Висвітлено теоретичні та методичні засади формування в учнів початкових класів умінь естетично оцінювати художні твори на уроках читання. Розроблено методичну систему роботи над текстом художнього твору з метою розвитку у дітей умінь визначати авторську позицію, усвідомлювати засоби її втілення та висловлювати власне емоційно-оцінне ставлення до сприйнятого. До читанок для II - IV класів на основі текстів природничої тематики розроблено запитання та завдання, що сприятимуть збагаченню емоційно-оцінного досвіду молодших школярів.

Освещены теоретические и методические основы формирования у учащихся начальных классов умений эстетически оценивать художественные произведения на уроках чтения. Разработана методическая система работы над текстом художественного произведения с целью развития у детей умений определять авторскую позицию, выделять средства ее выражения и высказывать собственное эмоционально-оценочное отношение к прочитаному. К учебникам чтения для II - IV классов на основе текстов естественной тематики разработаны вопросы и задания, способствующие обогащению эмоционально-оценочного опыта младших школьников.

Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель розвитку зв'язного діалогічного мовлення у І класі ЗОШ, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: когнітивно-репродуктивного, ініціативно-творчого та творчо-імпровізаторського. Визначено педагогічні умови, що передбачали ефективний розвиток діалогічного мовлення першокласників засобами текстів різних жанрів. Виявлено критерії розвитку зв'язного діалогічного мовлення першокласників (ініціативність спілкування, репродуктивно-творче діалогізування, мовленнєво-змістовий) з їх показниками. Висвітлено вихідні рівні розвитку зв'язного діалогічного мовлення першокласників: високий, достатній, задовільний, низький та у стані формування.

Досліджено проблему інтеграції видів художньої діяльності засобом розвитку мовлення молодших школярів. Розкрито змістовий, мотиваційний і операційний компоненти методики розвитку мовлення учнів початкових класів засобом інтегрованої художньої діяльності на базі діяльнісного, комунікативного, соціокультурного підходів до організації особистісно орієнтованого навчання. Створено модель мовленнєвого розвитку учнів за умов застосування даного засобу у процесі вивчення української мови, зокрема, визначено лінгводидактичні умови, за яких можна поглибити потенційний розвиток мовленнєвих умінь і навичок учнів за допомогою мистецької спрямованості навчання. Запропоновані зміст, методи та форми навчання орієнтовані на провідні види діяльності дитини (ігрову, художню, дослідницьку) та метод узагальнених предметних структур і узагальнених способів мовленнєвої та пізнавальної діяльності. Як структурні блоки інноваційної технології визначено підсистему текстів і мистецьких творів, під систему комплексних вправ, завдань (за мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтегрованої художньої діяльності) стосовно структури навчально-виховного процесу, компонентами якої є розширення кругозору, збагачення словника та граматичної структури мовлення учнів як передумови, що формує здатність особистості займати активну позицію у житті та пізнанні, а також підсистему проектної, інтерактивної діяльності учнів і підсистему управління сприйманням, мисленням, уявою, словесною творчістю у структурі інтегрованого уроку рідної мови та мовлення. Визначено та досліджено процес формування українського усного та писемного мовлення молодших школярів загальноосвітніх

Розглянуто теоретичні засади, поняття та категорії прагмалінгвістики, теорії мовленнєвих актів. Проаналізовано комунікативну поведінку та прагматичні особливості мовлення дітей, описано частотність використання різних видів мовленнєвих актів. Досліджено прагмасемантичні типи директивів, які висловлюють молодші школярі в різних ситуаціях спілкування (сімейне спілкування, навчальна й ігрова діяльність), досліджено імпліцитні та експліцитні засоби їх вираження. Проведено ситуативно-прагматичний аналіз діалогів між дитиною та дорослим і між двома дітьми з метою встановлення місця директивів в усному спонтанному мовленні.

Висвітлено історію розвитку письма як одного з найважливіших винаходів людства. Розглянуто еволюцію писемності на українських землях (з часів трипільської культури до сучасності). Проаналізовано теоретичні основи методики навчання каліграфічного письма молодших школярів і розкрито методику формування каліграфічних навичок на уроках письма, української мови та математики у початковій школі. Охарактеризовано форми букв і цифр (структуру, розміри, послідовність написання) сучасного українського рукописного шрифту, рекомендованого для використання в загальноосвітніх навчальних закладах України.

Освещена история развития письма как одного из важнейших изобретений человечества. Рассмотрена эволюция письменности на украинских землях (от трипольской культуры до современности). Проанализированы теоретические основы методики обучения каллиграфического письма младших школьников и раскрыта методика формирования каллиграфических навыков на уроках письма, украинского языка и математики в начальной школе. Охарактеризованы формы букв и цифр (структура, размеры, последовательность написания) современного украинского рукописного шрифта, рекомендованного для использования в общеобразовательных учебных заведениях Украины.

Обгрунтовано систему формування умінь працювати з пізнавальною літературою в початковій школі. Увагу приділено особливостям і послідовності роботи з науково-художніми та науково-популярними творами, зокрема, казками, оповіданнями та повістями.

Обоснована система формирования умений работать с познавательной литературой в начальной школе. Уделено внимание особенностям и последовательности работы с научно-художественными и научно-популярными произведениями, в частности, сказками, рассказами и повестями.

Розкрито теоретичні засади роботи над засобами міжфразового взаємозв'язку в тексті, психолого-педагогічні засади роботи над зв'язністю тексту (ЗТ), наведено характеристику мовних засобів ЗТ. Висвітлено питання формування у молодших школярів умінь з використання засобів ЗТ, описано особливості формування мовленнєвих умінь та методи роботи над мовними засобами вираження ЗТ.

Науково обгрунтовано визначення термінів "поняття", "судження", "висловлювання", "оцінка", "морально-етичні судження", розкрито сутність читння як виду мовленнєвої діяльності. Визначено критерії, показники та рівні сформованості морально-етичних суджень молодших школярів. Обгрунтовано педагогічні умови формування морально-етичних суджень дітей молодшого шкільного віку на уроках читання, якими є поглиблене теоретичне засвоєння школярами слів морально-етичної спрямованості та систематичне залучення їх до активних форм мовленнєвої діяльності шляхом виконання емоційно-оцінного аналізу художніх творів. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи роботи щодо формування морально-етичних суджень учнів початкової школи на уроках читання. Досліджено вплив запропонованих засобів навчання на активізацію мовлення учнів, збагачення їх активного словника морально-етичними поняттями. Удосконалено методику навчання читання учнів початкових класів.

Розроблено й апробовано експериментальну методику формування в учнів початкової школи навичок скоропису, яку реалізовано за двома напрямами: проведення "каліграфічних хвилинок" на уроках мови та впровадження спеціального курсу "Каліграфія та розвиток мовлення". Запропоновано систему графічних вправ, диференційованих за складністю накреслення та спрямованих на вироблення каліграфічного та безвідривного письма, яке складає основу скоропису. Визначено педагогічні умови, за яких формування скорописних навичок у молодших школярів відбуватиметься більш ефективно (забезпечення позитивної мотивації графічної діяльності та створення стимулювальної атмосфери на уроках мови й інтегрованих уроках "Каліграфія та розвиток мовлення", застосування системи спеціальних графічних вправ, досягнення оптимальної швидкості письма). Визначено критерії та показники сформованості скорописних навичок в учнів молодшої школи (швидкість письма, відтворення рукописних літер, зокрема, дотримання їх форми, розміру, нахилу), охарактеризовано рівні їх сформованості. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої методики формування в учнів початкової школи навичок скоропису.

Розглянуто особливості роботи з підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичних почуттів молодших школярів на уроках українського читання.

Розкрито дидактичні основи мовленнєвого розвитку молодших школярів.

Висвітлено психолого-педагогічні основи формування навички читання, основи літературного аналізу на уроках читання. Наведено структуру літературно-художнього твору. Описано особливості сприймання поетичної мови молодшими школярами. Увагу приділено прийомам аналізу художнього твору на уроках літературного читання. Розглянуто методи, використання яких забезпечує високий рівень усвідомлення прочитаних творів, формування читацької самостійності.

Описано методику формування читацьких інтересів в учнів 3 класу на уроках класного та позакласного читання в інформаційно-навчальному середовищі. Надана методика складається з теоретичної частини, у якій запропоновано певне коло знань, умінь, розглядаються інформаційні ресурси, організаційні форми навчання, та з практичної частини, яка включає в себе розроблене заняття класного читання з урахуванням словесних та аудіовізуальних інформаційних ресурсів.

Розглянуто актуальну проблему вивчення рідної мови та формування комунікативної компетентності молодшого школяра. Увагу зосереджено на висвітленні й характеристиці напрямів звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

Висвітлено результати аналізу традиційних методів та методів інтерактивного навчання для формування професійно-мовного майбутнього вчителя початкової школи. Представлено порівняння сутності традиційних та методів інтерактивного навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи для суб'єктів "викладач" та "студент".

Досліджено актуальну проблему - поповнення та активізація словникового запасу молодших школярів. Розглянуто вплив пареміологічного матеріалу на формування лексикону учнів початкової школи в процесі вивчення рідної мови та читання.

Охарактеризовано психолого-педагогічні та лінгводидактичні особливості методики формування навиків каліграфічного письма молодших школярів на уроках української й англійської мов у контексті професійного становлення вчителя загальноосвітньої школи I-го ступеня.

Проаналізовано стан готовності майбутніх педагогів до навчання монологічного мовлення учнів початкової школи. Виявлено рівні обізнаності майбутніх учителів початкової школи з типами зв'язного монологічного мовлення та визначено їх місце в навчальному процесі за допомогою проведеного анкетування.

Обгрунтовано вплив української народної казки на розвиток мовленнєвотворчих здібностей молодших школярів на уроках читання в початковій школі.

Розкрито сутність зв’язного мовлення молодших школярів, окреслено психолого-педагогічні основи його розвитку.

Раскрыта сущность связной речи учеников младших классов, описаны психолого-педагогические основы её развития.

The essentiality of primary school pupils’ connected speech is reaveled, and psychologically-pedagogical principles of connected speech development are described in the article.