Досліджено фонетичні та графічні властивості онімів. Описано механізми інтеграції фонетичної складової поетонімів у різні рівні поетичного контексту. Здійснено спробу систематизації поетонімів у контексті вивчення особливостей їх звучання. Вперше встановлено загальномовні закономірності взаємодії структурної організації поезій англійської, німецької, російської та української літератури та включених до них онімів. Здійснено комплексний аналіз звучання поетонімів у звуковому ладі твору з урахуванням його композиційної та образної специфіки як цілісного утворення. Доведено значущість звучання поетонімів у процесі формотворення та творення смислу. Основні результати наукового дослідження рекомендовано використовувати для подальшої розробки теорії поетики онімів.

Розглянуто переклад символічного значення звуків як важливий чинник формування підтексту поетичного твору.

Розкрито методи дослідження звукової організації поетичного тексту. На підставі розгляду вчень представників формального та структурального напрямів окреслено етапи упровадження їх методологій у вивчення фоніки. Проаналізовано ключові підходи в становленні міждисциплінарних методів у формуванні аналізу функціонування звукових повторів у тексті.

Проведено порівняльне дослідження візуальних/відео-звукових/візуально-звукових віршів і віршів-відеоігор як типових жанрів дигітальної поезії. Зроблено висновки, що той час, як візуальні/відео-звукові/візуально-звукові вірші сягають корінням візуального мистецтва та експериментують із ним, велика роль, яка відводиться саме мовним компонентам у них, підкреслює необхідність виокремлення їх в окремий жанр саме дигітальної поезії, а не візуального мистецтва. Вірші-відеоігри характеризуються такими типовими рисами цифрової поезії, як людичність та інтерактивність, що уможливлюють новий рівень читацької імерсії.