Наведено результати дослідження давньоруського літописання (ДЛ) Х - ХІІІ ст., що дійшло до нашого часу у складі Лаврентіївського, Іпатіївського, Радзивилівського, Новогородського першого літописних зводів. На підставі текстологічного вивчення літописних повідомлень висвітлено нові погляди на історію складання, географію, хронологію й авторство ДЛ. Показано, що у Х - ХІ ст. явище ДЛ було переважно київське, в XII - XIII ст. - загальноруське, що успадкувало київську літописну традицію та базувалося на "Повісті минулих літ", створеній у Печерському монастирі на початку ХІІ ст.

Приведены результаты исследования древнерусского летописания (ДЛ) Х - ХІІІ вв., дошедшего до нашего времени в составе Лаврентиевского, Ипатиевского, Радзивиливского, Новгородского первого летописных сводов. На основе текстологического изучения летописных сообщений освещены новые взгляды на историю составления, географию, хронологию и авторство ДЛ. Показано, что в Х - ХІ вв. ДЛ было явление в основном киевским, в ХІІ - ХІІІ вв. - общерусским, унаследовавшим киевскую летописную традицию и основывавшемся на "Повести временных лет", созданной в Печерском монастыре в начале ХІІ вв.

Досліджено рукописні повісті про царя Соломона, які є оповідним циклом у російській середньовічній книжності з залученням усіх списків творів на підставі виявлених єврейських джерел. Проаналізовано історію вивчення пам'ятки у російській і зарубіжній науці, виникнення та розвиток сюжету про Соломона, проблеми історії тексту давньоруських повістей, зокрема, археографічні та текстологічні особливості, проблематику та поетику повістей у порівнянні з оригінальними текстами. Повісті циклу досліджено у контексті російської середньовічної культури та російсько-єврейських літературних і культурних контактів.

Проаналізовано текстові категорії простору та часу в житіях святих "Патерика Печерського...". Охарактеризовано поняття "житійний текст", "церковний простір", "простір чудес", "есхатологічний час", "фізіологічний час", простежено, за допомогою яких мовленнєвих одиниць реалізуються категорії простору та часу, побудовано семантичне поле часу "Патерика Печерського...", визначено специфіку функціонування цих категорій у житійних текстах. Констатовано, що за допомогою категорії простору й часу "Патерик Печерський..." сприймається як цілісний твір, а не група розрізнених текстів, об'єднаних в одну книгу.

Термін і поняття літописного зводу серед послідовників О. О. Шахматова ключові для окреслення характеру давньоруських літописних текстів. Простежено еволюцію терміна протягом XIX ст. і формування сучасного (шахматовського) поняття літописного зводу на тлі зміни базових уявлень про сутність руських літописів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)3-334 + Ш5(4Рос)3-334 + Т3(4Укр)4

Рубрики:

Література

Історія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто важливе, але майже не досліджене в науці питання, пов'язане з історією виникнення давніх церковних канонів на честь святих Кирила і Мефодія, а також із церковним шануванням рівноапостольних братів серед давніх слов'ян. Розглянуто з літературознавчих і лінгвістичних позицій зразки гімнографічної творчості - давні канони святим Кирилу і Мефодію, які датуються XII - початком XIII ст. На основі аналізу цього літургійного й текстологічного матеріалу, використовуючи археографічні прийоми та порівняльно-історичний метод, послідовно досліджено зміст древніх церковних канонів та розібрано їх текст, порівняно його з древніми житіями святих Кирила і Мефодія, зроблено висновок, що тексти канонів святим Кирилу і Мефодію за Синодним списком мають сліди глибокої старовини (кінець IX - початок X ст.). Зміст служб є історичним матеріалом, що тісно переплітається з прадавніми житіями слов'янських просвітників.

Висвітлено основні характеристики історико-публіцистичної повісті XVI ст. «Казанський літописець», надано детальний кодикологічний опис рукопису списку повісті 60-х років XVIII ст., придбаного Інститутом рукопису НБУВ, із наведенням його постатейного змісту.

The article is focuses on a new manuscript acquired by the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine – a copy of the historical story of the XVI century “Kazan Chronicle”. The author reveals the main features of the story and provided a detailed codicological description of the manuscript giving the titles of each its chapter.

На прикладі тексту "Ходіння ігумена Данила" досліджено вияв авторської свідомості, розкрито мотиваційні першопричини творчості. Актуалізовано проблему залежності стильових особливостей "Ходіння..." від особливостей середньовічної дійсності з її традиційним середньовічним методом, особи автора, мотиваційних першопричин творчості. Досліджено сприйняття автором власної творчості.

На примере текста "Хождения Даниила игумена" исследовано проявление авторского сознания, расскрыты мотивационные первопричины творчества. Актуализована проблема зависимости особенностей стиля "Хождения..." от особенностей средневековой действительности с её традиционным средневековым методом, личности автора, мотивационных первопричин творчества. Исследовано восприятие автором собственного творчества.

Following the text of the "Travel of Danylo, the Rus Father Superior" the manifestation of author's consciousness is researched, first causes of creation are revealed. The problem of stylistic peculiarities of the "Travel..." depending on the peculiarities of medieval reality with its traditional method, author's personality, first causes of creation is actualized. The perception by author of his creation is researched.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)3-334 + Ч611.5 + Э37,12

Рубрики:

Література

Рукописна книга

Християнство

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)3-334 + Ч611.5 + Э37,12

Рубрики:

Література

Рукописна книга

Християнство

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено лексичну систему оригінальної пам'ятки писемності, структурні компоненти якої складалися протягом ХІ - ХІІІ ст., - Києво-Печерського патерика. Виявлено закономірності системної організації лексико-семантичного простору тексту, що відображає структуру лексичного рівня мови домонгольської Русі. Проаналізовано матеріали, що вказують на органічне поєднання в Патерику елементів книжної та питомої мовних стихій. Переважання перших є ознакою відображення в тексті слов'яно-руського типу церковнослов'янської мови. Серед основних наслідків такої взаємодії на лексико-семантичному рівні виявлено: збагачення словникового складу, переосмислення язичницьких назв, розвиток полісемії та появу нових синонімічних рядів, стилізацію питомих лексем під книжні.