Розглянуто специфіку дії соціальних чинників у межах південноанглійської норми вимови. Визначено особливу роль такого соціостратифікаційного чинника як рівень освіченості носія вимови. Сучасна південноанглійська вимовна норма є системою лінгвосоціолектів із різним ступенем соціальної престижності, які виділяються на основі критерію "освіченість носія".

Разработана теория функциональной переориентации номинативных единиц. Рассмотрены предпосылки явления функциональной переориентации единиц современного английского языка. Изложены аспекты проявления функциональной переориентации, которые проявляются в области категориальной семантики, синтаксиса, прагматики. Проанализированы формы проявления функциональной переориентации: грамматикализацию, лексикализацию и терминологизацию единиц современного английского языка.

Проведено системне дослідження закономірностей функціонування фонетичних засобів сегментного та надсегментного рівнів під час актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. Обгрунтовано загальнолінгвістичні основи, теоретичні передумови та методологічні засади наукового вирішення питань. Наведено результати експериментальної перевірки ряду теоретичних положень. Запропоновано методологічні засади та системну методику створення фонофонду культури англійської вимови.

За результатами експериментально-фонетичного дослідження викладено засоби інтенсифікації, розглянуто специфіку їх функціонування в процесі підсилення висловлювань різної прагматичної спрямованості сучасного англійського офіційного та неофіційного мовлення. Розглянуто функціонально-прагматичні й емоційні типи інтенсифікованих висловлювань. Наведено узагальнену модель механізму взаємодії екстралінгвістичних факторів для визначення рівня інтенсифікації висловлювань. Експериментально обгрунтовано закономірності їх просодичного оформлення.

На основании результатов экспериментально-фонетического исследования изложены средства интенсификации, рассмотрена специфика их функционирования в процессе усиления выражений различной прагматической направленности современного английского официального и неофициального языка. Рассмотрены функционально-прагматические и эмоциональные типы интенсификационных выражений. Приведена обобщенная модель механизма взаимодействия экстралингвистических факторов для определения уровня интенсификации выражений. Экспериментально обоснованы закономерности их просодического оформления.

Досліджено проблему висловлення предикації в сучасній англійській мові. Номіналізацію розглянуто як типологічне явище, і її широке розповсюдження зумовлене рядом причин (продуктивністю словотвірної моделі "дієслово - іменник", міркуваннями мовної економії, експресивно-стилістичним потенціалом номінальних структур). Подано аналіз найбільш розповсюджених в сучасній англійській мові номінальних структур, що є засобом розширення арсеналу передачі цілого ряду лексичних та граматичних значень.

Исследована проблема именных средств выражения предикации в современном английском языке. Номинализация рассмотрена как типологическое явление, и ее широкое распространение объясняется рядом причин (продуктивностью словообразовательных моделей "глагол-существительное", соображениями языковой экономии, экспрессивно-стилистическим потенциалом номинальных структур). Дан анализ номинальных структур, наиболее распространенных в современном английском языке и служащих средством расширения арсенала передачи целого ряда лексических и грамматических значений.

У контексті функціонально-енергетичного напряму дослідження актуалізації англійського емоційного висловлення вперше здійснено комплексне багаторівневе моделювання повного та часткових об'ємів простору взаємодії емоційно-прагматичних факторів мовлення. Обгрунтовано теоретичний принцип збереження емоційно-прагматичного потенціалу висловлення. Викладено теоретичні та методологічні засади та результати експериментально-фонетичного дослідження актуалізації складових даного потенціалу.

В контексте функционально-энергетического направления исследования актуализации английского эмоционального высказывания впервые осуществлено комплексное многоуровневое моделирование полного и частичных объемов пространства взаимодействия эмоционально-практических факторов речи. Обоснован теоретический принцип сохранения эмоционально-прагматического потенциала высказывания. Изложены теоретические и методологические основы и результаты экспериментально-фонетического исследования актуализации составных данного потенциала.

Розглянуто особливості функціювання просодичних параметрів в англомовному дискурсі публічних виступів. У ході аналізу зроблено висновок, що процес визначення інтонаційних моделей для когнітивного фрейму спілкування можна формалізувати, а отже, підвищити ефективність публічного мовлення в англомовному середовищі.

Досліджено конотативне значення афіксів англійської мови, висвітлено механізм формування нових співзначень кореневих основ, проаналізовано вплив конотативного співзначення на денотативне значення слова. Розглянуто емотивно-експресивний словотвір як одне з джерел поповнення словникового складу мови. Проведено конотативний аналіз словотвірних елементів англійської мови з подальшою розбивкою на дві основні групи - афіксів мовленнєвого та мовного типу. Досліджено конотативно-стилістичне забарвлення афіксів, виявлено їх вплив на декодування повідомлення у цілому. Шляхом зіставлення членів синонімичних рядів (словникових і афіксальних) у германських мовах розкрито етнокультурноспецифічну сутність значення лексичних одиниць англійської та німецької мов.

На підставі вивчення експериментального матеріалу вперше виявлено провідні риси варіативності інтонаційної організації англійського офіційно-ділового діалогічного мовлення з урахувнаням його соціолінгвістичних особливостей. Визначено та систематизовано основні структурно-семантичні, соціолінгвістичні, функціонально-прагматичні й емоційно-модальні ознаки англійського діалогу в офіційно-діловій сфері. Обгрунтовано парадигму моделей просодичного оформлення офіційно-ділового мовлення, розкрито специфіку впливу соціолінгвістичних чинників, які обумовлюють його варіативність. Вперше на матеріалі англійської мови теоретично обгрунтовано й експериментально доведено функціонування інваріантної інтонаційної моделі офіційно-ділового мовлення та її варіантних соціолінгвістично маркованих просодичних ознак.

Виокремлено та теоретично обгрунтовано існування висловлювання похвали (ВП) як особливого виду мовленнєвої дії у межах комунікативно-діяльнісної парадигми спілкування. Встановлено прагматичний статус похвали як полііллокутивного мовленнєвого акту (МА), визначено його структурно-семантичні, когнітивні, лінгвопрагматичні й етнокультурні особливості, проаналізовано фактори когнітивного та соціокультурного контексту, на основі чого виокремлено типові ознаки фреймів взаємодії, у яких фігурують ці висловлювання. Описано способи реалізації прямих і непрямих іллокутивних актів похвали, докладно проаналізовано їх перлокутивний ефект - діапазон можливих реакцій на них з боку адресата, досліджено соціальні виміри, що регулюють їх функціонування. Останні включають статусні, рольові та гендерні ознаки комунікатів. Висловлювання похвали також розглянуто в контексті теорії ввічливості, наведено інвентар синтаксичних моделей, за якими будуються дані висловлювання, розглянуто характер їх лексичного наповнення, висвітлено невербальні засоби, які приймають участь в оформленні цих мовленнєвих утворень.

Досліджено прагмасемантичні та структурно-позиційні особливості маркерів вірогідності констативних висловлювань у сучасній англійській мові. На підставі вивчення ілюстративного матеріалу встановлено основні розряди мовних одиниць як маркерів вірогідності, визначено закономірності їх функціонування, виявлено характер узгодження маркерів вірогідності в ситуації спілкування, доведено їх комунікативну природу. Комплексно проаналізовано мовні та позамовні чинники, які визначають ступінь вірогідності англомовних константних висловлювань. Установлено, що слухач враховує, окрім семантичного значення маркерів, їх прагматичні ознаки та фізичні, соціальні, індивідуальні характеристики мовця, його невербальну поведінку й обставини спілкування.

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.

Вперше встановлено особливості динаміки фонетичної структури слова у загальноамериканській нормі вимови, зумовлені її варіюванням на сучасному етапі та змінами у нормативній оцінці варіантів фонетичної структури слова, що відбуваються з часом. Виявлено та обгрунтовано інвентар фонем, акцентних типів і структур, які беруть участь у варіюванні, в аспекті загальноамериканської вимови, а також подано його лінгвістичну інтерпретацію. Визначено сукупність мовних чинників, які впливають на динамічні процеси у фонетичній структурі слова у загальноамериканській вимові. Розглянуто особливості кодифікаційних процесів у сучасній загальноамериканській вимовній нормі та проаналізовано тенденції, які характеризують динаміку фонемної й акцентної структур.

Вперше за допомогою психолінгвістичних, структурних і квантитативних методів здійснено комплексний аналіз символічних значень і функціонального навантаження у тексті англійських початкових звукосполучень приголосних. З використанням квантитавних методів побудовано фоносемантичне поле, що відображає парадигматичні зв'язки між досліджуваними фоносполученнями. Вперше встановлено семантичні ознаки всіх тридцяти початкових приголосних сполучень сучасної англійської мови та доведено існування залежності між вживанням певних звукокомплексів та конотацією тексту. На підставі одержаних даних обгрунтовано припущення про обумовленість підвищення інтенсивності використання початкових сполучень не лише явищем звукового символізму, але й частотою вживання певних слів. Виведено формулу для знаходження фонетичного значення поетичних, прозових та публіцистичних текстів на основі досліджуваних словосполучень.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного експериментально-фонетичного дослідження розроблено функціональну типологію мовленнєвих пауз, розкрито роль просодії в делімітації мовленнєвого континууму та в інформаційній структурі лекції. Визначено вплив мовленнєвої ситуації на варіативність просодичного оформлення тексту. Доведено, що особливості просодичного оформлення лекції в дидактичній сфері залежать від виду презентації лекції. Встановлено існування чоловічого та жіночого варіантів паузального членування лекторського мовлення в межах інтонаційної моделі наукового стилю мови.

Досліджено особливості просодичного оформлення англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у лінгвокогнітивному аспекті з урахуванням соціального та культурологічного контекстів мовлення. Обгрунтовано теоретичні засади лінгвокогнітивного напряму сучасних фонетичних досліджень. Удосконалено методику проведення експериментально-фонетичного дослідження з метою встановлення просадичних виявів емоційних концептів в англійському мовленні. Проведено розмежування таких концептів на ті, що вербалізуються як клішовані (емоційні кліше) або неклішовані (емоційні сценарії) структури, що дозволило експериментально встановити просодичні параметри комунікативної та когнітивної динаміки вираження позитивних емоцій у досліджуваних висловленнях. Виділено інваріантні інтонаційні моделі англійських висловлень на позначення позитивних емоцій у координатах емоція - перцептивні маркери - сприйняття. Визначено аудитивні й акустичні параметри, які відображають концептуалізацію емоційного та комунікативного досвіду мовця й обумовлюють відповідну реакцію слухача.

Встановлено концептуальні сфери походження англійської загальнонаукової дієслівної лексики, виокремлено лексико-семантичні угрупування вихідних словозначень описуваних лексем та визначено семантичний потенціал цих угрупувань для вторинної номінації. Вперше побудовано схему розвитку лексико-семантичних угрупувань словозначень описуваної лексики, виявлено тенденції полісемії даних дієслів. В основу наукового дослідження покладено сучасні підходи до вивчення мови - когнітивізм й антропоцентризм, в контексті яких розглянуто полісемію англійських дієслівних лексем. Встановлено, що за своєю поняттєвою організацією досліджувані англійські загальнонаукові дієслівні лексеми утворюють вісім лексико-семантичних груп (ЛСГ), що структурують лексико-семантичне поле дієслів зі значенням пізнання і віддзеркалюють процедуру наукового дослідження та його етапи: підхід до дослідження, отримання знань, операції організації, систематизації, верифікації, висновки, представлення підсумків, передачу знань.На основі отриманих кількісних даних визначено, що до центральної зони досліджуваного поля належать лексеми, які відбивають процедуру отримання знань та їх організації і систематизації. До периферії цього фрагмента віднесено лексеми, що описують підхід до дослідження, процедури верифікації, висновків, представлення підсумків дослідження та передачі знань. Зазначено, що основними моделями переходів дієслівних значень від етимологічно вихідних до загальнонаукових похідних є метафоричні та метонімічні транспозиції. Типи переходів є аналогічними всередині ЛСГ. Проведено кореляцію ЛСГ етимологічно вихідних

Досліджено вільне фонемне варіювання (ВФВ) дифтонгів у кодифікованих вимовних нормах британського та американського варіантів сучасної англійської мови. Систематизовано інвентар ВФВ дифтонгів, якому надано лінгвістичну інтерпретацію. Встановлено зв'язок ВФВ дифтонгів у фонемних структурах слів з іншими його характеристиками (складовою, акцентною, морфемною), а також розміром слова у фонемах, етимологією. Доведено, що характерні особливості ВФВ дифтонгів залежать від дії цих чинників, які сприяють або обмежують варіювання у фонемних структурах слів. Виявлено спільні та відмінні риси процесу ВФВ дифтонгів у британському та американському варіантах. Визначено сучасні тенденції у фонемному варіюванні дифтонгів, зокрема, монофтонгізацію, звуження позицій вживання британських дифтонгів.

Проведено комплексне вивчення сегментних особливостей вимовного акценту в англійському мовленні носіїв української мови. Доведено, що цей акцент реалізується внаслідок дії його системотвірних і позамовних чинників у ситуації білінгвізму та виявляється у його системотвірних ознаках, які в аспекті сегментної фонетики охоплюють порушення артикулярної бази англійської мови, відхилення від нормативної вимови англійських фонем і алофонів. Базуючись на запропонованій комплексній методиці вивчення вимовного акценту, встановлено модель прогнозованого акценту у реалізації українцями звукових сегментів англійської мови та виявлено основні риси реального акценту в англійському мовленні українців. Визначено сукупність маркерів українського вимовного акценту, завдяки яким можливе його впізнавання носіями англійської мови.