Зазначено, що посібник складається із п'ятнадцяти розділів, що охоплюють навчальний матеріал, необхідний для складання сертифікаційного тесту HSK 1. Матеріал посібника відповідає типовій програмі підготовки, яку затвердили Інститут Конфуція та Центр з міжнародного тестування (СТІ). Наведено необхідну лексику та синтаксичні конструкції, які забезпечують розуміння китайської мови на початковому рівні. Подано інформацію про правила китайської фонетичної транскрипції, основні графічні елементи китайського ієрогліфа, особливості позначення тону та скорочення.

Представлено посібник, який є першою українською систематичною порівняльною граматикою класичної китайської мови веньянь і сучасної літературної китайської мови путунхуа, яка розрахована на осіб, що освоїли базовий нормативних курс сучасної китайської мови. Зазначено, що в основу матеріалу ''Граматики'' покладено, з одного боку, мову сучасної китайської преси та літератури, а з іншого боку, мову класичних текстів на веньяні - Менцзи, Лунь Юй, Дао де цзін, Ши цзін, Мо-цзи, Ши цзі, у меншій мірі - Сунь-цзи бінфа, Чжуан-цзи, а також низки інших відомих творів.

Мета статті - виявлення культурної конотації та аксіологічної характеристики концептів "лівий" і "правий", які складають одну з універсальних бінарних опозицій, у російських і китайських сталих словосполученнях і пареміях задля визначення відмінностей між російською і китайською мовними картинами світу в когнітивній зоні присутності цих концептів. Об'єктом дослідження є російські та китайські сталі словосполучення і паремії з ключовими словами лівий і правий. Предметом дослідження є визначення спільних і відмінних рис у сприйнятті китайцями і росіянами традиційних у їхніх національних мовних картинах світу поглядів і звичок щодо використання вищеназваних концептів. У процесі дослідження було вжито процедури методів семантичного, конотативного, фразеологічного, лінгвокультурологічного, концептуального, когнітивного, зіставного та кількісного аналізу, а також описового методу. Результатами дослідження стало виявлення різних за структурою 74 російських і 62 китайських фразеологічних одиниць, які містять показники концептів "лівий" і "правий", їх класифікація за дискурсивним значенням, сферою функціювання, аксіологічними характеристиками, а також проведено зіставний аналіз лінгвокультурологічних засад використання в російській і китайській мовах. Зроблено висновки щодо асиметричності традиційного сприйняття та функціювання концептуальних значень лівого та правого в зіставлених мовах.

Досліджено лінгвокультурний концепт ЛЮБОВ на матеріалі китайських народних пісень, а також теоретичні засади лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики. Виділено такі засадничі складники, як мовна картина світу та концепт, вивчення яких дозволяє декодувати культурну й історичну інформацію, що міститься у мовних структурах. Досліджено пісенну традицію Китаю, зокрема народні пісні на різних етапах їх існування. Дослідницьку увагу зосереджено на важливій когнітивній функції китайських народних пісень, а також на їх естетичній і комунікативній функціях (розважального інструменту та "соціального дзеркала" в суспільстві епохи Чжао, Хань та Південних і Північних династій). Виокремлено основні етапи становлення та побутування китайських народних пісень, окреслено притаманні їм характер і тематику. Одним з основних морально-етичних концептів, що мали вплив на формування поведінкових реалій китайського етносу, визначено лінгвокультурний концепт ЛЮБОВ. Окреслено склад цього концепту та його місце в концептосфері етноментальності китайців, проаналізовано його лексичний та образно-символічний складники.

Цель работы - рассмотреть историю слов-репрезентантов концепта Лень, проанализировать их внутреннюю форму и современные значения, а также сопоставить полученные данные с семантикой китайских иероглифов. Объектом исследования является семантика слов-репрезентантов концепта Лень. Предметом - внутренняя форма слов лень, ленивый и др. Использованы методы семантического, этимологического, сравнительного анализа. В результате сопоставительного исследования внутренней формы русских слов и китайских иероглифов в материале и русского, и китайского языков выявлены ключевые когнитивные признаки: "лежать", "спать", "есть", - на базе которых был реконструирован исходный концепт-архетип. Внутренняя форма слов отражает результаты процесса познания, которые можно представить в виде когнитивного сценария: "ленивый человек много лежит, долго спит, мало и медленно двигается, много ест и поэтому рассчитывает жить за счёт результатов труда других людей". Была выявлена специфика внутренней формы китайских иероглифов: она связана с пониманием лени как свойства, присущего женщинам. Выводы: в структуре современного китайского иероглифа исчез элемент "женщина". Исходный концепт-архетип реализуется в понятийных значениях русских слов лень, ленивый, лентяй и др.; образах персонажей русских сказок (былинного персонажа Ильи Муромца и сказочного персонажа Емели-дурака); литературном образе Ильи Обломова, получившем символическое значение. В китайской лингвокультуре, в отличие от русской, распространено типовое сравнение ленивый как свинья, а также образ получеловека-полусвиньи Чжу Бацзе, который стал символом лени, обжорства, трусости и бездеятельности. Практическое применение результатов исследования состоит в том, что оно может быть использовано при переводе русской художественной, философской или религиозной литературы на китайский язык.

В работе в лингвокульторологическом и прикладном аспектах описана русская и китайская фразеология с ключевыми словами - прагматонимами. Цель работы - определить ментальную национально-культурную специфику русского и китайского фразеосемиозиса на основе специфики быта, отражаемой в выявленных эквивалентных, фоновых и безэквивалентных фразеологических единицах с ключевыми словами, которые являются прагматонимами и формируют несколько ЛСГ, называющих продукты питания, предметы одежды и обуви, а также предметы домашнего обихода: посуду, домашнюю утварь, хозяйственный инструмент, галантерею. Объект исследования - русские и китайские фразеологические единицы с ключевыми словами-прагматонимами. Предмет исследования - отражение русской и китайской национально-культурной специфики сквозь призму исконных прагматонимов в составе народной фразеологии. В результате проведённого исследования сделаны выводы о том, что прагматонимы, которые становятся ключевыми словами в составе фразеологизмов, как правило, символизируют разнообразные ценности: социальные, духовные, личностные, религиозные, нравственные и другие. Среди проанализированных фразеологических единиц русского и китайского языков имеется небольшая группа фразем-коррелятов (эквивалентные фразеологизмы); намного чаще сходные по значению русские и китайские фразеологизмы имеют разное лексическое наполнение, являясь фоновыми (фраземы-дивергенты); значительное место занимают безэквивалентные фразеологизмы, подбор аналогов для которых в сопоставляемом языке (для русских фразеологизмов - в китайском, для китайских - в русском) затруднителен.

Представлено новий фоносемантико-психолінгвістичний підхід для встановлення семантико-структурної й асоціативно-функційної типології звукозображальних слів у китайській та українській мовах. Диференційовано терміни "звуконаслідувальні слова" та "звукосимволічні слова" на основі типів їхньої мотивованості. Розроблено комплексну методику зіставно-типологічного й експериментального дослідження звукозображальних слів у китайській та українській мовах. Виявлено 4 семантичні типи ономатопів і 5 структурних типів з їх видами у кожній із досліджуваних мов. Доведено, що ономатопи є знаками іконічного типу, експериментально перевірено міжмовний характер знакового іконізму й експериментально підтверджено наявність універсального звукосимволізму. Схарактеризовано закономірності та відмінності в асоціативно-функційних типах звукосимволічних слів китайської та української мов.

Визначено основи бізнес-комунікації - допомогти студентам опанувати основи китайської ділової комунікації у комерційній сфері, засвоїти термінологію торгово-економічної сфери, лексико-граматичні конструкції та мовні кліше зі сфери бізнесу, розвинути гнучкі практичні навички, необхідні для забезпечення успішного здійснення ділових перемовин із китайцями, вести ділове листування, а також розумітись на культурі ведення бізнесу в Китаї. Складено з десяти тематичних уроків, частина з яких представлена у формі діалогів, що охоплюють найтиповіші ситуації, пов’язані з міжнародними контактами комерційно-ділового характеру (китайський бізнес-етикет, основні напрями та правила ведення бізнесу з китайцями, презентація компанії, відвідування підприємства, лист-запит на працевлаштування, комерційне листування, перемовини з приводу ціни, замовлення товарів та міжнародні перевезення тощо). Кожен із запропонованих уроків має таку структуру: текст за темою, нова лексика до теми, перекладена українською мовою з транскрипцією пін’їн, синонімічний/антонімічний ряд до нових лексем із представленням контексту їх вживання та сполучуваності у складі інших виразів, україномовний коментар з роз’ясненням граматичних конструкцій, лексичний коментар, де тлумачаться складні випадки вживання лексем, які зустрічаються у текстах, а також особливості лексичних структур, на які варто звернути увагу, вправи на формування речення з новою лексикою, вправи на надання розгорнутої вдповіді, а також вправи на переклад речень з української мови на китайську.

Охоплено тематику програми навчальної дисципліни "Історія першої східної мови"; структурно складено з тем, у яких представлено періодизацію еволюційних процесів у китайській мові починаючи з XVI ст. до н.е. до початку XXI ст. Запропоновано висвітлення ґенези мовних фактів різних рівнів. Описано особливості системи мови крізь призму синхронії та діахронії. Нарівні із переліком фонетичних, лексичних та граматичних змін китайської мови у різні періоди її формування та розвитку застосовано принцип історичної реконструкції, що стверджує єдність сучасного і історичного. Розкрито особливості китайського мовознавства. Викладено давньокитайську мову докласичного періоду, їньські написи та їньську ієрогліфіку. Визначено лексичний склад давньокитайської мови епохи Шан-Їнь, граматичні особливості мови їньських написів. Розглянуто розвиток середньокитайської мови, її джерела дослідження, фонетичні та лексичні особливості. Окреслено вплив інших культур на розвиток лексики середньокитайської мови. Охарактеризовано граматичні характеристики мови епохи Шести Династій та граматичні особливості мови епохи Тан, граматичні особливості мови епохи Сун.

Охарактеризовано лінгвістичні особливості фонетики китайської мови та труднощі її сприйняття і засвоєння носіями української мови. Обгрунтовано сутність фонетичної компетентності майбутніх філологів-синологів у складі таких компонентів, як когнітивний, діяльнісний, соціокультурний, мотиваційно-ціннісний, навчально-стратегічний. Визначено лінгводидактичні засади формування китайськомовної фонетичної компетентності та її етапи, а саме: набуття теоретичних знань, формування фонетичних навичок, інтегрування фонетичних навичок у практику мовлення. Відібрано мовний і мовленнєвий матеріал для навчання майбутніх філологів-синологів фонетики китайської мови. Розроблено підсистему вправ з формування фонетичної компетентності майбутніх філологів-синологів і спроектовано модель організації цього процесу. Проведено експериментальну апробацію запропонованої методики та перевірено її ефективність за такими критеріями, як артикуляційна нормативність, орієнтаційно-смислова, комунікативна адекватність, рефлексивність, рівень сформованості навчальних стратегій. Уточнено зміст фонетичної компетентності майбутніх філологів-синологів. Подальшого розвитку набули критерії добору китайськомовного фонетичного матеріалу.

Цель работы - исследования является выявление общих и национально-специфических черт среди русских и китайских фразеологизмов, имеющих в своём составе компонент, который входит в состав лексико-семантической группы "Предметы гардероба". Описаны результаты сопоставительного и лингвокультурологического анализа таких русских и китайских фразеологизмов. Объектом исследования являются русские и китайские фразеологизмы, возникшие на основе национальных прецедентов, в которых важную роль играли предметы и детали одежды, обуви, головных уборов, других предметов гардероба человека. Предметом исследования стало национально-культурное своеобразие и общие черты "гардеробной" фразеологии в русском и китайском языках. Используются методы семантического, когнитивного, лингвокультурологического и социолингвистического анализа, а также описательный и сопоставительный методы. В результате анализа определены основные подгруппы слов сформированной на основе концептов "Одежда", "Обувь", "Головные уборы" ЛСГ "Предметы гардероба", выявлены особенности русских и китайских сценариев, которые лежат в основе создания группы фразеологизмов с ключевыми словами, входящими в данную ЛСГ. Исследование привело к выводу о наличии в русской и китайской фразеосистемах эквивалентных фразем-коррелятов, фоновых фразем-дивергентов и безэквивалентных фразем с ключевыми словами, входящими в ЛСГ "Предметы гардероба".

Досліджено гіпнотичний дискурс, тобто результат комунікації в ситуації гіпнотерапевтичного впливу разом із всіма (матеріальними й нематеріальними) конституентами комунікативної ситуації. При застосуванні гіпнозу гіпнотерапевт використовує гіпнотичне мовлення, яке характеризується специфічними гіпностилістичними шаблонами (патернами). Мета роботи - окреслення лінгвальних особливостей функціонування гіпностилістичних навіювань в китайському гіпнотичному дискурсі. Об'єктом дослідження обрано гіпнотичний дискурс в китайській мові, а предметом - механізми проведення гіпнотичного комунікативного акту в китайській мові. Матеріалом послугували транскрипти записів мовлення гіпнотерапевтів під час гіпнотичного сеансів китайською мовою сумарним обсягом 50 годин. В дослідженні було використано наступні методи: загальнонаукові методи (індукція і дедукція, аналіз і синтез, кількісний тощо) для виведення науково обгрунтованих умовиводів; загальнолінгвістичні методи (дискурсивний аналіз) для аналізу саме лінгвальної складової гіпнотичного дискурсу; використано авторську методику гіпностилістичного аналізу задля виокремлення лінгвальних шаблонів створення гіпнотичності і навіювання. Основні результати дослідження. Потужною групою лінгвальних шаблонів, що призводять до зміни вірувань, є ті, які базуються на зміні розміру рамки сприйняття. До них належать: зменшення та збільшення (було зареєстровано 213 випадків зменшення і 338 випадків збільшення), масштабування (використано 130 разів) і метафрейм (використано 73 рази). Також однією з груп навіювань, що призводять до зміни вірувань, є ті, які мають аксіологічний характер, до них відносяться: застосування до себе (використано 104 рази), стратегія реальності (використано 240 разів), ієрархія критеріїв (використано 189 разів), та контр приклад (використано 357 разів). Застосування аналізованих навіювань під час гіпнотичного впливу сеансу гіпнотерапії уможливлює поглиблення трансу та, відповідно, здійснення ефективної корекції обмежуючих вірувань. Перспективи подальших досліджень вбачаються у різнобічному вивченні лінгвальних механізмі здійсення гіпнотичного впливу на реципієнта на матеріалі китайської та англійської мов.

Увагу приділено дослідженню вербальних репрезентацій концептуального бінома "їнь – ян" у китайській мові й особливостей їхніх іншомовних інтерпретацій (на прикладі російської мови). Зазначено, що новизна такого дослідження полягає в класифікації антонімів на природні та ситуативні - з огляду на те, що лежить в основі антонімічного зв'язку пари слів: концептуальний біном "їнь - ян" чи культурні традиції, а також у спробі простежити інтерпретації концептуального бінома "їнь – ян" в іноземних (щодо китайської) мовах.

Досліджено вербалізацію маскулінних гендерних стереотипів на матеріалі китайських фразеологізмів. Увага акцентується на маскулінних стереотипах китайської мови в аспекті лідерства.

Розглянуто проблеми використання мови навчання в якості допоміжного засобу в процесі викладання китайської мови у некитайському закладі вищої освіти. Дослідження проведено з метою визначення ефективності методів і прийомів, що застосовуються на практиці у групах студентів, які навчаються на початковому етапі в Інституті Конфуція ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Особливу увагу приділено аналізу переваг прийому, що описується (економія часу занять, підвищення результативності навчання, створення особливої атмосфери в групі) й особливостям його застосування.

Описана русская и китайская гастрономическая фразеология в лингвокультурологическом и прикладном аспектах. Исследована национально-культурная специфика фразеологии русского и китайского языков. Предмет исследования: национально-культурное своеобразие суггестивной гастрономической фразеологии в этническом дизайн-проекте. Цель работы - демонстрация суггестивных возможностей гастрономических фразеологизмов в качестве составляющей дизайн-проекта на примере оформления русско-китайского предприятия общественного питания в этническом стиле. Используется описательный и сопоставительный методы. В результате исследования была установлена перспективность изучения фразеологических единиц в качестве элементов суггестивного интерьера. Выводы: гастрономический фразеологизм как элемент суггестивного дизайна может использоваться в целом ряде суггестивных приёмов и рассматриваться как составляющая проектируемого информального обучения языку. Практическая ценность результатов исследования заключается в возможности оказать помощь слушателям и студентам технологических и лингвистических учебных заведений.

Цель статьи - выявить некоторые сущностные совпадения и различия порядка слов в русском и китайском простом предложении и определить направления использования установленных особенностей при изучении этих языков. Исследована конструкция простого предложения в русском и китайском языках. Предмет исследования - структурные, семантические и функциональные различия словорасположения в русском и китайском высказывании. Использованы методы функционально-синтаксического и лексико-семантического анализа, сопоставительный и описательный методы. В результате проведённого исследования установлено, что русское предложение из трёх слов: субъекта, предиката и объекта, - имеет все шесть возможных форм словорасположения, тогда как его китайский эквивалент - только три. В то же время, и в русском, и в китайском языках основным, экспрессивно нейтральным является модель "субъект - предикат - объект". Выводы заключаются в следующем: изменение порядка исследования слов в высказывании тесно связано с фразовым ударением и актуальным членением. Изменение прямого порядка слов обычно указывает на изменение оттенков смысла и подтекст высказанного, если субъект и объект неизменны по сути.

Проаналізовано структурний склад назв сучасного одягу китайською мовою. Виокремлюються найбільш поширені моделі, які корелюють з кількісно-складовим складом лексики китайської мови. Крім цього розглядається проблема впливу традицій на формування назв сучасних елементів одягу. Виділяються видові та похідні назви. З'ясовано, що більшість назв сучасного одягу в своєму складі мають морфему-назву одягу традиційного. Вбачаємо в цьому незаперечний влив традицій на формування сучасної лексики.

Досліджено особливості застосування ігрового методу в процесі викладання китайської мови як іноземної з метою активізації емоційного відгуку студентів і підвищення якості закріплення вивченого матеріалу. Теоретичні висновки проілюстровано прикладами восьми ігор, що застосовуються на практиці у групі студентів, які навчаються на початковому етапі в Інституті Конфуція ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Детально проаналізовано переваги й недоліки запропонованих ігор, можливості адаптації їх для різних вікових груп та впровадження у процес навчання зокрема і на просунутому рівні.

Рассмотрена проблема взаимосвязи лингвистической базы развития родной и иностранной речевой деятельности школьников и студентов. Выявлены актуальные трудности, которые испытывают китайские студенты при овладении русской речью на продвинутом этапе обучения в вузе, и обосновывают предположение о том, что одна из причин трудностей при создании целого завершенного текста кроется в отрыве лингвистической базы (недостаточном количестве сведений о тексте) развития родной речевой деятельности в школе от потребностей обучения иностранным языкам в вузе. На основе сопоставительного анализа школьных программ по родному языку в Украине и КНР авторы приходят к выводу: база знаний по лингвистике текста в школьной программе КНР едостаточно конкретизирована, что затрудняет формирование и перенос знаний из области родного языка в область иностранного.