Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

Проаналізовано актуальні проблеми функціонування та розвитку української мови у сучасному медіапросторі. Наведено загальну характеристику мовної ситуації в Україні, розкрито журналістикознавчий аспект аналізу тексту. Висвітлено питання розвитку культури мовлення у засобах масової комунікації. Визначено місце суспільно-політичної лексики у житті лінгвокультурної спільноти України. Проведено порівняльне дослідження сутності та структури інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто джерела формування та способи творення термінів журналістики. Розкрито жанрово-стильову специфіку журналістської творчості. Виявлено текстові домінанти формування публіцистичної позиції у сучасній українській радіодрамі (за матеріалами творів І. Хоменка та В. Фоменка). Досліджено взаємокореляцію жанрів у сучасних друкованих ЗМІ, проаналізовано особливості телевізійного мовлення. Описано засоби мовно-комунікативної ефективності медіатексту. Розглянуто проблему використання мовних штампів офіційно-ділового стилю у сучасному медіа-просторі. Досліджено активні комунікативно-трансформаційні процеси в українській фразеології. Висвітлено життя та діяльність визначних педагогів-науковців сучасної вищої школи, зокрема, В. Різуна, І. Ющука, Н. Тоцької, О. Пазяк, А. Мамалиги.

Проанализированы актуальные проблемы функционирования и развития украинского языка в современном медиапространстве. Дана общая характериситка языковой ситуации в Украине, раскрыт журналистиковедческий аспект анализа текста. Освещены вопросы развития культуры речи в средствах массовой коммуникации. Определено место общественно-политической лексики в жизни лингвокультурного сообщества Украины. Проведено сравнительное исследование сущности и структуры информационной речи Национальной радиокомпании Украины конца XX и начала XXI в. Рассмотрены источники формирования и способы образования терминов журналистики. Раскрыта жанрово-стилевая специфика журналистского творчества. Выявлены текстовые доминанты формирования публицистической позиции в современной украинской радиодраме (по материалам произведений И. Хоменка и В. Фоменка). Исследована взаимокорелляция жанров в современных печатных СМИ, проанализированы особенности телевизионной речи. Описаны средства речевой и коммуникативной эффективности медиатекста. Рассмотрена проблема использования языковых штампов официально-делового стиля в современном медиа-пространстве. Исследованы активные коммуникативно-трансформационные процессы в украинской фразеологии. Освещена жизнь и деятельность выдающихся педагогов-ученых современной высшей школы, в частности, В. Ризуна, И. Ющука, О. Пазяк, А. Мамалыги.

Проаналізовано найпопулярніші українські веб-ресурси (портали новин "Українська правда", "Оглядач", "Кореспондент.net", пошукові системи "Google", "Мета", поштовий портал "ukr.net" та інші популярні веб-ресурси) на предмет використання ними української мови. Визначено, що вона подана дуже незначною мірою та з багатьма помилками різного роду. Запропоновано вжити концептуальні підходи у сфері мовної політики для піднесення статусу державної мови на всіх рівнях її функціонування, зокрема, в Інтернеті.

Досліджено динаміку суспільно-політичної лексики (СПЛ) української мови в новітній період на матеріалі україномовних ЗМІ політичного спрямування. Проведено комплексний аналіз процесів, які впливають на динаміку лексико-семантичної системи української мови, зокрема СПЛ. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів, розглянуто їх вплив на розвиток СПЛ. Охарактеризовано роль сучасних ЗМІ у відображенні динаміки СПЛ української мови. Встановлено основні тенденції розвитку СПЛ у політичному дискурсі, який репрезентований у сучасних україномовних ЗМІ.

Розглянуто нові функціонально-стилістичні вияви синтаксичних одиниць у мові української преси початку ХХІ ст. Уперше в українському мовознавстві проаналізовано специфіку вживання найтиповіших синтаксичних конструкцій, висвітлено тенденції їх поширення, визначено основні стилістичні функції й оновлені стилістичні конотації. Встановлено залежність вибору синтаксичних структур від газетного жанру та комунікативно-прагматичних потреб авторів публікацій.

Рассмотрены новые функционально-стилистические проявления синтаксических единиц в языке украинской прессы начала ХХІ в. Впервые в украинском языковедении проанализирована специфика употребления наиболее типичных синтаксических конструкций, освещены тенденции их распространения, определены основные стилистические функции и обновленные стилистические конотации. Установлена зависимость выбора синтаксических структур от газетного жанра и коммуникативно-прагматических потребностей авторов публикаций.

Проаналізовано типологію метонімічних перенесень (МП), що реалізуються в межах сучасної газетної мови (на матеріалі українськомовних газет за період 1999 - 2009 рр.). З використанням методу контекстуального аналізу ідентифіковано структури МП. Визначено типи та фукції газетно-публіцистичних метонімів. Проаналізовано праці дослідників метонімії як теоретичне підгрунтя вивчення МП у мовній практиці газети. Досліджено типи МП у сучасній газетній мові. Виявлено типові моделі МП у досліджуваних джерелах. З'ясовано статус синекдохи у системі різновидів вторинної номінації, співвіднесеність синекдохи з метонімією. Обгрунтовано текстотвірну функцію МП у мові газет. Розкрито специфіку функціонування МП у структурі газетного заголовка та газетних перифраз. Досліджено структуру МП з власними та загальними назвами. Доведено, що найпродуктивнішим у досліджуваних джерелах є локальне перенесення.

Розкрито суть поняття "соціально-економічна лексика" (СЕЛ). Висвітлено погляди відомих лінгвістів і письменників щодо проблеми доцільності запозичень з інших мов. Виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа. Проаналізовано причини та наслідки запозичень у ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. Виділено структурні та семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації у складі мови українських мас-медіа. Досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від стилістичних ознак текстів ЗМІ. Визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення. Укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця XX - початку XXI ст.).

Проаналізовано процеси, характерні для української мови, яка функціонує в Інтернеті. Показано, що екстралінгвальні чинники зумовлюють формування нових ознак стильових різновидів української мови. Розглянуто явища семантичної деривації в сучасній українській мові як наслідок взаємодії професійної та загальновживаної лексики.

Проанализированы процессы, характерные для украинского языка, функционирующего в Интернете. Показано, что экстралингвальные факторы обусловливают формирование новых признаков стилевых разновидностей украинского языка. Рассмотрены явления семантической деривации в современном украинском языке как следствие взаимодействия профессиональной и общеупотребимой лексики.

Охарактеризованы стратегические программы украинской телерекламы, направленные на различные фрагменты сознания адресатов и на их подсознание. В зависимости от ориентации воздействия на определенные когнитивные механизмы человеческой психики нами выделены три типа стратегий рекламного теледискурса: суггестивные, направленные на сферу подсознательного; ментальные, апеллирующие к мыслительной функции сознания; эмоциональные, ориентирующиеся на сферу эмоций и чувств; и сенсорные, задействующие ощущения человека.

Досліджено особливості публіцистичного стилю української мови в Інтернеті та диференційні ознаки писемного тексту, пов'язані із його інтерактивністю. Розглянуто особливості рекламного дискурсу в Інтернеті (писемної та усної мови) для текстів, які написані українською: використання іншомовних назв в українському тексті, специфічних рекламних засобів у тексті, нетекстових символів, некодифікованих одиниць, професіоналізмів, помилки. Відзначено, що вказані особливості свідчать про наявність ознак, які мають риси універсалій, відповідно вони помітні в усіх лінгвальних середовищах і викликані розвитком Інтернет-технологій. Підсумовано, що основною диференційною ознакою мови української Інтернет-публіцистики є її тяжіння до розмовності, що на тлі конструктивних технологічних процесів свідчить про деструктивний характер, який виявився у мові. З метою нормалізації ситуації запропоновано активізувати вивчення вказаних проблем і зосередити увагу на виробленні стратегії їх подолання.

Исследованы особенности публицистического стиля украинского языка в Интернете и дифференциальные признаки письменного текста, связанные с его интерактивностью. Выделены особенности рекламного дискурса в Интернете для текстов, написанных по-украински: использование иноязычных названий в украинском тексте, специфических рекламных средств в тексте, нетекстовых символов, некодификованих единиц, профессионализмов, ошибки. Отмечено, что указанные особенности свидетельствуют о наличии признаков, имеющих черты универсалий, соответственно они заметны во всех лингвальных средах и вызваны развитием Интернет-технологий. Подытожено, что основным дифференциальным признаком языка украинской Интернет-публицистики является ее тяготение к разговорности, что на фоне конструктивных технологических процессов свидетельствует о деструктивном характере изменений в языке. Предложено активизировать изучение указанных проблем и сосредоточить внимание на выработке стратегии их преодоления.

The main features of the publicity style of the Ukrainian language in Internet are defined. It was stressed upon the fact that along with the differential features specific not only for the Ukrainian and for the Ukrainian and for other verbal environments as well.

Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано домінанти онімів стилю масової інформації з погляду функціональної лінгвістики. Розглянуто специфічний характер трансформації медійних пропріативів, який стосується видозміни семантики. Проілюстровано 9 750 онімів і відонімних конструкцій, зафіксованих у стилі масової інформації початку ХХІ ст. Проведено їх системний функціональний аналіз, який дозволяє говорити про динаміку мовних одиниць, зокрема мас-медійної сфери, їх вплив на масову суспільну свідомість та про тенденції щодо постійного оновлення лінгвокультурного простору України.

Розглянуто кулінарні терміни, які вживають сучасні журналісти та державні діячі, характеризуючи внутрішню українську політику. Ці терміни, потрапляючи в політичну публіцистику, точно та влучно передають суть міжпартійних відносин і міжособистісних стосунків в українському політикумі.

Розкрито мовні особливості й екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю. Показано джерела формування та поповнення стилістично зниженої лексики в мові сучасної української публіцистики. Проаналізовано питання вживання в мові газет розмовної, просторічної, жаргонної, діалектної лексики. Розглянуто особливості функціонування найчастотніших типів словотворення даної лексики у ЗМІ, виявлено функції стилістично зниженої лексики в авторській мові газетних матеріалів.

Проаналізовано лінгвістичні домінанти онімів стилю масової інформації сучасної української літературної мови. Розглянуто мовознавчу інтерпретацію як основну щодо мотивації природи, структури та функцій категорії імені. Визначено й описано особливості власних назв стилю масової інформації в аспекті функціональної лінгвістики.

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано структуру, семантику, стилістику та прагматику синтаксичних одиниць, уживаних у мові українських газет першого десятиріччя XXI ст. Виявлено нові функціональні зміни в їх використанні. Розмежовано загальновживані та закріплені за певними жанрами синтаксичні конструкції. Визначено нові тенденції у функціонально-стилістичному використанні простих дво- та односкладних речень, простих ускладнених речень та речень, різнотипних за модальністю й експресією. Розглянуто їх прагмастилістичне навантаження в різножанрових газетних текстах. Виявлено нові явища у вживанні складних сполучникових структур, які пов'язані з активізацією та розширенням кола сполучних засобів, інверсією предикативних частин та їх структурно-семантичним оновленням. З'ясовано функціональні параметри парцельованих і приєднувальних структур у сучасному українському газетному тексті. Встановлено їх нову репрезентацію. Визначено основні засоби зв'язку парцелята та приєднувального речення з попереднім.

Розкрито суть дискурсу, його взаємодію з владою, ідентичністю, ідеологією, наукою. Висвітлено дискурсивні властивості та суспільну роль медій, чинники ймовірного іделогічного впливу медійних продуктів та особливості аналізу їх дискурсу. Розглянуто суспільне становище та структуру медій, українського медійного дискурсу (МД) та втілюваних ідеологій. Визначено тематичну різноманітність аналізованих дискурсів, яка компенсує зосередження на мовно-етнічній тематиці, зумовлене дослідницькими пріоритетами етнополітології. Увагу приділено аналізу окремих медійних практик, потенціалу комплексного використання різних аналітичних методів і ролі МД у відтворюванні й перетворюванні суспільних уявлень і відношень у пострадянській Україні.

Раскрыты сущность дискурса, его взаимодействие с властью, идентичностью, идеологией, наукой. Освещены дискурсивные свойства и общественная роль медий, факторы вероятного идеологического влияния медийных продуктов и особенности анализа их дискурса. Рассмотрены общественное положение и структура медий, украинского медийного дискурса (МД) и воплощаемых идеологий. Определено тематическое разнообразие анализированных дискурсов, компенсирующее внимание на языково-этнической тематике, обусловленное исследовательскими приоритетами этнополитологии. Внимание уделено анализу отдельных медийных практик, потенциалу комплексного использования разных аналитических методов и роли МД в восстановлении и преобразовании общественных представлений и отношений в постсоветской Украине.

Розглянуто дискурс як соціолінгвістичне явище комунікативного середовища, політичний дискурс як феномен сучасного інформаційного простору України зокрема. На підставі аналізу методології й архітектоніки дискурсу виділено основні конструктивні, жанрово-стилістичні, семантико-прагматичні та формально-структурні категорії дискурсу. Описано механізми породження та функціонування політичних текстів за матеріалами сучасної газетної публіцистики, виявлено жанрові особливості актуалізації українського політичного дискурсу.

Рассмотрены дискурс как социолингвистическое явление коммуникативной среды, политический дискурс как феномен современного информационного пространства Украины в частности. На основе анализа методологии и архитектоники дискурса выделены основные конструктивные, жанрово-стилистические, семантико-прагматические и формально-структурные категории дискурса. Описаны механизмы порождения и функционирования политических текстов на материалах современной газетной публицистики, выявлены жанровые особенности актуализации украинского политического дискурса.

Вперше проведено системне дослідження експресивних засобів вторинної номінації. Проаналізовано основні підходи щодо вивчення мовних тропів і фігур як явищ вторинної номінації, визначено критерії їх виявлення в лексико-семантичній підсистемі мови. Встановлено об'єктивну денотативну основу експресивної вторинної номінації, простежено механізм мотивації способів експресивної вторинної номінації у сфері публіцистичного мовлення. Вивчено структурно-семантичні моделі вторинної номінації, розкрито їх функції та роль у системі виражально-зображальних засобів української мови.

  Скачати повний текст

Досліджено явище внутрішньої конотативної антонімії як сукупності механізмів аксіологічного смислоутворення мовних одиниць. Виявлено роль екстралінгвальних чинників у формуванні відповідного напряму аксіологічних змін. З'ясовано, що внутрішня конотативна антонімія може виявлятися у межах одного типу дискурсу та в різних типах дискурсу сучасної української преси. Розкрито лінгвокогнітивні підстави явища різнооцінності стрижневих слів.