Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.12

Рубрики:

Поетичні фігури мови

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми розвитку китаєзнавства в Україні. Розглянуто китайську цивілізацію як історичний і мовно-культурний феномен, розкрито особливості втілення явища паралелізму в мові китайської поезії. Увагу приділено семантиці ієрогліфіки як важливому напрямку синології. Проаналізовано різновиди паралелізмів у давньогерманській, середньовічній корейській поезії, мові сакралізованого карело-фінського епосу, а також в мові українського фольклору та художньої літератури.

Освещены проблемы развития китаеведения в Украине. Рассмотрена китайская цивилизация как исторический и языково-культурный феномен, раскрыты особенности воплощения явления параллелизма в языке китайской поэзии. Уделено внимание семантике иероглифики как важному направлению синологии. Проанализированы разновидности параллелизмов в древнегерманской, средневековой корейской поэзии, языке сакрализованного карело-финского эпоса, а также языке украинского фольклора и художественной литературы.

Дисертацію присвячено проблемі оксюморону як одного з семантично концентрованих проявів протирічності буття. Розвивається нове уявлення про оксюморон як мовну й метамовну одиницю. Оксюморон досліджується у взаємообумовленості різних модусів свого існування: троп, або словесний поетичний образ, домінуюча характеристика художнього цілого та загальної антитетичності. Показано, що його існування в повній мірі може бути реалізовано в постійному внутрішньому зв'язку з історико-культурним розвитком. Оксюморон співвідноситься з поняттями іронії, парадоксу, абсурду через природу, характер здійснення протиріччя; специфіку відчуття та відображення дійсності; своєрідність цілеположних установок; нормативно-інформативні системи реалізації смислу; функціональну специфіку моменту гри. Встановлено, що необхідно розрізняти оксюморон (зняття у свідомості антитетичності сполучованних слів та понять) та оксюморонність (у самому широкому розумінні здібність понять викликати у сприймаючій свідомості смислову напруженість, обумовлено ненормативністю, аномальністю сполучованного).

Розглянуто оказіоналізм як домінантну одиницю поетичних текстів кінця ХХ - початку ХХI ст., звернено увагу на функціональне навантаження неолексем, їх комунікативно-прагматичний потенціал. Визначено внутрішню форму авторських номінацій.

Розглянуто питання, пов'язані з поняттям інверсії у сучасній англійській мові. Увагу приділено питанням порядку слів у діахронічному аспекті, зокрема у давньо- та середньоанглійській мові.

Розглянуто новий підхід до розв'язання анафор на основі семантичної близькості контексту можливих антицидентів. Описано покроковий алгоритм знаходження антицидента для анафори. Розглянуто його роботу на конкретному прикладі та вказано на його недоліки.

Проаналізовано алгоритм розв'язання займенникової анафори. Розв'язання анафори має розглядатися в межах широкого кола проблем лінгвістичної неоднозначності, наприклад: розпізнавання сутностей тексту, аналіз посилань і, в загальному випадку, семантичний аналіз текстів природною мовою. Із зазначеного вище можна зробити висновок, що розв'язання анафори є можливим лише на семантичному рівні аналізу природної мови. Мета роботи - розробка семантичної евристики для пошуку найбільш імовірного антецедента, що відповідає анафорі, із застосуванням аналізу контексту речень. Запропонований алгоритм надає покращання близько 5 % у порівнянні зі стандартним алгоритмом Міткова.

Розглянуто основні форми когезії у поетичних текстах. Відзначено роль антонімічної когезії у створенні антитези у гумористичних віршах. Проаналізовано прийоми передачі стилістичної, образної та композиційної когезії в перекладі, зокрема, в перекладі розгорнутої метафори у поетичних творах.

Рассмотрены основные формы когезии в поэтических текстах. Отмечена роль антонимической когезии в создании антитезы в юмористических текстах. Проанализированы приемы передач стилистической, образной и композиционной когезии в переводе, в частности, в переводе развернутой метафоры в поэтических произведениях.

The main forms of cohesion in poetical texts are considered. The role of antonymic cohesion in creating antithesis in humorous verses is underlined. The devices of rendering stylistic, image-making and compositional cohesion in translation are analysed, in particular the translation of extended

Розглянуто граматично-стилістичну категорію інверсії як засобу виокремлення семантично значущих елементів семантичного та концептуального простору оригінального художнього твору. Наголошуючи на розбіжностях у синтаксичних системах зіставлюваних мов, головну увагу приділено семантичному рівню оригінального та перекладного текстів, оскільки саме він містить інформацію, що становить естетичну цінність художнього твору (оригіналу та перекладу). Досягнення еквівалентності між елементами цього рівня слугує одним із найважливіших завдань перекладача. Наголошено на доцільності використання додаткових стилістичних засобів цільової мови задля компенсації втраченого експресивного звучання оригіналу.