Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-20

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС42730 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-20

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС42730 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-20

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС42730 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-20

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС42730 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-34

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС47654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-34

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС47654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-913

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС50506 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-212.74

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС50013 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш147.11-70

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: ДС50606 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються питання, пов'язані з формуванням граматичних навичок говоріння в навчанні іншомовного спілкування за інтенсивною методикою на початковому етапі середньої школи. Конкретизується методика відбору навчального матеріалу згідно з цілями навчання; пропонується граматичний мінімум з французької мови для 5-6 класів. Описується технологія навчання граматичного аспекту мовлення за методом активізації резервних можливостей особистості та колективу, який модифікується умовами шкільного курсу та віковими особливостями учнів. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що модель оволодіння навчальним матеріалом Синтез1 - Аналіз - Синтез2 (Мовлення1 - Мова - Мовлення2) є оптимальною для дітей 10-12 років, а пролонгований характер навчання іноземної мови в середній школі дозволяє досягти високої нормативності мовлення завдяки використанню граматичних вправ з ігровою мотивацією.

Дисертацію присвячено дослідженню комунікативно-прагматичних ознак французького ділового листа (ДЛ) в оригіналі та перекладі. Запропоновано членування тексту листа на п'ять комунікативних блоків. Описано інформативну структуру тексту. Відзначено її визначальну роль для ЖСД (жанрово-стилістичної домінанти). Виявлено типологію збігів та відмінностей у використанні мовних засобів у текстах оригіналу та перекладу.

Досліджуються питання становлення і сутності поетичної функції мови на матеріалі розвитку французької словесності ІХ-ХVІІІ ст. На основі концепції культурно-мовленнєвої діяльності розглядається процес семіозису поетичної функції. Функціональні та ідентифікаційно-аксіологічні моделі словесної творчості вивчаються в основоположних ракурсах мовленнєвої діяльності, таких, як комунікативний, рефлективний, відтворюючий і творчий. Основні роди і жанри літературної творчості розглядаються в контексті цілісної жанрово-стильової системи певного періоду в поєднанні синхронічної та діахронічної, а також зіставної перспектив дослідження.

Розроблено цілісну концепцію художнього дискурсу на засадах теорії мовленнєвої діяльності та її культурного виміру: визначено системно-функціональні ознаки художнього дискурсу і досліджуються закономірності його розвитку в історії французької мови та культури 9-18 ст. Виявлено основні мовленнєві засади системно-функціональної моделі художнього дискурсу, які зумовлено рефлективними, комунікативними, структурно-композиційними та лексико-семантичними параметрами. Сутність та принципи дії поетичної функції у взаємодії з іншими мовними функціями, її становлення та розвиток в історії французької словесності визначено на основі розробки нового в теорії дискурсу принципу валоризації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-315.5 + Ш147.11-315.5

Рубрики:

Французька мова

Шифр НБУВ: РА309378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито семантико-синтаксичні особливості пасивних конструкцій з агентивним додатком /без агентивного додатка. У основі систематизації дослідження - класифікаційна структура, яка використовує п'ять основних принципів. Визначено поняття пасивізації. Розглянуто текстоутворювальні, комунікативні та прагматичні особливості досліджених конструкцій з використанням пасивної трансформації. Описано пасив як багаторівневе утворення. Вивчення формальних характеристик потребує аналізу пасивних конструкцій як змінених та зворотніх активним конструкціям.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню конструкцій авторської репрезентації: слів автора, вставних речень суб'єктивної та об'єктивної модальності, вставлених речень у дискурсі сучасної французької преси. За результатами дослідження визначено найбільш суттєві риси основних структурних типів речень авторської репрезентації, їх прагматичні характеристики (типи адресації, роль адресанта й адресата), описано вживання паралінгвістичних невербальних засобів для передачі додаткової змістової інформації, інформативні характеристики, особливості актуального членування, стилістичні характеристики аналізованих речень.

Проаналізовано розходження в стилістичному плані мовних одиниць між французькою та російською мовами, які фіксуються в термінах безеквівалентної лексики (лакунах). Особливу увагу приділено складності порівняльного аналізу, яка посилюється специфікою розмовного стилю французької мови: він характеризується близкістю до арго- та просторіччя. Досліджено варіанти зв'язку стилістичних розходжень між двома мовами зі змістом навчального процесу. Оскільки майже кожне французьке слово нейтрального стилю має один або кілька фамільярних синонімів з різним ступенем уживання, доведено, що слід запроваджувати його на більш-менш ранньому етапі навчання розмовної французької. Висунуто тезу про те, що поступове опанування стилістичних синонімів французької та російської мов сприятиме збагаченню словникового запасу та набуттю навичок адекватного перекладу стилістичних лакун.

Розкрито основні відмінності у викладанні французької мови як іноземної у Франції та в Україні. Це - франкомовне середовище у Франції, яке відсутнє в Україні, і опір на рідну мову в Україні, що у Франції не завжди враховується; більший стимул для іноземців, які навчаються у країні мови, яку вивчають, у зв'язку з необхідністю комунікації, чого немає в Україні; перевага на початковому етапі усного методу у Франції, а в Україні - вивчення фонетики, граматики та побудови речення; розробка методики псевдокомунікації в Україні тощо. Досліджено проблему співвідношення теорії та практики навчання французької мови в сучасній науковій літературі. Зазначено, що використання комунікативного методу можливе за наявності деяких знань, навичок і вмінь. На практиці мали місце випадки, коли навіть у класах з поглибленим вивченням французької мови учні не могли зрозуміти і запам'ятати матеріал з причин відсутності у них запасу слів. Доведено, що навчальні посібники французьких авторів обмежено придатні в Україні через те, що цілі та завдання масового навчання французької мови в Україні не ставлять такої мети: 90% учнів ніколи не будуть нею спілкуватись. Зроблено висновок про впровадження та використання робота-співрозмовника (Корея) для тренування у спілкуванні французькою мовою.

Комплексно вивчено спонукальні мовленнєві акти та мовні засоби вираження спонукання в сучасній французькій мові. Визначено позамовні фактори, які впливають на функціонування спонукальних мовленнєвих актів, встановлено їх комунікативно-прагматичний зміст. Описано причини виникнення додаткових семантичних, стилістичних і прагматичних ознак, які накладаються в процесі спілкування на основне значення спонукального висловлювання. За результатами дослідження мовленнєвої поведінки комунікантів у конкретних спонукальних ситуаціях встановлено особливості мовних засобів, за допомогою яких передається спонукання, закономірності їх вибору мовцем відповідно до цілей комунікації.

Досліджено лексико-семантичні групи та семантичні поля міцності англійської та французької мов. Послідовно розглянуто трирівневий комплекс значення (концепт - поняття - лексико-семантичний варіант) у межах теорії когнітивно-семантичного континууму, запозичення як процес і наслідок міжмовних контактів. Запропоновано варіант процедури зіставлення лексико-семантичних угрупувань і семантичних полів міцності на основі компонентного та статистичного аналізу, який дозволив визначити загальні та диференційні ознаки мікросистем і лексико-семантичні зв'язки між досліджуваними словами в англійській та французькій мовах. На підставі частотних характеристик використання прикметників за творами англійських (американських) та французьких письменників другої половини XX ст. зіставлено синтагматичні та парадигматичні відношення, сполучуваність досліджуваних прикметників з підкласами іменників. На підставі об'єктивних даних математичної статистики зіставлено семантичні поля міцності англійської та французької мов, що суттєво уточнює існуючі дані щодо семантики лексичних одиниць і понятійного рівня обох мов.