В монографии исследуется проблема соотносимости метафоры и художественного произведения в трех аспектах ее преломления: структурно-типологическом, историко-типологическом и прагматическом. Раскрывается генетическая и функциональная связь метода, жанра, сюжета и других факторов и носителей художественной целостности произведения с метафорой как универсальной фигурой постмифологического художественного мышления. Определяется роль метафоры в становлении и восприятии произведения как художественного целого, а также в формировании различных типов художественной целостности произведения в их конкретно-исторических вариациях - литературных направлениях и течениях. Особое внимание уделяется стихотворению-метафоре, в котором исследуемая проблема обретает свое наиболее репрезентативное подтверждение. Теоретический и практический анализ этого малоизученного явления мировой лирики проводится на материале русской поэзии первой половины 19 века.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми співвідносності метафори і літературного твору у трьох визначальних аспектах: структурно-типологічному, історико-типологічному та прагматичному. Розкриваються генетичний та функціональний зв'язки методу, жанру, стилю, сюжету та інших чинників і носіїв цілісності художнього твору з метафорою як універсальною фігурою постміфологічного художнього мислення. Визначається роль метафори в становленні та сприйнятті літературного твору як художнього цілого, а також у формуванні різних типів цілісності художнього твору в їх конкретно-історичних варіаціях - літературних напрямах та течіях. Особлива увага приділяється віршу-метафорі, в якому досліджувана проблема набуває свого найбільш репрезентативного втілення. Теоретичний та практичний аналіз цього маловивченого явища світової лірики проводиться на матеріалі російської поезії першої половини ХІХ століття.

На матеріалі англійської мови розглянуто дискусійну проблему "першотропа" та статус епітета як системоутворювального центру тропіки.

На материале английского языка в статье рассмотрена дискуссионная проблема "первотропа" и статус эпитета как системообразующего центра тропики.

The article deals with the debatable problem of a primary trope and the status of epithet as the system-forming center of tropology.

Досліджено проблему теоретичного літературознавства - категорію метафори як явища ізоструктурного художній свідомості. Доведено, що в мистецтві слова метафора - продуктивний механізм генерування смислу, невід'ємна складова поетичного моделювання та інтерпретації світу, фундаментальна структуротвірна константа романтичного типу словесно-образного мислення та продукованих ним художніх практик означування. Узагальнено та проаналізовано теоретичний дискурс феномену поетичної метафори, визначено її статус в романтичних і реалістичних стилях, відстежено функціональне поле й особливості структурної організації метафоричного образу в доромантичній, романтичній і постромантичній художніх парадигмах. Детально розглянуто метафористику естетичних систем української літератури.

Розглянуто епітети, що мають форму складних прикметників і дієприкметників, і виступають художніми означеннями до найбільш уживаних іменникових слів поетичної мови ХХ ст. Визначено можливості складних слів в епітетній функції відтінювати ознаки (колір, звуки), а також урізноманітнювати ритміко-інтонаційну будову вірша.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.11

Рубрики:

Зображувальні засоби мови

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що визначення гіперболи та її місця у системі образних засобів мови були предметом уваги різних авторів. Наприклад, Д. Крістал стверджує, що "гіпербола - це фігура мовлення, яка включає в себе емфатичне перебільшення. Гіпербола часто використовується у літературних творах..., а також у щоденному спілкуванні". Оксфордський Словник літературних термінів пропонує таке визначення: "Гіпербола - перебільшення з метою емфатичного наголосу на фігурі мовлення, яку не слід сприймати буквально. Гіперболічні вирази є звичними для стилю драматичного мовлення, званого пишномовним". Згідно з О. С. Ахмановою, "гіпербола - це фігура мовлення, заснована на навмисному перебільшенні, яке підсилює виразність і надає емфатичного характеру висловлюванням".

Визначено структурні особливості епітетних словосполучень і граматичне вираження епітетів. Надано характеристику основних семантичних типів поетичних означень на основі зорових, акустичних, одоративних, смакових і тактильних відчуттів, визначено функціональну роль епітетів на позначення внутрішнього стану людини, простежено особливості зміни контекстної семантики епітетів. Встановлено, що епітетні сполучення поділяються на такі, де епітет є самостійним носієм лексичного значення, та такі, де він структурно та семантично ускладнює метафоричну, метонімічну та перифрастичну тропеїчні синтагми. Визначено актуальну норму даного слововживання та її зв'язок з поетичною традицією. На основі фактичного матеріалу упорядковано словник епітетів поетичної мови 1920 - 1930 рр., у якому подано епітети до більше ніж 2 000 лексем, враховано взаємозв'язки епітета з іншими тропами, що фіксуються відповідним маркерами.

Розглянуто аналогове осмислення світу як головний лінгвокогнітивний процес, який є підгрунтям лінгвокогнітивних операцій порівняння концептуальних сутностей, вербалізованих у компаративних блоках. У лінгвокогнітивному плані компаративний блок розглянуто як словесне втілення концептуального тропа. Лінгвокогнітивна операція порівняння охоплює чотири різновиди мапування, де атрибутивне та релятивне мапування накладають обмеження на формування компаративного блоку, а ситуативне та системне - забезпечують ширший спектр розгортання аналогії, знімаючи такі обмеження. Структурно-семантичний аналіз компаративних блоків дозволяє виокремити їх головні композиційно-структурні типи у сучасній американській поезії: прості, складні та ускладнені. Зазначено, що у компаративних блоках втілюється прототипова дейктична ситуація "я - тут - зараз", відносно до якої виявляються дейктичні зсуви. Компаративні блоки із дейктичними словами є текстотвірними операторами, які сприяють конструюванню поетичного простору. Розгляд компаративних блоків як текстового конструктора робить сприяє характеристиці компаративних блоків як текстотвірних та світотвірних операторів, що відбивають міметичний або дієгетичний способи зображення реальності в сучасному поетичному тексті.

Проаналізовано взаємодію тропів у мікроконтексті речення у художніх та газетних текстах. Відзначено, що результатом такої взаємодії стають синкретичні тропи, які сприяють багатозначності тексту, але ускладнюють його інтерпретацію.

Статья посвящена анализу взаимодействия тропов в микроконтексте предложения в художественных и газетных текстах. Отмечается, что результатом такого взаимодействия становятся синкретические тропы, которые способствуют многозначности текста, но усложняют его интерпретацию.

The article is devoted to the analysis of interaction of tropes in the sentence microcontext in fiction and newspaper texts. It is claimed that such interaction results in the creation of syncretic tropes which contribute to the polysemantic characterof a text but make text interpretation more difficult.

Досліджено метафори у сфері сучасної української політичної комунікації у контексті когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології та соціолінгвістики з застосуванням концептуально-когнітивного підходу. Даний підхід дає змогу моделювати та відображати структурні елементи свідомості учасників політичної комунікації, базуючись на аналізі концептів, фреймів, метафоричних моделей і стереотипів, що є підгрунтям певних політичних переконань. Показано, що метафори грають роль потужного інструмента маніпуляції масовою свідомістю. Проаналізовано масиви креативних і конвенціональних метафор, що знаходяться у взаємозв'язку з концептами "війна", "гра". Висвітлено взаємовплив політичної метафорики з політичною міфологією, політичною фразеологією.

Розглянуто проблему відтворення символічної структури українського поетичного тексту англійською мовою. У контексті англомовної культури національні символи, як домінантні, зазнають найбільших трансформацій, що призводить як до обмеження асоціативних зв'язків, семантичних і концептуальних значень, так і до утворення нових.

Наведено результати досліджень з історії лінгвістичного вивчення узагальнено-символічної паралелі. Зокрема акцентовано увагу на дослідженні поняття "символ" як явища екстралінгвістичного, наділеного досить варіабельним ефектом створювати лінгвістично-символізовані мікрополя, що можуть служити індикатором слововживання.

Рассмотрена проблема роли когнитивной метафоры в синтагматике дискурсивных реализаций существительного "conflict" в английском языке. Выявлены и систематизированы метафоры, лежащие в основе выражений, включающих слово "conflict", либо конвенционально употребляемых с ним. В результате анализа в концептуальной структуре conflict обнаружен ряд ориентационных, структурных и онтологических метафор.

З'ясовано місце порівнянь у системі образних засобів мови, проаналізовано класифікації компаративних конструкцій за способом морфологічного вираження, синтаксичною функцією, характером семантичних відношень між компонентами порівняння.

Здійснено комплексний аналіз епітетики українських весільно-обрядових пісень. Визначено специфіку відображення концептуальних ідей українського весілля у парадигмах народнопісенних епітетів. Розкрито поліфункціональність фольклорних означень з урахуванням їх міфологічних витоків та історичних трансформацій. Виявлено закономірності парадигматичних відношень і функціональні особливості весільно-обрядових означувань як мотивотвірних засобів. Основні мотиви весільних пісень у їх різноманітності та міфологічній наповненості передаються в основному епітетними формулами. Розглянуто групи художніх означень учасників весілля, обрядових атрибутів, часових понять і просторових реалій як складників вербального вираження весільного ритуалу. Наголошено на важливості ролі засобів фольклорної поетики (символіки контрасту й паралелізму) у формуванні художнього смислу описуваних епітетів. Розвинуто цілісне уявлення про означальний простір українського весілля у його проекції на загальну фольклорну картину світу.

Рассмотрены лингвостилистические средства создания образности англоязычного текста Евангелия от Матфея (а именно, тропы), способствовавшие фразеологизации многих выражений из исследуемого Евангелия. В результате исследования выявлено, что на лексическом уровне самым действенным средством, способствовавшим фразеологизации многих библейских выражений является метафора, так как в языковой обиход вошло наибольшее количество метафорических высказываний.

Висвітлено розуміння терміна "метафора" в різних наукових галузях: філософії, мовознавстві, психології і літературознавстві. Відзначено роль і місце метафори в сучасній науці.

Рассмотрено понимание термина "метафора" в разных областях науки - философии, психологии, лингвистике и литературоведении. Определена роль метафоры в современных научных исследованиях.

The article examines the term "metaphor" in philosophy, psychology, linguistics, and literary criticism and determines its role in modern scientific research.

Досліджено структурні особливості синтаксичного, морфологічного та семантичного характеру метафоричних сполучень типу "Підмет + Дієслово-зв'язка + Іменна частина присудка". Розглянуто метафоричну еквівалентність/нееквівалентність та інтерверсивність/неінтерверсивність компонентів зазначених метафоричних конструкцій.

Проаналізовано метафору як найпоширеніший образний засіб, присутній в іспанських прислів'ях і приказках. Конкретні пареміологічні одиниці тлумачаться на основні утворення метафоричних образів. Розглянуто відображення поведінки, рис характеру та зовнішності людини крізь призму образу тварини.