Проанализированы основные источники образования крымскотатарских фразеологизмов на основе обобщения многочисленных трудов ученых, произведений писателей и крымскотатарских сказителей, дореволюционных и современных периодических изданий. Особое внимание уделено исследованию фразеологического материала художественных литературных источников и устного народного творчества крымскотатарского народа. Освещено влияние на формирование фразеологизмов крымскотатарского языка традиций крымскотатарского фольклора и классических письменных литературных источников.

Проанализированы научные труды по русистике, крымскотатарскому языкознанию в социолингвистике, выполненные с 1966 г. по настоящее время, которые в определенной степени отражают развитие научной мысли в области русской фразеологии и крымскотатарского языкознания. Рассмотрены вопросы о фразеологической омонимии, антонимических оппозициях, специфике синтагматических и парадигматических отношений в сфере фразеологии. Внимание уделено онимам как кумулятивным знакам этнической культуры. Раскрыты основы фразеологической идеографии. Приведены лингвистические взгляды Бекира Чобан-заде. Освещены актуальные проблемы возрождения языка крымских караимов.

Розглянуто особливості фонетики, лексилогії, фразеології, лексикографії кримськотатарської мови.

Рассмотрены особенности фонетики, лексикологии, фразеологии, лексикографии крымскотатарского языка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш163.294-34:Д22

Рубрики:

Кримськотатарська мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены основные признаки крымскотатарских фразеологических единиц. Рассмотрены пословицы и поговорки как объект фразеологии. Раскрыта сущность понятия идиомы. Внимание уделено взаимозаменяемости варьирующих компонентов фразеологических словосочетаний, словообразовательной вариантности крымскотатарских фразеологизмов. Описаны особенности книжных и разговорно-бытовых фразеологизмов.

Раскрыта сущность терминов религиозного обихода. Рассмотрена художественная литература как источник фразеологического материала. Показано место иностранных слов во фразеологизмах крымскотатарского языка. Описаны фразеологизмы, пришедшие из фольклора, отражающие исторические события, возникшие на социальной почве. Внимание уделено частотности фразеологизмов, включающих названия частей человеческого тела.

Наведено тлумачення лінгвістичних термінів кримськотатарською мовою.

Приведено толкование лингвистических терминов на крымскотатарском языке.

Приведено 570 крымскотатарских наименований предметов искусства, техник их исполнения, элементов и мотивов крымскотатарской народной орнаментики. Поданы их уточненная русская транслитерация и дословный перевод, указана территориальная (южнобережная, горная, степная) принадлежность понятий и терминов.

Впреше у кримськотатарському мовознавстві проведено дослідження звуконаслідувальних і звукосимволічних слів. Визначено місце звукозображальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Охарактеризовано фонетичну структуру звукозображувальних слів, зроблено їх морфемний аналіз. Проаналізовано морфологічний склад звукозображувальних основ, описано фонетичні моделі кореневих морфем кримськотатарської мови, виявлено їх особливості та функції. Виділено типи звуконаслідувальної лексики в сучасній кримськотатарській мові. Розкрито природу явища звукосимволізму. Зроблено класифікацію звукосимволічних слів, проведено їх етимологічне дослідження.

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.

Проаналізовано прислівник на словотворчому, семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях, тобто впроваджено комплексний підхід до вивчення цієї частини мови. Акцентовано увагу на морфологічних категоріях, що відрізняють прислівники від інших частин мови, обгрунтовано критерії класифікації адвербів, вивчено способи їх виникнення. Наведено у висновках підсумки системного опису прислівників у кримськотатарській мові. Викладено авторський варіант Словника прислівників кримськотатарської мови і таблиці.

Вперше визначено рівень володіння першокласниками рідною мовою, проаналізовано та класифіковано типові помилки в кримськотатарському мовленні молодших школярів. Визначено основні вміння та навички говоріння кримськотатарською мовою, розвиток яких передбачається у I класі. Визначено зміст навчання першокласників говоріння, обгрунтовано послідовність його опрацювання. Розглянуто фонетичний, лексичний і граматичний мінімуми кримськотатарської мови для першокласників. Подальшого розвитку набули методи, прийоми, засоби розвитку умінь та навичок кримськотатарського говоріння у першокласників з різним рівнем володіння рідною мовою. Розроблено методику, яка містить вправи, спрямовані на розвиток діалогічних і монологічних умінь, артикуляційних, лексичних і граматичних навичок кримськотатарського говоріння.

Словотвірне гніздо розглянуто як комплексну одиницю словотвору, що відображає різноманітні системні зв'язки похідних слів і відіграє важливу роль в організації системи словотвору кримськотатарської мови. Виявлено й охарактеризовано структурні компоненти іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові. Описано типи словотвірної вмотивованості та словотвірної похідності, виявлено основні типи словотвірних значень дериватів у кримськотатарській мові, а також способи та засоби їх вираження в складі аналізованих словотвірних гнізд. Наведено основні результати, одержані під час дослідження словотвірних гнізд у кримськотатарській мові.

Освещены проблемы функционирования и развития крымскотатарского языка (КТЯ) в Автономной Республике Крым (АРК) и Румынии. Раскрыта специфика проблемы восстановления КТЯ в Украине в современный период. Изложены концептуально-правовые основы и аспекты мониторинга образования на КТЯ и его изучения в АРК, положения о КТЯ в европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.

Описаны исторические топонимы Белогорского, Джанкойского, Кировского, Ленинского, Нижнегорского и Советского районов Крыма на методике установления графической формы большинства крымских топонимов на научной (лингвистической) основе.

Впервые описаны категориальные признаки грамматически связанных и грамматически несвязанных конструктов крымскотатарского предложения, основные факторы их функционирования и образования. Рассмотрены процессы взаимодействия лексической и грамматической семантики компонентов каждого конструкта в отдельности и в составе предложения. Разработаны модели синтаксических конструктов с учетом параметров морфосинтаксической и семантической разметки.

Розглянуто систему методичної роботи над кримськотатарською етнокультурологічного лексикою в V - VI класах шкіл із кримськотатарською мовою навчання. Багатонаціональний склад населення Криму сприяв створенню шкіл і класів, у яких навчаються діти різних національностей. Навчання в цих класах здійснюється кримськотатарською, українською, російською мовами, та в кожному з цих типів шкіл навчаються кримські татари. Дослідження присвячене проблемам навчання лексики кримськотатарської мови учнів V - VI класів на засадах лінгвокультурологічного підходу. Наведено аналіз стану проблеми в науково-методичній та психолого-педагогічній літературі, а також реальній шкільній практиці. Пізнання етнокультурологічних традицій у навчанні лексикології має велике значення у вихованій сучасної особистості, тому необхідно було розробити методику навчання лексики кримськотатарської мови учнів V - VI класів на основі лінгвокультурологічного підходу. Сучасна кримськотатарська мова являє собою оригінальну мову, сформовану з кількох близьких діалектів, які володіють багатим лексичним фондом. Здійснено відбір кримськотатарських етнолексем і аналіз їх основного лексичного, символічного та фонового значень. Оволодіння етнокультурологічними одиницями необхідне для організації роботи з етнолексемами в зіставленні з українськими та російськими. Національно-культурний компонент чітко простежується в будь-якій ові - у його лексиці, фразеології, синтаксисі. Тому в навчанні мови необхідно виявляти її національне коріння, способи побудови та звучання.

Досліджено питання зовнішньої та внутрішньої лінгвістики кримськотатарської мови. Визначено основні проблеми становлення та функціонування правничої термінології у кримськотатарській мові. Проаналізовано теоретичні проблеми визначення термінів. Запропоновано оригінальну періодизацію розвитку кримськотатарської мови. Подано опис кримськотатарських термінів права з точки зору синхронії та діахронії. Визначено перспективи подальшої розробки теми, а також запропоновано варіант "Словника юридичної термінології кримськотатарської мови".

Приведена семантическая классификация фразеологических единиц крымскотатарского языка. Рассмотрен лексический состав крымскотатарских фразеологических единиц. Изложена информация о грамматических формах фразеологических единиц крымскотатарского языка. Рассмотрены основные способы образования крымскотатарских фразеологических единиц. Дана стилистическая характеристика крымскотатарской фразеологии. Внимание уделено сопоставительному анализу крымскотатарской и русской фразеологии.

Предложены критерии оценивания для определения уровня сформированности развития диалогической речи учащихся V классов. Разработаны теоретические основы их обучения диалогической речи на уроках крымскотатарского языка с учетом ситуативности речевого общения и ее адресата. Предложены содержание ситуации обучения на крымскотатарском языке, лингводидактическая модель развития дидактической речи учащихся, типология упражнений. Описана методика обучения диалогу, которая охватывает содержание работы, методы, приемы и виды упражнений. Представдены ход и результаты экспериментального обучения, обоснована эффективность этой методики.