Висвітлено основні аспекти дослідження української драматургії XVII - XVIII ст., охарактеризовано сюжетний репертуар українського шкільного театру. Показано роль хору та інтермедії, розглянуто процес формування ремарки та звільнення від декламаційності. Проаналізовано адаптовані варіанти різдвяної та великодної драми - вертепу та "Слова о збуреню пекла", а також філософську спадщину Г.С.Сковороди. Викладено сюжетні схеми шкільної драми в українській драматургії ХІХ - початку ХХ ст.

Освещены основные аспекты исследования украинской драматургии XVII - XVIII ст., охарактеризован сюжетный репертуар украинского школьного театра. Показана роль хора и интермедии, рассмотрен процесс формирования ремарки и освобождения от декламационности. Проанализированы адаптированные варианты рождественской и пасхальной драмы - вертепа и "Слова о збуреню пекла", а также философское наследие Г.С.Сковороды. Изложены сюжетные схемы школьной драмы в украинской драматургии ХІХ - начала ХХ ст.

Розроблено концепцію художнього часу та простору в драматургії, яка базується на функціональному структуруванні цих явищ, виокремленні конструктивної, індивідуально-психічної та концептуальної підструктур та визначенні їх співвідношень, які залежать від видових ознак твору. Запропоновано методику аспектного хронотопного аналізу твору драматургії. З використанням наведених теоретичних положень, висновків і методики здійснено хронотопний аналіз найвагоміших і найбільш досліджених творів української народної та давньої літературної (XVII - XVIII ст.) драматургії, класифікованих за жанрово-історичним принципом.

Досліджено особливості української драматургії XVII - XVIII ст. Розглянуто сюжетний репертуар, визначено роль хору та інтермедії, простежено процес формування ремарки і звільнення від декламаційності. Увагу приділено історичній драмі, а також адаптованим варіантам різдвяної і великодньої драми - вертепу і "Слову о збуреню пекла". Відтворено стосунки сцени і залу, реконструйовано авторську гру і "портрет" глядача XVII - XVIII ст. Проаналізовано відлуння давньої шкільної драми у новій і новітній українській драматургії. Вперше подано невідомий вільнюський список "Слова о збуреню пекла".

Простежено, як євангельський різдвяний сюжет трансформується в образи українського лялькового театру, що має назву "вертеп". Вертепна драма - специфічна адаптація різдвяного сюжету до виражальних засобів лялькового театру. Ідеться про своєрідний "переклад" євангельської події на мову традиційних і вигаданих персонажів. Незважаючи на всю серйозність трансформації різдвяного сюжету у вертепі, відбулося травестування теми, яка, з одного боку, приурочена святкуванню Різдва, а з іншого - обігрування за допомогою євангельських образів важливих для українців морально-етичних, громадських, соціальних тем, причому в комічному стилі.