Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4 + Ш5(7СПО)-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено функціональні особливості займенників у американських поетичних текстах. Дослідження функцій займенників проведено з використанням інтегрованого підходу, що поєднує когнітивно-семіотичний і лінгвосинергетичний аспекти. Виявлено, що у поетичному тексті займенникові одиниці набувають функцій, відмінних від тих, які притаманні їм у граматичній системі англійської мови. Доведено, що зміни у функціонуванні займенників відбуваються під впливом функціональної переорієнтації, яка є досить типовою для цих номінативних одиниць у текстах американської поезії. З'ясовано, що одним з основних чинників впливу на переорієнтацію займенників в американському поетичному мовленні є контекст. На підставі залучення даного фактора до аналізу класу займенників визначено функціональні особливості займенникових одиниць у взаємодії з іншими номінативними одиницями, які є елементами структури тексту. На підставі вивчення контекстуального оточення виявлено здатність займенників до перетворень, відхилень від норм вживання, функціональних зрушень. Доведено, що схильність займенників до функціональної переорієнтації стала причиною виокремлення їх класу як дисипативної структури. У даному контексті клас займенників в американському поетичному мовленні визначено як дисипативну структуру на підставі ознак розсіювання значень.

Досліджено особливості формування паремійного простору американської поезії XX ст. Паремію розглянуто як лінгвокогнітивний конструкт, що інкорпорує три іпостасі: вербальну, передконцептуальну та концептуальну. Із використанням методології концептуальної інтеграції та теорії іконічності виявлено основні лінгвокогнітивні механізми формування смислу паремій, якими є операції мапування, зокрема наративне. Доведено, що іконічність є лінгвосеміотичним принципом формування паремій, зокрема, синтаксичної організації мовних елементів, які входять до їх складу. Встановлено, що актуалізація паремій у поетичних текстах реалізується шляхом взаємодії прийомів їх формального виділення та лінгвокогнітивних операцій висунення. На підставі аналізу паремій у контексті когнітивної лінгвістики створено модель паремійного простору, що формується з ієрархічно розташовних концептів. За допомогою методології прагмалінгвістики зроблено виокремлення й опис складників даних концептів.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію словесної синестезії в контексті її функціонування у повсякденному чи поетичному видах мовлення, а також на ситуативно-перцептивні особливості її формування. Розглянуто словесно-поетичну синестезію як лінгвокогнітивний конструкт, що несе інформацію щодо комплексу різнорідних відчуттів автора та має три рівні: передконцептуальний (передсвідомі ментальні утворення, які зумовлюють формування синестезійного образу), концептуальний (проектування кванту/ів інформації з одного сенсорного концепту на інший) та вербальний. Встановлено основні різновиди синестезійних мапувань, які активують сенсорні концепти трьох концептополів (зовнішні відчуття, пропріоцептивні відчуття, внутрішні відчуття), а також визначено синестезійні тропи, що є їх виявом. Реконструйовано моделі інтеграції мапувань у межах словесно-поетичних синестезійних образів, що зумовлюють формування синестезійного образу.

Проаналізовано особливості синтаксичної організації текстів сучасної американської поезії на основі теоретико-методологічного апарату когнітивної семіотики та синергетики. Розкрито когнітивно-семіотичну природу синтаксичних конструкцій як одиниць мікросинтаксису поетичних текстів. Побудовано модель синтаксичного простору як макросинтаксичної системи вірша, визначено його основні синергетичні властивості - складність, цілісність, нелінійність, дисипативність і відкритість. З'ясовано, що семіотичним принципом, який накладає когнітивні обмеження на формування синтаксичних конструкцій сучасних американських поетичних текстів, є іконічність. Встановлено, що оригінальність і новизна форми одиниць поетичного синтаксису забезпечується конструктивно-творчим мапуванням за допомогою операцій розширення, компресії та/або пермутації. Виявлено, що образно-схематична побудова синтаксичних конструкцій, властивих сучасному американському поетичному мовленню, розкриває його специфіку. Доведено, що на характер поєднання синтаксичних конструкцій у поетичних текстах американського модерну та постмодерну (лінійний, рамковий або просторовий) впливають повторюваність типу семантико-синтаксичних відношень і стиль поетичного мовлення загалом.

Запропоновано семіотичну модель словесного образу-символу як багаторівневого метазнаку. Розроблено семантичну класифікацію словесних образів-символів в контексті вихідного значення, похідний референційний сенс і різні види семантичої транспозиції у них. Встановлено лінгвокогнітивні механізми формування словесних образів-символів у досліджуваних поетичних текстах і визначено семіотичні принципи, що виступають підгрунтям поетичної референції. Висвітлено комунікативні сигнали, які свідчать про наявність символічного значення у вірші. Акцентовано увагу на акспекті функціонування словесних образів-символів у поетичних текстах, зокрема їх репрезантивна, текстотвірна, когнітивна та комунікативно-прагматична функції. Встановлено загальні тенденції використання словесних образів-символів у американській поезії ХХ ст., характерними ознаками якої виступають індивідуалізм, метафоричність та філософська спрямованість.

Проаналізовано особливості збереження структури романтичних образів через використання структурного та контекстуального аналізу. Виявлено засади адекватного перекладу романтичного образу. Особливу увагу приділено специфіці інтерпретації образотворення англійських і американських романтичних течій. Встановлено, що збереження багатогранного романтичного образу можливе за умови відтворення його багатозначності, емоційності, метафоричності, символіки, звукопису. Дослідження текстів свідчить, що перекладачі виокремлюють смислове ядро образу оригіналу, частково змінюючи його семантику, враховують приналежність до різних романтичних течій, увиразнюючи відповідну домінанту образотворення. На інтерпретацію впливає й індивідуальність перекладача. У поетів-романтиків спостерігається значний вплив власного письменства. Послідовники неокласичної школи чітко дотримуються структурної специфіки образотворення оригіналів, а сучасні перекладачі більшою мірою тяжіють до експериментів зі структурою текстів.

Розглянуто неперекладну форму поетичного підтексту, що базується на вкрапленнях англіцизмів у текст американського вірша.

Здійснено лінгвокультурний аналіз мовних засобів репрезентації концептуальної картини світу в американському поетичному дискурсі XIX - початку XXI ст. Діахронічний підхід до дослідження дозволяє простежити еволюційні трансформації у структурі тематичних концептів, що є елементами культурного континууму. Висвітлено підходи до соціокультурної інтерпретації номінативних мовних одиниць на позначення окремих концептів. Встановлено, що словосполучення реалізують культурно-прагматичне значення з огляду на історичний контекст ситуації, результатом чого є відбиття системи суспільних цінностей у творі. Обгрунтовано наявність культурного складника у топонімів, які є текстуальними маркерами простору мовної спільноти.

Висвітлено значення зв'язку в системі словесних поетичних образів американської фольклорної та авторської балади. Досліджено зв'язки між словесними поетичними образами даних балад. Особливу увагу приділено різним типам зв'язків у баладі, що дає змогу окреслити основні фактори, котрі впливають на сприйняття цілісності системи словесних поетичних образів балади.

Отображено значение связи для системы словесных образов американских и авторских баллад. Исследованы связи между словесными поэтическими образами данных баллад. Уделено особенное внимание различным типам связи в балладе, тем самым указаны факторы влияния на восприятие целостности системы словесных поэтических образов.

The article reflects the importance of connection for the system of verbal images in American folk and author ballads. Connections are investigated between verbal poetic appearances of the American folk and author ballads. The author pays attention todifferent types of connections what helps to point out the factors which influence perception of the integrated system of verbal images.