Охарактеризовано творчий доробок М.Фіголя - заслуженого художника України, доктора мистецтвознавства, дослідника стародавнього Галича, який зробив вагомий внесок до всеукраїнської культурної скарбниці. Розкрито значення його монографічного дослідження особливостей мистецтва столиці Галицько-Волинської держави ХІІ - ХІІІ ст. - княжого Галича.

Охарактеризовано творческое наследие М.Фиголя - заслуженного художника Украины, доктора искусствоведения, исследователя древнего Галича, сделавшего значительный вклад в общеукраинскую культурную сокровищницу. Раскрыто значение его монографического исследования особенностей искусства столицы Галицко-Волынского государства ХІІ - ХІІІ ст. - княжего Галича.

Наведено результати досліджень княжих портретів у мистецтві Київської Русі ХІ ст. - композицій, що містять зображення представників династії Рюриковичів. Виявлено можливі варіанти інтерпретації змісту даних композицій на підставі мотивів і контексту їх створення. Розглянуто портрет князя, фрагменти якого збереглися на стінах собору св.Софії в Києві, а також портрет на арк. 1v, поєднаний в одну композицію з образом Христа на арк. 2r Ізборника 1073 р. з Державного історичного музею в Москві (Син. 1043).

Приведены результаты исследований княжеских портретов в искусстве Киевской Руси ХІ в. - композиций, содержащих изображения представителей династии Рюриковичей. Выявлены возможные варианты интерпретации содержания данных композиций на основе мотивов и контекста их создания. Рассмотрены княжеский портрет, фрагменты которого сохранились на стенах собора св.Софии в Киеве, а также княжеский портрет на л. 1v, совмещенный в одну композицию с образом Христа на л. 2r Ісборника 1073 г. из Государственного исторического музея в Москве (Син. 1043).

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ103(4УКР)31-32 + Щ136.553(4УКР)31-38

Рубрики:

Історія образотворчого мистецтва

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемам інтерпретації середньовічного мистецтва. Проаналізовано основні етапи еволюції естетико-художнього трактування образу людини як компонента стилю епохи. Запропоновано ряд нових інтерпретацій творів мистецтва Київської Русі, пов'язаних з образним осмисленням феномена людини. З'ясовано особливості формування світського та церковного ідеалів як чільних елементів образної системи. Досліджено ідейні та художньо-іконографічні особливості образу людини у мистецтві Київської Русі у компаративному контексті синхронних явищ Візантії та країн Західної Європи.

На підставі комплексного аналізу широкого кола зразків східнохристиянського орнаменту визначено характер спорідненості орнаменту київського собору з мистецтвом Візантії та Сходу, прослідковано генезу основних орнаментальних мотивів Софії Київської, їх графічні та семантичні трансформації у процесі переходу з нехристиянського у християнське мистецтво. Орнамент храму Св. Софії в Києві розглянуто у його зв'язках з ідейно-символічними завданнями митрополичного собору, його архітектурою та іконографією, виявлено його локальні художні особливості, прослідковано закономірності розміщення орнаментальних композицій в інтер'єрі храму. Виділено низку важливих функцій орнаменту в системі оздоблення собору, які незамінні іншими образно-пластичними засобами.

Проаналізовано особливості образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і архітектури країн східного середньовіччя: Візантії, Київської Русі, арабських країн. Визначено закономірності формування архітектури й мистецтва в контексті специфіки географічних, політичних, економічних і філософських факторів впливу. Висвітлено вплив на архітектуру ландшафту, зовнішніх взаємозв'язків, суспільних відносин в мистецтві та архітектурі. Увагу приділено питанням містобудування й архітектури, мистецтву давньої Русі (ДР) X - XIV ст. Розкрито загальні основи планувальної структури міст ДР, описано містобудівну структуру давнього Києва, архітектуру Софійського собору в Києві, композиційно-просторову структуру Новгорода, Пскова, Володимира, Чернігова.