Досліджено жанр "хуа-няо" ("квіти-птахи") у китайському живописі, виявлено його специфіку, роль традиції та характер новаторських рішень. Проаналізовано особливості, притаманні цьому традиційному жанру, витоки якого сягають X ст. Зазначено, що на формування художньої мови жанру мали вплив естетичні концепції конфуціанства, даосизму та буддизму. Досліджено образно-художню природу жанру: розкрито символіку мотивів, способи та прийоми їх виконання, охарактеризовано стилі "гунбі" та "сеї", підкреслено синтетичний характер картин-сувоїв, у яких гармонійно поєднані живопис, каліграфія та поезія. Відзначено, що особливості трактування мотивів, техніки виконання визначили не лише формальний зміст, а й концептуальну наповненість образного змісту творів жанру, його національний характер. Підсумовано, що сучасним художникам притаманне творче, активне ставлення до художньої спадщини, вони відроджують давні традиції та вносять свій вклад у їх збереження та розвиток.

Розроблено методику формування художньо-графічних умінь і навичок дітей 6 - 7-річного віку, що базується на впливі їх образотворчої діяльності на формування графічної готовності учнів. Обгрунтовано модель формування художньо-графічних умінь і навичок дітей молодшого шкільного віку, засновану на домінантності художньо-графічних аспектів образотворчого мистецтва. Конкретизовано сутність, зміст і компонентну структуру художньо-графічних умінь і навичок дітей 6 - 7-річного віку в аспекті взаємодії гігієнічного, техніко-графічного, операційно-регулятивного та художньо-діяльнісного її компонентів. Вперше розроблено критерії (ціннісно-орієнтаційний, художньо-інформаційний, операційно-регулятивний, творчо-практичний) та рівні сформованості художньо-графічних умінь і навичок дітей 6 - 7-річного віку, які забезпечують їх ефективне діагностування в учнів ЗОШ. Набули подальшого розвитку розуміння впливу образотворчої діяльності на художній розвиток дітей зазначеного віку.

Виявлено чинники, що впливали на становлення графічного дизайну Йорданії, розкрито основні етапи і напрями його розвитку впродовж XX століття. Охарактеризовано універсальну та унікальну тенденції розвитку графічного дизайну, синтез яких і створює загальне візуально-семіотичне середовище країни. Втілення національних цінностей у графічних формах, відкритість до діалогу з європейськими культурно-мистецькими традиціями та розвиток цифрових технологій формують образ сучасного графічного дизайну Йорданії.

Досліджено історичний шлях рукописної кирилиці в Україні від появи добуквених знакових систем на її теренах до сьогодення. Уперше аналіз української кирилиці проведено на тлі зміни мистецьких стилів у Європі. Для порівняльного аналізу історичного шляху кирилиці та латиниці стисло викладено історію латинських рукописних і складальних шрифтів. Подано близько 800 репродукцій, авторських перемальовок і схем, які наочно демонструють основні етапи розвитку шрифтових форм та вплив рукописних шрифтів на складальні.

Наведено результати дослідження китайської каліграфії, засобів її використання у предметних і просторових рішеннях минулих століть та сучасному дизайні. Встановлено, що художній потенціал ієрогліфіки та накопичений протягом століть каліграфічній досвід, забезпечили не лише життєздатність каліграфічної традиції за сучасних умов, а й зробили її засобом національної та культурної ідентифікації, питомим ресурсом для сучасного дизайну та різноманітних візуальних практик. Підкреслено, що деконструктивістський підхід дозволив подолати межі класичної каліграфії, сформувати базові прийоми нової каліграфії, що використовують у різноманітних видах дизайнерської діяльності (плакат, логотип, шрифтовий дизайн; проектування просторових об'єктів, одягу, меблів, телевізійний дизайн тощо). У дизайнерському процесі останніх десятиліть виявлено найбільш поширені тренди у використанні каліграфії: розсіяна каліграфія, академічна, традиційна, концептуальна, ілюстративна.