Розглянуто феномен давньої української літератури XVII - XVIII ст. - бурлескну поезію мандрівних дяків. Акцентовано увагу на питанні функціонування різдвяного та великоднього святкових бурлескних циклів, їх зв'язках з книжною літературою та фольклором. Охарактеризовано засоби гуморотворення та з'ясовано функції комічного, проаналізовано взаємозв'язок між сміхом та сакральністю в межах бурлескної поезії.

Досліджено школярську гумористику XVII - XVIII ст. як явище українського низового бароко. Шляхом комплексного вивчення поетичної та риторичної теорії та літератури українського бароко теоретично визначено історико-літературне наповнення поняття "українське низове бароко". Вивчено жанрово-стильову специфіку нижнього стильового рівня барокової літератури. З'ясовано його місце у бароковій художній системі зокрема та в національному літературному процесі загалом. Методологічною основою дослідження було творче поєднання структурального, порівняльно-історичного, психологічного методів, естетико-функціональних підходів і герменевтики тексту.