Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Розглядаються питання історії й теорії літератури, суспільного й наукового життя колишньої радянської держави у другій половині XX століття. Особлива увага приділяється питанням історії російської літератури, літературної критики й журналістики, історії української літератури, російсько-українським і українсько-російським літературним взаєминам, історії української діаспори. Висвітлюються актуальні питання загального літературознавства, теорії словесно-художнього твору, теоретичні аспекти літературознавчої спадщини XX століття, проблеми методики викладання літератури у вузі та школі.

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Порушено цілий ряд питань, спрямованих на осягнення історичних етапів формування української філологічної думки та з'ясування актуальних теоретико-методологічних завдань сучасних гуманітарних галузей - літературознавства, мовознавства, фольклористики. Серед розглянутих тем - теоретичні підвалини та світовий контекст українського письменства, естетичні шукання та історіософські концепції у літературі новітньої доби, українська мова у просторі та часі, семантика слова та тексту, граматичні та словотвірні явища у функціональному аспекті, актуальні проблеми компаративістичного аналізу, релікти старожитностей у фольклористичній інтерпретації, українська словесність та проблеми культурології тощо.

Висвітлено актуальні проблеми функціональної граматики, будови окремих граматичних категорій, визначено напрями та основні закономірності функціонально-комунікативних модифікацій граматичних одиниць. Розкрито походження та історію певних жаргонних слів, функціональні особливості фразеологічних та лексичних одиниць. Розглянуто питання ролі ритмічної композиції тощо.

Освещены актуальные проблемы функциональной грамматики, строения отдельных грамматических категорий, определены направления и основные закономерности функционально-коммуникативных модификаций грамматических единиц. Раскрыто происхождение и история некоторых жаргонных слов, функциональные особенности фразеологических и лексических единиц. Рассмотрены вопросы роли ритмической композиции и т.п.

Висвітлено методологічні проблеми сучасного літературознавства, зокрема, рецепцію класичних ідей у новітній художній словесності. Визначено взаємозв'язок між класичною творчістю та сучасним художнім процесом. Розглянуто проблеми жанротворення, сюжетно-композиційної єдності, поетики, лінгвосеміотики тексту. Розглянуто специфіку композиції "Сонячної машини" В.Винниченка.

Розглянуто питання давньої української літератури, а також літератури ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено деякі аспекти апокрифічного концепту святого Миколая, а також проблеми жанрової моделі українського полемічного памфлету кінця XVI - початку XVII ст. Розкрито головні світоглядно-філософські засади лірики Л.Українки. Охарактеризовано польську літературу як об'єкт літературно-критичних виступів М.Євшана.

Рассмотрены вопросы древней украинской литературы, а также литературы ХІХ - начала ХХ вв. Освещены некоторые аспекты апокрифического концепта святого Николая, а также проблемы жанровой модели украинского полемического памфлета конца XVI - начала XVII вв. Раскрыты главные мировоззренческо-философские основы лирики Л.Украинки. Охарактеризована польская литература как объект литературно-критических выступлений М.Евшана.

Висвітлено життєвий та творчий шлях В.Китастого - почесного доктора НаУКМА, ученого, педагога, професора кафедри філології університету. Визначено функції кольору в поезії І.Калинця на матеріалі збірки "Тринадцять алогій". Розкрито деякі аспекти естетики соціалістичного реалізму. Визначено взаємозв'язки та взаємодії літератури та інших мистецтв в аспекті компаративістики.

Освещен жизненный и творческий путь В.Китастого - почетного доктора НаУКМА, ученого, педагога, профессора кафедры филологии университета. Определены функции цвета в поэзии И.Калинца на материале сборника "Тринадцать аллогий". Раскрыты некоторые аспекты эстетики социалистического реализма. Определены взаимосвязи и взаимодействие литературы и других искусств в аспекте компаративистики.

Проаналізовано концепцію генезису апокрифічної літератури І. Франка, його внесок у розвиток міжнародної славістики. Розглянуто питання створення нової концепції світу у романі І. Франка "Борислав сміється", визначено своєрідність розвитку світогляду особистості в міському середовищі у період зародження й становлення промислових міст в Україні. Висвітлено проблеми періодизації української літератури ХХ ст. Описано образ смерті у творчості В. Підмогильного, експресіоністські елементи в художній структурі творів Ю. Яновського. Розкрито проблему суїциду як "літературно-художньої фікції" в українській літературі початку ХХ ст. Розглянуто питання захисту власної ідентичності, ксенофобії та автизму як рецидивів колоніалізму в сучасній слов'янській прозі.

Проанализированы концепция генезиса апокрифической литературы И. Франка, его вклад в развитие международной славистики. Рассмотрены вопросы создания новой концепции мира в романе И. Франко "Борислав смеётся", определено своеобразие развития мировоззрения личности в городской среде в период зарождения и становления промышленных городов в Украине. Освещены проблемы периодизации украинской литературы ХХ ст. Описаны образ смерти в творчестве В. Подмогильного, экспрессионистские элементы в художественной структуре произведений Ю. Яновского. Раскрыта проблема суицида как "литературно-художественной фикции" в украинской литературе начала ХХ ст. Рассмотрены вопросы защиты собственной идентичности, ксенофобии и автизма как рецидивов коллониализма в современной славянской прозе.

Розглянуто наукову та педагогічну діяльність професора Н.М. Шляхової, висвітлено її досягнення у галузях літератури та компаративістики. Проведено дослідження текстотворення та рецепції тексту як взаємодії об'єктивного, суб'єктивного та віртуального. Розкрито специфіку літератури та мистецтва у творчій практиці І. Франка. Охарактеризовано початковий методологічний етап становлення порівняльного літературознавства в Україні. Наведено результати літературознавчих досліджень творчості Є. Гуцала, Б.І. Антонича, В. Свідзінського. Визначено особливості використання метафори в малярському мистецтві, досліджено феномен емпатії у філософії Г. Сковороди. Висвітлено погляди М. Костомарова на письменника як виразника характеру народу, розглянуто концепцію О. Пчілки про формування національної самосвідомості. Розкрито роль мотиву як корелята відносин автор - текст - читач. Розглянуто конфесійний контекст народноетимологічного осмислення етноніма сарацини, визначено діалогічну структуру критичного тексту.

Рассмотрена научная и педагогическая деятельность профессора Н.М. Шляховой, освещены ее достижения в отраслях литературы и компаративистики. Проведено исследование тектсообразования и рецепции текста как взаимодействия объективного, субъективного и виртуального. Раскрыта специфика лиитературы и искусства в творческой практике И. Франка. Охарактеризован начальный методологический этап становления сравнительного литературоведения в Украине. Приведены результаты литературоведческих исследований творчества Е. Гуцала, Б.И. Антонича, В. Свидзинского. Определены особеннности использования метафоры в художественном искусстве, исследован феномен эмпатии в философии Г. Сковороды. Освещены взгляды Н. Костомарова на писателя как выразителя характера народа, рассмотрена концепция Е. Пчелки о формировании национального самосознания. Раскрыта роль мотива как коррелята отношений автор - текст - читатель. Рассмотрен конфессионный контекст народноэтимологического осмысления этнонима сарацины, раскрыта диалогическая структура критического текста.

Освещены проблемы современного литературоведения в контексте истории, методологии, поэтики, интерпретации художественного текста русской литературы, ее межкультурных связей. Описаны проблемы художественного метода в романах М.П. Арцыбашева, становления и взаимовлияния немецкого фастнахтшпиля и итальянской комедии, сопоставления мировоззренческих подходов Н. Гоголя и С. Кьеркегора. Рассмотрены культурологические особенности еврейского народа как предпосылка развития национального театра, мотив как структурно-смысловая единица поэтического мира. Внимание уделено теме любви в творчестве М. Горького 1920-х гг., литературной стратегии и писательскому имиджу М. Климовой, макрообразу сада в поэзии русского предсимволизма.

Висвітлено аспекти застосування онтологічного вчення в літературознавстві за концепціями Л.В. Карасьова та В.В. Федорова. Розглянуто шляхи формування категорії жанру в поетичній теорії Ф. Прокоповича та В. Тредіаковського, розкрито канонічну сутність художньої творчості першої половини XVIII ст. в контексті елегійного жанру. Проведено художній аналіз мотивів злочину у романі Ф.М. Достоєвського "Брати Карамазови". Визначено сюжетні колізії як трансформацію пережитого у повісті "Завищені оцінки" Б. Антоненка-Давидовича.

Освещены аспекты применения онтологического учения в литературоведении по концепциях Л.В. Карасева и В.В. Федорова. Рассмотрены пути формирования категории жанра в поэтической теории Ф. Прокоповича и В. Тредиаковского, раскрыта каноническая сущность художественного творчества первой половины XVIII ст. в контексте элегического жанра. Проведен художественный анализ мотивов преступления в романе Ф.М. Достоевского "Братья Карамазовы". Определены сюжетные коллизии как трансформация пережитого в повести "Завышенные оценки" Б. Антоненка-Давидовича.

Висвітлено історію українського романтичного руху ХІХ ст., міфологеми "нової людини" в українській драматургії 1920 - 1930 рр. Розглянуто проблему літературознавства та мультикультуралізму у контексті методологічної та теоретичної рефлексії. Проаналізовано особливості художньої трансформації фольклорно-міфологічних мотивів у романах "Роб Рой" В. Скотта та "Кармелюк" М. Старицького. Розкрито термінологічні аспекти жанрового визначення роману-епопеї, специфіку драматургічної адаптації фабули А. Мердок "Чорний принц", жанрові особливості фентезі Д. Толкіна. Визначено семіосферу як генератор інтра- та інтеркультурних перекладів, поетичний переклад як вияв зіткнення світоглядних систем за матеріалами Книги Псалмів. Вивчено вплив мультикультуральності на наративні особливості автобіографічного інтертексту наприкінці ХХ - початку ХХІ ст.

Освещены история украинского романтического движения ХІХ ст., мифологема "нового человека" в украинской драматургии 1920 - 1930 гг. Рассмотрена проблема литературоведения и мультикультурализма в контексте методологической и теоретической рефлексии. Проанализированы особенности художественной трансформации фольклорно-мифологических мотивов в романах "Роб Рой" В. Скотта и "Кармелюк" М. Старицкого. Раскрыты терминологические аспекты жанрового определения романа-эпопеи, специфика драматургической адаптации фабулы А. Мердок "Черный принц", жанровые особенности фентэзи Д. Толкина. Определены семиосфера как генератор интра- и интеркультурных переводов, поэтический перевод как проявление столкновения мировоззренческих систем по материалам Книги Псалмов. Изучено влияние мультикультуральности на нарративные особенности автобиографического интертекста конца ХХ - начала ХХІ ст.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти сучасного літературознавства, простежено рецептивно-комунікативну стратегію художнього тексту. Виявлено нові тенденції у традиційній жанрології (генології). У процесі літературознавчого аналізу художнього твору враховано концептуальні засади міфопоетики, літературної герменевтики та літературознавчої компаративістики.

Висвітлено проблему становлення філологічної та художньої свідомості в щоденниках О. Гончара. Досліджено творчість Дж. Макдональда в контексті вікторіанської доби. Охарактеризовано нариси Ф. Зубанича на сторінках журналу "Вітчизна". Проаналізовано систему імплікатів позатекстового рівня американських поетичних текстів ХХ ст. Визначено роль рефренної символіки в архітектоніці романів І. Багряного та Дж. Орвелла. Досліджено становлення літературних ієрархій. Увагу приділено фітосемантиці поезій І. Малковича. Охарактеризовано образи дітей в оповіданнях І. Франка.

Досліджено методологічні напрацювання Н. Копистянської. Розкрито поняття "жанр" у його сталості та змінності. Викладено історіографічні аспекти дослідження поетики художнього часопростору. Досліджено вплив містичної релігійної традиції на часопростір роману С. Хілл "Напровесні". Описано візит австро-угорського цісаря Франца Йосифа І до Борислава у творчості І. Франка. Розглянуто відгук на монографію Н. Х. Копистянської "Жанр, жанрова система у просторі літературознавства". Запропоновано новий погляд на чеську та російську подорожню літературу у праці Д. Кшіцової "Подорожі до Святої землі".

Приділено увагу шляхам духовного поступу азербайджанців у історичному романі А. Зохраббекова "Країна вогнів". Охарактеризовано перцепційні моделі сучасної філософської лірики. Розглянуто структуру художнього образу в літературі. Проаналізовано ескапійське світовідчуття у романі І. Макьюена "Амстердам". Подано інформацію про розвиток порівняльних досліджень у новій турецькій літературі. Висвітлено теорію багатоскладової системи ритму в наукових працях М. Гіршмана та її застосування на практичних заняттях з віршознавства. Розкрито специфіку відображення танатосу в призмі культурно-історичних епох. Обгруновано традицію "книжності" в літературі українського романтизму.

Розглянуто текстологічні та компаративні аспекти дослідження тексту, проблеми жанрології, національні коди художнього письма, поетикальні студії. Розглянуто трагічну помилку як емоційну домінанту польськомовної полемічної прози К. Саковича. Проаналізовано історичну роль Мазепи в поемі В. Сосюри "Мазепа". Охарактеризовано символічно-алегоричний стиль української середньовічної літератури. Досліджено текстологічний дискурс повістей Б. Грінченка. Розглянуто "романізацію" української малої прози 1920-х рр. як вияв міжжанрової взаємодії. Досліджено урбаністичні тенденції сучасної української постмодерної есеїстики, романтичні тенденції в туніській арабомовній поезії XX ст. Увагу приділено поетиці повсякденності в "Щоденнику" М. Драй-Хмари.

Увагу приділено феномену літературного успіху та його актуальним маркерам. Зокрема, постать письменника висвітлено як бренд, magnum opus автора ідентифікується як фактор його упіху / неуспіху. Досліджено етапи успіху, забуття, перевідкриття, що постають рушійними силами історичної зміни літературних канонів. Увага також приділено значенню літературних об'єднань, критики, читацької рецепції при визначенні місця митця в літературному процесі. Літературні премії, конкурси, резиденції розглянуто як ознаку визнання творця.

Представлено міждисциплінарну колективну монографію, в якій узагальнено результати досліджень учасників кафедральної теми, здобутки наукової діяльності викладацького колективу за напрямами: концептуальна лінгвістика, літературознавство: розвиток і сучасність, література народів світу та лексичний склад польської мови. Наведено результати теоретичного й емпіричного вивчення проблеми індивідуального стилю письменника та його трактування через призму найновіших лінгвістичних і літературознавчих знань, сучасних теоретико-методологічних підходів, які наразі сформувалися в науці. Зазначено, що колективна монографія чітко структурована, має в складі шість розділів та охоплює такі напрями як концептуальна лінгвістика, традиційні і сучасні дослідження в літературознавстві, особливості перекладу англійської літератури та вивчення лексичного складу сучасної польської мови. Запропоновано широкий спектр теоретичних основ новітніх напрямів у мовознавчій та літературознавчій науці.