Зазначено, що у другій половині XIX - початку XX ст. розвиток торгівлі та промисловості прискорив ріст населення Харкова та сприяв збільшенню будівництва житла. Це обумовило появу принципово нового виду будинків - дохідних житлових будинків, спочатку 3, 4-поверхових, а з покращанням технічних умов - до 6 - 7 поверхів. Майже половина будинків історичного центру міста - це дохідні житлові будинки.

Отмечено, что во второй половине XIX - начале XX ст. развитие торговли и промышленности ускорило рост населения города и способствовало строительству жилья. Это обусловило появление принципиально нового вида зданий - доходных жилых домов, сначала 3, 4-этажных, а с улучшением технических условий до 6 - 7 этажей. В настоящее время почти половина зданий исторического центра города - это доходные жилые дома.

In second half XIX - the beginning of XX century development of a trade and industry has sped up growth of the population of city and has entailed amplification(strengthening) of construction of habitation. It has caused occurrence of essentially new kind of buildings - profitable apartment houses, all over again 3,4-storeyed, and with occurrence of specifications, up to 6-7 floors. Now almost half of buildings of historical city centre are profitable apartment houses.

Розглянуто вплив соціальних чинників на процес виникнення та розвиток стилю модерн і характер міської забудови наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Досліджено пам'ятки архітектури в стилі модерн. Висвітлено сучасні методи реконструкції архітектурних пам'яток.

Рассмотрено влияние социальных факторов на процесс возникновения и развитие стиля модерн и характер городской застройки в конце ХІХ - начале ХХ вв. Исследованы памятники архитектуры в стиле модерн. Освещены современные методы реконструкции архитектурных памятников.

Проаналізовано особливості генезису західноєвропейської архітектури епохи Романтизму та уточнено просторово-часові межі (кінець XVIII - XIX ст.). Висвітлено основні принципи архітектури романтизму, а також етапи формування неостилів і викладено їх типологію. Наведено результати дослідження художньої діяльності архітектора епохи Романтизму. Розглянуто композиційний метод художньої творчості в архітектурі романтизму в контексті єдності романтичного світогляду, морфологічних особливостей та своєрідних художніх підходів, технік і засобів.

Розглянуто випадки використання об’єктів народного зодчества професійними архітекторами. Запропоновано теоретичну модель дослідження способів трансляції досвіду традиційного зодчества архітекторами-професіоналами, яка включає історико-генетичний аналіз, виявлення каналів і об'єктів трансляції, вихід на способи і техніки транслювання. Виділено п’ять каналів трансляції досвіду традиційної архітектури, яким відповідають певні об’єкти трансляції: об'єктно-морфологічний (конструкції, матеріали, технології, об’ємно-планувальні рішення), символіко-метафоричний (легенда, міф, ідея, метафора, образ, текст, символ), феноменологічний (атмосфера, середовище, асоціація, "дух місця"), контекстуальний (способи адаптації до природно-кліматичного і соціокультурного контекстів), процесуальний (процеси, сценарії, ритуали). Розробку періодизації процесів транслювання та дослідження специфіки способів транслювання проведено на основі матеріалу історичних періодів (романтизму, еклектики, модерну, модернізму, постмодернізму) і сучасних архітектурних напрямків (екостійкого, художнього, дигітального). Ключовими елементами цього процесу визначено канали трансляції (об’єктно-морфологічний, символіко-метафоричний, феноменологічний, контекстуальний, процесуальний), об’єкти трансляції, прийоми і способи трансляції. Генезис випадків трансляції в історичних стилях дав можливість виділити п’ять історичних періодів і охарактеризувати специфіку способів передачі в них. Обґрунтовано актуальність використання традиційного досвіду в основних проектних підходах (екостійкому, художньому, дигітальному) сучасної архітектури, описано випадки звернення до спадщини традиційної архітектури в таких специфічних галузях як сучасний туризм і соціально-спрямована архітектура. Відзначено, що у наш час, коли спостерігається розквіт репрезентативної і перформативної функцій архітектури, архітектори все частіше звертаються до традиційного зодчества у пошуку виразної символіки. Окреслено специфіку процесу трансляції в феноменологічному підході. Розглянуто вплив традиційних матеріалів і конструкцій на формування будівель нової морфології. Виявлено п'ять основних центрів формування сучасної регіональної архітектури та розглянуто специфіку процесів трансляції традиційного зодчества у цих центрах (країни Іспано-португальської мовної групи; Африканський регіональний центр; країни Перської затоки; Китай; Японія).