Викладені історико-літературні відомості про критичні джерела, що передбачені програмою з української літератури для середньої школи. Вчителям пропонуються методичні рекомендації по їх використанню у процесі аналізу художніх творів, вивчення творчості письменника. Розглянуті різні форми роботи з критичними джерелами на уроці і в позаурочний час відповідно вимог першого і третього варіантів Програми з української літератури.

Наведено дані про окремі видання, публікації у колективних монографіях, збірниках, інших книжкових виданнях, у газетно-журнальній періодиці, а також матеріали про наукову, письменницьку та суспільно-культурну діяльність В.А.Качкана - відомого українського письменника та вченого.

Предпринята авторская попытка рассмотреть творческую историю пьесы "Тени" М.Е.Салтыкова-Щедрина, показать своеобразие идейно-образной концепции этой драматической сатиры, ее роль и значение в идейно-художественной эволюции писателя, в развитии его реалистического метода, а также место и значение "Теней" в истории русской драматургии. Раскрываются основные моменты в творческой биографии И.Бабеля, проанализированы некоторые его произведения (пьесы "Закат", "Мария", цикл "Одесские рассказы"), а также приведены некоторые критические рецензии, посвященные спектаклям Харьковского театра им. Т.Г.Шевченко "Ярослав Мудрый" И.Кочерги, "Гроза" А.Н.Островского, "Егор Булычов и другие" М.Горького, "Софья Ковалевская" братьев Тур.

Висвітлено основні етапи життя, наукової, педагогічної та громадської діяльності видатного українського філолога-славіста академіка НАН України Г.Д.Вервеса. Наведено відгуки на наукові праці Г.Д.Вервеса та хронологічний покажчик друкованого доробку академіка.

Аналізується українська епістолярна критика XIX - початку XX ст. На матеріалі листів українських письменників з'ясовуються їх погляди на роль і завдання літературної критики, характеризуються особливості так званої письменницької критики, простежується становлення, специфіка функціонування епістолярних літературно-критичних оцінок. Досліджується поетика листа як жанру, що містить у собі літературну критику.

Досліджено історію заснування й видання у Львові одного з кращих українських літературних журналів кінця ХІХ - початку ХХ ст. - "Літературно-наукового вісника", зокрема, перший, львівський період його історії (1898 - 1906). Проаналізовано діяльність редакторів, видатних вчених, письменників і публіцистів І.Франка, М.Грушевського, В.Гнатюка і О.Маковея, під керівництвом яких журнал об'єднав літературно-наукові сили Західної та Східної України, відіграв велику роль у художніх пошуках української літератури, став першим українським літературним журналом європейського типу.

Міститься творчий доробок М.Євшана, провідного критика і культуролога початку XX століття, послідовника естетико-психологічного напряму в літературознавстві. Розглядаються проблеми творчості, суспільний і артистичний елемент у творчості, найновіша лірика Галицької України, козаччина в українській поезії, сучасна польська література і її вплив на нашу. Представлено літературні характеристики Т.Шевченка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Кобилянської, В.Стефаника, Л.Толстого, М.Конопніцької, С.Боттічеллі, Р.Кіплінга та ін. Публікуються полемічні нотатки та рецензії М.Євшана на творчі роботи Б.Грінченка, М.Рильського, Г.Хоткевича, В.Винниченка, А.Луначарського, І.Франка, А.Тесленка, Ф.Шіллера, М.Яцківа та ін.

Висвітлено розвиток, основні напрями та досягнення західноукраїнської літератури періоду 1919 - 1939 років. Проаналізовано роль літературних та ідеологічних угруповань, їх пошуки власних шляхів розвитку літератури на лоні політичних та соціальних течій того часу. Розглянуто літературу як мистецтво, ідеологічні та естетичні концепції провідних митців і критиків Західної України. Значну увагу приділено подібним літературним процесам у Радянській Україні на початку 20-х років.

Подано відомості про праці вченого-літературознавця, відомого громадсько-політичного, державного діяча М.Г.Жулинського, опубліковані у 1969 - 2000 рр. (монографії, наукові статті в збірниках, періодичних виданнях, підручниках, рецензії, редагування) і літературу про його життя та діяльність. Оприлюднено багаторічні дослідження вченого у галузі історії української літератури, естетичної думки, літературної критики тощо.

Відображено велику творчу спадщину видатного фольклориста, етнографа, літературознавця. шевченкознавця, славіста, педагога та громадського діяча - М.Ф.Сумцова. Розглянуто наукові праці, нотатки, рецензії вченого, які протягом 1878-1997 рр. видавались окремо або були опубліковані у періодичних виданнях російською, українською та іноземними мовами. Серед них є твори, перекладені з російської на українську мову; варіанти однієї роботи (повний і скорочений); праці, опубліковані під різними назвами, а також роботи без підпису або підписані криптонімами, які збігаються з криптонімами інших авторів. Охоплено літературу про М.Ф.Сумцова, накопичену з початку 80-х рр. ХІХ ст. до 1997 р. Це загальні та спеціальні роботи з оцінками наукових поглядів вченого, рецензії і відгуки на його дослідження, присвячені йому ювілейні видання з біографічними матеріалами, його листування з видатними діячами науки і культури, спогади, а також виклади промов М.Ф.Сумцова, опубліковані у періодичних виданнях.

Вперше розглянуто українську медієвістику в системі культурологічних поглядів М.Драгоманова на прикладі аналізу праць "Малороссия в ее словесности", "Чудацькі думки про національну справу", "Література українська, проскрибована рядом російським". Надано наукове обгрунтування українському літературному процесу давньої доби.

Вміщено матеріали про життєвий шлях, наукову і творчу діяльність відомого літературознавця, завідувача кафедри зарубіжної літератури Львівського університету, доктора філологічних наук, професора О.В.Чичеріна.

Висвітлюється життєвий і творчий шлях відомого фольклориста і літературознавця П.В.Лінтура. Містяться окремі видання П.В.Лінтура, публікації фольклорних записів, фольклористичні та літературознавчі праці, переклади фольклорних записів російською, німецькою та чеською мовами.

Подано грунтовну інформацію про друковані праці відомого на літературних горизонтах світової україністики дослідника, члена Спілки письменників України П.П.Ротача, матеріали про його життєвий і творчий шлях (у тому числі й незначні згадки про нього), які згруповано за такими розділами: окремі видання, упорядкування, статті для енциклопедичних видань, публікації в збірниках, журналах, газетах, а також публікації про життя і творчість П.П.Ротача.

Комплексно розглянуто письменницький епістолярій доби сталінізму, його функції в українському літературному процесі 20-50-х років ХХ ст. На матеріалі приватної кореспонденції М.Вороного, В.Винниченка, М.Хвильового, М.Куліша, М.Рильського, О.Довженка, І.Багряного, А.Антоненка-Давидовича та інших українських митців досліджено специфіку письменницького листування, простежено генезис вітчизняної епістолографії у спадкоємних зв'язках з європейською епістолярною традицією. Автор виокремлює ряд найважливіших жанрових різновидів епістолярної спадщини українських письменників, зокрема, епістолярну критику, публіцистику, відкрите листування та художні епістоли. Розкрито роль кожного з цих жанрових різновидів письменницького листування в літературному процесі за умов його цензурних обмежень.

Проаналізовано естетичну парадигму творчості М.Черемшини, фонетичні та фономорфологічні особливості слів у епістолярії В.Стефаника. Всебічно досліджено зв'язки письменників "Покутської трійці" з січовим рухом у Галичині та Буковині на початку XX ст. Значну увагу приділено прозовій творчості Б.Лепкого, основним аспектам національно-духовної диференціації, архетипу лісу та землі у казках Н.Кобринської, а також українській класичній новелі.

Об'єднано три головні культурологічні антиімперські трактати класика української літератури І.Нечуя-Левицького (1838 - 1918): "Органи російських партій", "Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини", "Українство на літературних позвах з Московщиною", першодруки яких за життя автора вийшли у світ за межами Російської імперії анонімно або під псевдонімом. Розкрито витоки і зміст шовіністичної ідеології московських великодержавників-українофобов, її ворожість ідеалам свободи, рівності і справедливості.

Висвітлюється діяльність Харківського історико-філологічного товариства - одного з найбільших наукових центрів дореволюційної Росії. У надрах товариства сформувалася всесвітньо відома наукова філологічна школа, головою якої по праву вважається О.О.Потебня. У центрі уваги - праці вчених у галузі фольклористики, теорії та історії літератури, що відіграли важливу роль у формуванні українського літературознавства, в українському національному відродженні.

На підставі опублікованих мемуарів колишніх аспірантів Львівського національного університету, наукових працівників Інституту суспільних наук та інших сучасників видатного франкознавця й дослідника давньої української літератури академіка М.С.Возняка, біографічних і видавничих документів, невідомих наукових праць ученого, листування та бібліографічних матеріалів проаналізовано його життєвий шлях та наукову діяльність, відтворено правдивий образ самовідданого "жерця" науки, людини складного характеру й драматичної долі, що зазнала переслідувань за свої "націоналістичні переконання".

Вміщено статті, дослідження й публікації вчених України і закордону з історії рідної літератури.