семантический анализ образовательных основ ойконимии Хмельницкого региона. Описаны ойконимы Житомирского региона как источник изучения исторической антропонимии, отантропонимная ойконимия Черниговского региона и ойконимия Ивано-Франковского региона в историческом аспекте, микротопонимы Киева. Освещены особенности польскоязычной фонетической адаптации и транслитерации согласных звуков в ойконимии Галицкой и Львовской земель бывшего Русского воеводства.

Проаналізовано актуалізацію лексики, вилученої з активного вжитку за радянського часу. Аналіз здійснено на матеріалі прозових творів Ю. Андруховича, Ю. Винничука, Ю. Іздрика.

Розглянуто особливості кодифікації кальок в українській математичній термінології доби українізації. Калькування як спосіб термінотворення відповідало прихильному ставленню до вмотивованих одиниць і педагогічному принципові нормування термінології. Більшість кодифікованих кальок мають за прототипи греко-латинські інтернаціоналізми чи побудовані за взірцем "спільних" європейських кальок. Добір рекомендованих словотвірних кальок відбувався з урахуванням вимог точності, системності терміна та його мовної правильності.

Висвітлено поняття "сільськогосподарська термінологія" на основі виявлення джерел її формування й обгрунтування інтегрованого характеру науково-поняттєвого апарату сучасного сільського господарства. Уточнено семантичний обсяг поняття "галліцизм" стосовно його використання як одиниці терміносистеми. Запроваджено комплексний підхід до розкриття загальних закономірностей освоєння та функціонування галліцизмів у терміносистемі сільського господарства, дослідження їх складу, аналізу процесів творення термінів. Установлено продуктивні способи утворення термінів з залученням компонентів французького походження, подано практичні рекомендації щодо їх унормування та стандартизації. Визначено характерні риси освоєння французьких запозичених лексичних одиниць у терміносистемі на фонетико-графічному, морфологічному, словотвірному та семантичному рівнях.

Досліджено проблематику лексичного аспекту мовної картини світу. Розглянуто лексичний склад як найтиповіше відображення ментальності та культури народу. Проаналізовано запозичення у контексті теоретичних проблем мовних контактів і контактології української мови. Розглянуто роль позамовних і мовних чинників у процесі появи іншомовних слів грузинського походження в українській мові. Визначено типологічні особливості грузинської мови, які ускладнюють процес адаптації лексики грузинського походження. Досліджено фонетико-графічну, граматичну та семантичну адаптацію іншомовних слів даного походження в українській мові. Увагу приділено грузинським власним назвам та їх написанню в українській мові. Розроблено рекомендації щодо вимови та написання іншомовних слів грузинського походження в українській мові. Здійснено тематичну класифікацію лексем даного походження в українських текстах.

Досліджено функціонування лексичних старослов'янізмів у творах українських письменників XIX ст. у семантичному та стилістичному аспектах. Наведено старослов'янські лексеми у межах певних мовних одиниць, а саме - лексичних старослов'янізмів. Зазначено, що мовним зразком є твори даного періоду, оскільки немає спеціальних робіт, які б підсумували вживання старослов'янізмів у складі української мови у період виникнення та становлення нової української літературної мови, що певним чином позначилось на функціонуванні мовних одиниць. Використання результатів дослідження функціонування старослов'янізмів в українській літературній мові XIX ст. дозволяє визначити їх функціональний статус як складового компонента української мови та потужний стилістичний засіб, який поступово змінював умови їх реалізації у мові української художньої літератури. Пріоритетом стає не концентроване, не фраземне, а поодиноке точкове включення старослов'янських лексем до художнього тексту, у багатьох випадках стилістична маркованість нівелюється. Помітним є поступове переміщення їх до категорії звичайних номінативних засобів.

Досліджено активні динамічні процеси розвитку лексичного складу української мови останніх десятиліть - кінця XX - початку XXI ст на матеріалі нового тлумачного словника української мови в 20-ти томах та словника української мови в 11-ти томах. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на динаміку лексичної системи мови. Розглянуто основні інноваційні лексичні одиниці словника української мови - дериваційні та семантичні неологізми. Із використанням результатів словотвірного аналізу описано дерваційні утворення, розглянуто основні способи їх творення, виділено продуктивні словотвірні типи, виділено найважливіші лексико-граматичні групи новацій. Із використанням методу компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми у межах семантичних процесів (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), які обумовили появу нових значень. Виділено основні твірні моделі, проаналізовано співвідношення вихідного та похідного значень. Визначено сфери функціонування інноваційних одиниць у сучасній українській мові.

Розглянуто лексичну парадигматику грецьких і латинських запозичень у мові українського фольклору, зокрема, слова грецького походження "цар" і "хрест" в українських замовляннях та грецькі запозичення як знаки української культури. Проаналізовано семантику та словотвір давньогрецьких і латинських запозичень в текстах сучасних друкованих ЗМІ.

Рассмотрена лексическая парадигматика греческих и латинских заимствований в языке украинского фольклора, в частности, слова греческого происхождения "царь" и "крест" в украинских заговорах и греческие заимствования как знаки украинской культуры. Проанализированы семантика и словообразование древнегреческих и латинских заимствований в текстах современных печатных ЗМИ.

Розроблено методику зіставлення юридичних термінозапозичень в українській і французькій мовах. Встановлено закономірності та відмінності питомих юридичних термінів і термінів-запозичень у понятійних апаратах законодавства України та Франції. Виявлено особливості семантичних процесів в юридичних терміносистемах української та французької мов. Проаналізовано основні шляхи виникнення термінологічної полісемії, омонімії та синонімії за міжмовного аналізу термінів, один з яких є запозиченим. Зіставлено основні продуктивні моделі юридичного термінотворення з запозиченим елементом в українській та французькій мовах.

Розкрито науково-теоретичні засади вивчення динаміки, тенденцій розвитку сучасної української літературної мови, їх виявів, висвітлено типи конкурентів, зокрема, нових іменників і прикметників і конкурентних груп, які вони формують або поповнюють. Наведено класифікацію конкурентів за характером новизни в лексиконі, джерелами походження, стійкістю, формально-семантичною структурою, типом змістових відношень між ними. Простежено тенденції конкурування нової української лексики, зокрема, "боротьбу" номінацій-конкурентів з витісненням якоїсь з них, їх співіснування та семантико-функціональну диференціацію номінацій. Проведено системно-структурний опис конкурентних іменників і прикметників, виявлено семантичні групи української лексики, в яких вони найбільш активні.

Проаналізовано соціомовний статус латинської мови в мовно-культурному житті України кінця XVI - XVII ст. Виявлено склад, формальну структуру та семантику латинських запозичень у мові українських пам'яток зазначеного періоду. На основі понятійно-денотативних відношень здійснено семантичну диференціацію значного за обсягом запозиченого матеріалу. Простежено шляхи й уточнено час переймання латинських елементів, їх типи і напрями адаптації в українськомовних текстах. Визначено залежність характеру переймання латинських елементів від жанрової специфіки пам'яток. Показано основні типи змін української мови під впливом латинської.

Проведено комплексний аналіз семантичного та стилістичного використання старослов'янізмів у новій українській літературній мові (УЛМ). Висвітлено взаємовідношення старослов'янської мови з донаціональною УЛМ. Розкрито особливості старослов'янських лексем у творах різної тематики митців ХІХ ст. Визначено функції основних семантичних типів старослов'янізмів як стилістичних складників літературного твору.

У томі вміщено "Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови", наукові статті, рецензії, опонентські відгуки на докторські та кандидатські дисертації, відгуки на автореферати дисертацій, газетні науково-популярні статті та виголошені наукові доповіді за вказаний період, а також розширена анотація на одноосібну монографію "Угорсько-українські міжмовні контакти (на матеріалі українських говорів Закарпаття)". У наукових статтях висвітлено питання про мадяризми в творах О. Кобилянської, у лемківському говорі, діалектизми-мадяризми та їх стилістичні функції в романі М.І. Томчанія "Жменяки", лексичні мадяризми в художніх творах О. Духновича. Подано характеристику українсько-угорських культурних і мовних взаємин, східнослов'янсько-мадярських міжмовних контактів. Значну увагу приділено дослідженням угорських запозичень в українській мові та, зокрема, українських говорах Закарпаття, а також українізмів в угорській мові.

Розроблено методику зіставлення англоамериканських лексичних запозичень в українській і російській мовах. Проаналізовано процеси фонетико-графічної асиміляції, граматичної адаптації та семантичного пристосування англоамериканізмів. Визначено тенденції функціонально-стилістичного використання англоамериканських запозичень, виявлено спільні та відмінні особливості акомодації англоамериканізмів у мовах-реципієнтах.