Визначено смислові контури і межі поняття "постмодернізм", поширеного в західній культурі, і виявлено його специфіку в архітектурі. У графічній формі розкриваються основні засади теоретичних праць та маніфестів. Досліджується історія постмодерністського руху в архітектурі. Розташовані в хронологічній послідовності, найбільш значущі факти архітектурної історії постмодернізму не творять єдиного вектора, а покликані дати уявлення про живий, неоднорідний архітектурний процес у всій мозаїчності його імен, дат, подій. Представлено коротку антологію. У ній подано вибрані фрагменти виступів, статей, монографій і декларацій провідних теоретиків і практиків західної архітектури. Це своєрідний, широкий за спектром ідей і проблем архітектури, парад фахових концепцій. Він відображає найхарактерніші погляди на постмодернізм - від апологетичних до полемічних докорів. Наведено словник основних термінів архітектури 1970-1980-х років. Понятійний апарат обіймає широке коло питань, від загальних концептуальних положень до різних аспектів архітектурної практики. Серед основних тем, відображених у словнику - напрями та школи західної архітектури останніх десятиріч, ставлення архітектора до споживача, соціальні аспекти роботи архітектора, система художньо-композиційних прийомів і засобів архітектури, містобудівні концепції.

Исследуются взгляды на архитектуру ведущих теоретиков: Анциферова Н.П., Брунова В.Н., Иконникова А.В., Антонова В.Л., Пучкова А.А., Линч К., чьи концепции отразили мифопоэтический аспект архитектуры. Предполагается, что в основе видения мира лежит "мифопоэтическая модель", основанная на пространственных и временных архетипах. Эти архетипы, образно выявленные в мифологии, влияют на мировосприятие человека и в итоге определяют его оценку архитектурных пространств.

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Досліджуються наскрізні механізми взаємодії архітектури і філософії або дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі взагалі, і архітектурі постмодернізму зокрема. Проблема репрезентативності подається як центральна для архітектури і розглядається з точки зору природи зв'язку архітектури і філософії, розкривається принцип дії репрезентативного механізму, а також досліджуються соціо-культурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення, інтерпретації.

Розглянуто зв'язки між середовищним підходом і програмами участі як явищами новітньої архітектурної історії. Досліджено й описано процес становлення та розвитку змін середовищної і партисипаційної ідеології в архітектурі XX ст. Вперше проведено порівняльний аналіз напрямків і прецедентів теоретичної та проектно-методичної роботи в галузях управління розвитком архітектурного середовища та діяльності з питань включення споживачів у проектний процес. Виявлено специфіку застосування методів середовищного проектування та програм участі в Україні у перехідний період і причини ускладнень, що виникають під час впровадження середовищних ідей і методів у вітчизняну практику архітектурно-містобудівного проектування, а також в архітектурне навчання та управління містом. Визначено, що введення у практику методів середовищного підходу і партисипації має здійснюватися одночасно за трьома напрямками - у муніципальне управління, проектування та професійну освіту. Запропоновано моделі включення партисипаційно-середовищних методів у практику архітектурного проектування і муніципального управління та побудови процесу архітектурної підготовки з використанням середовищної ідеології, а також партисипаційних (міждисциплінарних) підходів і методів.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Рассмотрены особенности архитектуры древневосточного государства Мари. Исследованы виды архитектурных памятников, техника строительства, описаны наиболее значительные памятники архитектуры.

Рассмотрены координатные построения в архитектурной композиции как средства формального объединения архитектурных фрагментов и феномен, обладающий мировоззренческой семантикой. Проанализированы различные концепции, относящиеся к античности, средневековью, Возрождению, классицизму, барокко, современным тенденциям для раскрытия их многогранного смысла.

Досліджено механізми взаємодії архітектури і філософії - дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі, зокрема, архітектурі постмодернізму. Охарактеризовано проблему репрезентативності (властивості відображати ідеї світоустрою) як центральну для архітектури, розглянуто природу та принцип дії репрезентативного механізму, соціокультурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення та інтерпретації.

Викладено проблеми зародження зодчества у первісні епохи, стислу інформацію про найважливіші архітектурні культури палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту, бронзового віку. Визначено стильові особливості архітектури стародавніх цивілізацій, зокрема, Єгипту, Егейського світу, Близького Сходу (Дворіччя та Месопотамії, хетів і сиро-хетів, Малої Азії та Східного Середземномор'я, Ассирії та Нового Вавілону), Ірану, Індії, Далекого Сходу (Китаю, Кореї). Висвітлено основні принципи композиційних вирішень видатних споруд, а також наведено численні зображення багатьох пам'яток. Подано словник архітектурних термінів, що вживаються у процесі аналізу типів, конструктивних якостей та композиційних рис стародавніх споруд.

Проанализированы воззрения Платона об архитектуре как процессе творчески-переделывающего взаимодействия человека со средой, выступающего особой формой общественного бытия. Рассмотрен корпус платоновских текстов об архитектуре, выделены несколько "ипостасей" древнегреческого мыслителя: Платон моделирующий, идеальный, космологический, "озирающийся", ремесленный, корабельный, пещерный, ренессансный, архитектуроведческий. Подчеркнута ролевая, игровая функция общественной организации, социальной стратификации и художественного восприятия античным человеком действительности в деле устройства соответствующей им архитектурной формы.

Висвітлено історію архітектури. Розглянуто питання архітектурно-будівельного проектування будівель та споруд, фундаментів, каркасів, стін, перекриттів, сходів, дахів і реконструкції будівель. Описано основи планування та благоустрою.

Освещены вопросы истории архитектуры. Изложены основы архитектурно-строительного проектирования строений и сооружений, фундаментов, каркасов, стен, перекрытий, лестниц, кровли и реконструкции строений. Описаны основы планирования и благоустройства.

Висвітлено питання тоталізації культури у СРСР та Німеччині протягом 1930 - 1950-х рр., розкрито причини і джерела, що виокремили шляхи розвитку, розглянуто подібність і відмінності у формотворчих процесах двох моделей тоталітарної культури. З використанням даних у галузі архітектури здійснено реконструкцію філософсько-естетичного та ідейно-психологічного клімату тоталітарної епохи.

Зазначено, що в умовах розвитку архітектури та дизайну поза традиційною культурою, розповсюдження "інтернаціонального стилю" очевидним стає необхідність збереження національної культурної ідентифікації середовища.

Указано,что в условиях развития архитектуры и дизайна вне традиционной культуры, распространения "интернационального стиля" очевидным остается необходимость сохранения национальной культурной идентификации среды.

In conditions of development of the architecture and design outside of traditional culture, diffusion " of international style " obvious there is a necessity of conservation of national cultural identification of a medium

Зазначено, що рух хай-тек має фінансові вигоди, попит, та архітектурний рух хай-тек є проекцією емоційних потреб людини, оскільки архітектурними прийомами, що використовуються вньому, непрямо проектується склад, мислення та стиль людини.

Указано, что движение хай-тек финансово выгодно, востребовано людьми, архитектурное движение хай-тек есть проекция эмоциональных потребностей человека, так как архитектурными приемами, используемыми в хай-тек, косвенно проецируется мышление и стиль жизни человека.

Driving haj-tek favourably, is claimed by the people, architectural driving haj-tek there is a projection of emotional needs of the man, as in architectural receptions used in haj-tek, a depot, thinking and style of life of the man indirectly is mapped.

Наведено історичні джерела класицизму в сучасній художній культурі. Висвітлено відродження класики в умовах постмодерністської культури.

Освещены исторические стоки классицизма в современной художественной культуре, возрождение классики в условиях постмодернистской культуры.

Historical drains of classicism in modern art culture. Revival of the classics in conditions of the postmodern culture.

Освещены проблемы возможного существования объективных закономерностей структуры визуального архитектурного образа. В профессиональном и междисциплинарном аспектах рассмотрены особенности формирования архитектурной композиции. На основе современных знаний психологии восприятия, первичного познавательного процесса, имеющего информативную природу, а также элементов аппарата теории информации предложена информационная модель процесса формирования визуального образа архитектурного объекта в восприятии человека, а также метод анализа информационной структуры данного объекта. Определены информационные факторы морфологии архитектурного стилеобразования.

Висвітлено стилі та напрямки архітектурно-дизайнерської практики, створення цільної історичної схеми взаємозв'язку та протиріч в архітектурній теорії та практиці.

Освещены стили и направления архитектурно-дизайнерской практики, создание цельной исторической схемы взаимосвязи и противоречий в архитектурной теории и практике.

Styles and directions architectural - design of practice. Creation of the integral historical scheme of correlation and inconsistencies in the architectural theory and practice.

Проаналізовано процес розвитку техностилю як єдиного художнього явища, що грунтується на естетико-образній виразності техніки в архітектурі та дизайні з другої поливини XIX до кінця XX ст. Розглянуто основні еволюційні зміни в розвитку ідеології техностилю й охарактеризовано його концептуальну спрямованість на початку XXI ст. Представлено техностильові роботи вітчизняних архітекторів і дизайнерів кінця XX - початку XXI ст., визначено особливості пострадянського техностилю, виявлено ряд його закономірностей - сталих у ході генези властивостей і принципів формоутворення, що визначають його проектну культуру. Відзначено символьно-семантичні засади техностилю, що формують ідейний зміст сучасної архітектури та її місце у загальному постсучасному культурному стані. На підставі результатів проведеного аналізу створено історико-теоретичну модель техностилю.