Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-319 + Я172(4Укр)122 + Ч612.4(4Укр)72

Рубрики:

Література

Бібліографія статей із періодичних видань і збірників

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж67866 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.7 + Ш5(4УКР)5-319

Рубрики:

Фонди бібліотек окремих типів

Література

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше зібрано відомості про понад 100 примірників першого видання "Русалки Дністрової", які збереглися в бібліотеках і музеях світу, приватних колекціях, а також про ті екземпляри, доля яких невідома, а свідчення про них є лише в друкованих чи архівних джерелах. На прикладі однієї книги простежено коло міжнаціональних зв'язків у Європі I половини XIX ст., з'ясовано роль і місце "Русалки Дністрової" у цих зв'язках. Наведено матеріал про колишніх власників описаних примірників рідкісного видання, а також про бібліотеки та музеї, в яких вони зберігаються.

Впервые собраны сведения о более чем 100-та экземплярах первого издания "Русалки Днестровой", сохранившихся в библиотеках и музеях мира, частных коллекциях, а также о тех экземплярах, судьба которых неизвестна, а сведения о них есть лишь в печатных или архивных источниках. На примере одной книги прослежен круг межнациональных связей в Европе в I половины XIX в., определены роль и местое "Русалки Днестровой" в этих связях. Приведен материал о бывших владельцах описанных экземпляров редкого издания, а также о библиотеках и музеях, в которых они хранятся.

Вперше проведено монографічне дослідження історії виникнення та діяльності коломийського журналу "Жіноча доля", з'ясовано його суспільно-політичну спрямованість, визначено комунікативні функції та концептуалістику літературно-критичних і публіцистичних виступів. Показано роль періодичного видання у літературно-мистецьких процесах 1925 - 1939 рр. Вперше проаналізовано художньо-публіцистичні виступи Н.Кобринської, О.Кобилянської, О.Дучимінської, У.Кравченко, О.Теліги, О.Кисілевської, Х.Алчевської, М.Божук, С.Русової та "жіночого" бомонду доби, що представляв українське красне письменство у Чехії, Польщі, Німеччині, Англії, Канаді, Америці, Австрії, Бельгії, Австралії. Виявлено й узагальнено найбільш істотні риси національно-суспільних і літературно-художніх явищ саме у зв'язку з діяльністю журналу "Жіноча доля". Висвітлено суттєве значення періодичного видання у розвитку національної журналістики, літератури, мови, а також у формуванні самосвідомості жіноцтва та консолідації українських сил і груп, включаючи діаспору, з метою вирішення національно-державницьких проблем.

Висвітлено роль і значення українських альманахів у поступі національної культури першої половини XIX ст., де розгорнулись мовознавча і літературознавча дискусії, дебютували В. Забіла і М. Петренко, П. Морачевський і Є. Гребінка, друкувалися фольклористичні, етнографічні й історичні розвідки фахівців, які спростували шовіністські закиди щодо національної мови та літератури, ментальності й походження українців. Увагу приділено розвитку західноукраїнської видавничої справи. Зазначено, що розглянуті українські альманахи ("Украинский альманах", "Одесский альманах", "Молодик", "Южно-русский сборник", "Син Русі", "Русалка Дністровая", "Кіевлянинъ" тощо) посідають гідне місце в розвитку громадсько-культурної та суспільно-політичної думки своєї доби та мають неабияке значення для колишніх, сучасних і прийдешніх поколінь українців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-319

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 32 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На матеріалі одного з найвизначніших досягнень української журналістики - часопису "Літературно-Науковий Вістник" ("Вістник") (1898 - 1939 рр.) - досліджено детерміновані специфікою мовної ментальності комунікаторів особливості комунікаційної системи автор - дискурс - реципієнт. З'ясовано, як через вісниківський дискурс транслюються соціуму мовноментальні домінанти провідних журналістів періодичного видання, яким чином І. Франко, М. Грушевський та Д. Донцов враховують у публіцистичному дискурсі певні ознаки мовної ментальності українських реципієнтів. Окрему увагу приділено на зафіксовані в дискурсі "Вістника" спроби головних редакторів журналу відкорегувати мовноментальні характеристики читачів-етнофорів.

На основі джерел особового походження, насамперед листування, висвітлено діяльність редакційного комітету ЛНВ у 1912 – 1914 рр., розкрито роль М. Грушевського в його створенні та роботі як фактичного головного редактора видання. Досліджено особливості видавничого процесу в ЛНВ під керівництвом комітету, взаємини його членів з М. Грушевським.

In the article on the base of personal origin sources, foremost of correspondence, the activity of «LSH’s» editorial stuff in 1912 – 1914 was cleared up, the role of M. S. Hrushevskyi in it’s creation and work as a real primary editor was reflected. The specialties of editorial process in «LSH» under guidance of editorial stuff, it’s relations with M. S. Hrushevskyi were explored.

Обгрунтовано особливості історичного розвитку альманахів, потребу їх трансформації за сучасних умов; вивчення літературних альманахів крізь призму умов їх функціонування як видань національної меншини.

Розглянуто питання реформування "Літературно-наукового вісника" у 1905 - 1907 рр. та висвітлення на його сторінках розвитку української етнології в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка.

Висвітлено історичне значення журналу "Літературно-науковий вістник" як всеукраїнського науково-літературного органу. Розглянуто публікації українських письменників, літературознавців, громадських діячів, які друкувалися у цьому виданні.

Проаналізовано періодизацію та наукову рецепцію "Літературно-Наукового Вістника" ("Вістника") (1898 - 1939). Виокремлено 3 періоди функціонування часопису. Визначено роль Івана Франка, Михайла Грушевського та Дмитра Донцова в історії видання ЛНВ. Розглянуто наукові студії журналу. Акцентовано на думці про те, що, зважаючи на масштабність "Літературно-Наукового Вістника" ("Вістника"), його роль та значення в українському національному житті, часопис заслуговує на ретельне, грунтовне й усебічне наукове дослідження.