Розглянуто шляхи формування музично-педагогічного мислення у професійній діяльності на рівні висунутих вимог, роль і місце засобів наочності у процесі навчання. Висвітлено особливості застосування зорових і комбінованих засобів наочності, конкретних слухових засобів навчання. Визначено загальну структуру застосування засобів наочності у різних жанрах. Проаналізовано суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації, питання використання елементів музичної критики у навчанні як педагогічних важелів.

Розглянуто питання організації навчальної роботи в класі спеціалізованого фортепіано, встановлено критерії відбору навчального репертуару для індивідуальних планів студентів. Проаналізовано особливості роботи над клавірними творами епохи бароко. Висвітлено методичні аспекти вивчення творів навчального репертуару студентів спеціалізації "Музикознавство" та "Композиція" у класі спеціалізованого фортепіано, зокрема, поліфонічних форм, творів крупної форми, п'єс, фортепіанних ансамблів, етюдів, п'єс технічного характеру. Наведено рекомендації щодо формування у студентів навичок читання з листа.

Рассмотрены вопросы организации учебной работы в классе специализированного фортепиано, установлены критерии отбора репертуара для индивидуальных планов студентов. Проанализированы особенности работы над клавирными произведениями эпохи баррокко. Освещены методические аспекты изучения произведений учебного репертуара студентов специализации "Музыковедение" и "Композиция" в классе специализированного фортепиано, в частности, полифонических форм и произведений большой формы, пьес, фортепианных ансамблей, этюдов, пьес технического характера. Обоснованы рекомендации по формированию у студентов навыков чтения с листа.

Розглянуто методику викладання гри на фортепіано Народного артиста України, професора О. Криштальського. Наведено поради митця щодо виконання музичних творів та подолання стилістичних психолого-емоційних і технічних проблем піаніста, які виникають у процесі гри. Проаналізовано індивідуальне трактування О. Криштальським творів композиторів різних епох і стилів (Й.С. Баха, Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Ф. Ліста, А. Кос-Анатольського), а також його інтерпретацію творів львівських композиторів як першого виконавця.

Рассмотрена методика преподавания игры на фортепиано Народного артиста Украины, профессора О. Криштальского. Даны советы музыканта относительно преодоления стилистических психолого-эмоциональных и технических проблем пианиста, возникающих во время игры. Поанализирована индивидуальная трактовка О. Криштальским произведений композиторов разных эпох и стилей (И.С. Баха, Л. ван Бетховена, Ф. Шуберт, Ф. Шопена, Ф. Листа, А. Кос-Анатольского), а также его интерпретация произведений львовских композиторов как первого исполнителя.

Досліджено актуальну проблему сучасної мистецької освіти - формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Розкрито суть, зміст і структуру мистецької компетентності, принципові засади її формування у процесі фортепіанної підготовки студентів. Визначено критерії та показники дослідженого процесу. Змодельовано й апробовано методику формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки, збагачення досвіду виконавської практики, педагогічної проекції набутих у процесі фортепіанного навчання знань і умінь, доведено її ефективність.

Уточнено поняття "музично-виконавське мислення", конкретизовано його зміст і структуру, визначено психологічні особливості та педагогічні умови розвитку. Розглянуто особливості навчальної виконавської діяльності, спрямованої на формування даного виду світосприйняття. Розроблено й апробовано комплексну діагностику стану розвитку музично-виконавського мислення студентів. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику цілеспрямованого формування досліджуваної професійної якості студентів у процесі фортепіанної підготовки, в основу якої вперше покладено змістову орієнтацію навчання на фундаментальні феноменологічні константи музики як об'єкта пізнання, а також внутрішньо-музичні та психолого-технологічні закономірності художньо-творчого виконання.

Визначено сутність української фортепіанної школи (УФШ) XX ст. у контексті розвитку теорії та практики музичної освіти. Доведено актуальність дослідження історії становлення УФШ як самодостатнього, науково-педагогічного та національно-освітнього явища. Виділено періоди розвитку музичної освіти в Україні відповідно історичним етапам науково-педагогічної думки, до наукового обігу введено невідомі фактичні матеріали. Встановлено науково-педагогічний статус УФШ, обгрунтовано її структуру на основі самоцінності педагогічного потенціалу лідерів УФШ як суб'єктивного фактора розвитку. Уточнено формулювання провідних понять УФШ у системі загального наукового пізнання. Визначено педагогічні принципи її функціонування як суб'єкта сучасного міжнародного освітнього простору. Розроблено типологію традиційного наслідування педагогічних принципів видатних лідерів УФШ, показано їх методико-технологічну своєрідність. Запропоновано історико-педагогічний узагальнювальний проект вивчення УФШ як базовий для дослідження шкіл інших музичних галузей, обгрунтовано його доцільність. Встановлено критерії прогресивного відтворення УФШ, визначено умови та чинники її інфінітивного розвитку.

Розроблено комплекс евристичних прийомів діяльності, педагогічно доцільних для застосування у фортепіанному навчанні майбутніх учителів музики. Запропоновано нову методику застосування таких прийомів. Визначено критерії, показники та рівні готовності студентів до застосування прийомів ЕД у фортепіанному навчанні. Розкрито сутність і зміст поняття "евристична діяльність", "прийоми евристичної діяльності", "готовність до застосування прийомів евристичної діяльності". Запропоновано та впроваджено методичні рекомендації щодо використання прийомів ЕД у навчанні майбутніх педагогів-музикантів. Розроблено тестові завдання для перевірки готовності студентів до застосування прийомів ЕД у фортепіанному навчанні.

Розглянуто сутність поняття науково-педагогічної школи у контексті загальнонаукового знання. Визначено науково-педагогічні досягнення піаністів, розкрито основні методологічні положення, що обгрунтовують сутність педагогічних надбань представників фортепіанної школи. Розкрито їх розбудовчу роль у розвитку музичної освіти та виховання. Показано шляхи прогресивного розвитку фортепіанної школи України на сучасному етапі.

Здійснено теоретико-методологічне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування виконавської культури скрипаля. Вперше в теорії та методиці музичної освіти формування виконавської культури скрипаля досліджено як цілісну педагогічну систему в контексті багаторівневої освіти. Запропоновано концепцію, згідно з якою формування виконавської культури скрипаля базується на засадах взаємозв'язку, взаємозумовленості та взаємозалежності між розвитком його особистісних властивостей і фахових умінь. Як теоретико-методичне підгрунтя для ефективного формування досліджуваного феномену розроблено інноваційний, мистецько-персональний підхід. Розроблено методичну систему формування виконавської культури скрипаля, що передбачає активізацію процесів інтеріоризації інтерсуб'єктивних зв'язків між виконавцем і твором, виконавцем і композитором, виконавцем і слухачем шляхом активізації процесів самовираження майбутніх фахівців у інтерпретації музики на тлі глибокого пізнання ними об'єктивної сутності художніх образів.

Проаналізовано особливості системи музично-педагогічної освіти. Досліджено шляхи вдосконалення навчання грі на фортепіано, пов'язані із необхідністю професійної самореалізації магістрів. Розглянуто передумови професійної самореалізації магістрів в класі основного музичного інструмента (фортепіано).

Проанализированы особенности системы музыкально-педагогического образования. Исследованы пути совершенствования фортепианного обучения, связанные с необходимостью профессиональной самореализации магистров. Рассмотрены предпосылки профессиональной самореализации магистров в классе основного музыкального инструмента (фортепиано).

It is analyzed also features of music teacher education. Investigate ways to improve piano teaching related to the need of professional self-masters. Considered prerequisites for professional fulfillment in the master class of the primary musical instrument (piano).

Грунтуючись на характерних якостях науково-педагогічної школи, нормативних діях і творчих інноваціях окремих лідерів і колективів учнів, визначено музично-педагогічну школу як обмежену специфічною діяльністю соціальну групу, яка існує реально на свідомому рівні через покоління вчених, кожний індивідум якої поєднаний у ній системою нормативних педагогічних дій конкретного виду музичної діяльності в межах суспільно-історичного та власного досвіду і творчих новацій. Висвітлено науково-педагогічний потенціал української фортепіанної школи у процесі усвідомлення контекстності її суті як наукового явища в системі загальнонаукового пізнання.

Основываясь на характерных качествах научно-педагогической школы, нормативных действиях и творческих инновациях отдельных лидеров и коллективов учащихся, определена музыкально-педагогическая школа как ограниченная специфическая деятельность социальной группы которая существует реально на сознательном уровне через поколение ученых, каждый индивидуум которой совмещен в ней системой нормативных педагогических действий конкретного вида музыкальной деятельности в пределах общественно-исторического и собственного опыта и творческих новаций. Освещен научно-педагогический потенциал украинской фортепианной школы в процессе осознания контекстности ее сути как научного явления в системе общенаучного познания.

The author considers the scientific and pedagogical potential of the Ukrainian piano school in the process of its context realization as s scientific phenomenon in the system of general knowledge.

Розглянуто особливості навчання у класі основного музичного інструмента (фортепіано). Розкрито специфіку джазової імпровізації. Висвітлено дидактичні чинники до навчання джазової імпровізації майбутнього вчителя музики, що сприяють ефективному опануванню даним музично-творчим видом діяльності. З'ясовано, що необхідними дидактичними чинниками до навчання джазовій імпровізації майбутнього вчителя музики в класі основного інструмента є розвиток музикальних здібностей, вільне оперування музикально-слуховими уявленнями, музично-теоретична підготовка майбутнього вчителя музики, позитивне ставлення до навчання джазової імпровізації, проведення діагностичних завдань та компетентність педагога в навчанні джазової імпровізації.

Рассмотрены особенности обучения в классе основного музыкального инструмента (фортепиано). Раскрыта специфика джазовой импровизации. Освещены дидактические факторы к обучению джазовой импровизации будущего учителя музыки, способствующие эффективному овладению данным музыкально-творческим видом деятельности. Выяснено, что необходимыми дидактическими факторами в обучении джазовой импровизации будущего учителя музыки в классе основного инструмента является развитие музыкальных способностей, свободное оперирование музыкально-слуховыми представлениями, музыкально-теоретическая подготовка будущего учителя музыки, положительное отношение к учебе джазовой импровизации, проведение диагностических задач и компетентность педагога в обучении джазовой импровизации.

The features of learning in the classroom of the major musical instrument (piano). It's considered specificity of jazz improvisation. Lit didactic factors to teach jazz improvisation future music teachers to promote effective mastery of this musical and creative activity. It's found that the essential factors in the didactic teaching of jazz improvisation, the future of the music teacher in the class of the basic tool is the development of musical abilities, free handling of music and auditory presentations, music and theoretical training future music teachers, a positive attitude to learning jazz improvisation, conducting diagnostic tasks and competence of the teacherаin teaching jazz improvisation.

Актуалізовано питання застосування компаративного підходу в музично-педагогічній освіті, уточнено сутність компаративістики як науки та методу пізнання. Запропоновано досвід застосування компаративного підходу в експериментальному дослідженні рівня сформованості виконавчої техніки піаністів. Проаналізовано результати одержаних даних методом порівняння відповідей китайських та українських студентів.

Актуализированы вопросы применения компаративного подхода в музыкально-педагогическом образовании, уточнено содержание компаративистики как науки и метода познания. Предложен опыт применения компаративного подхода в экспериментальном исследовании уровня сформированности исполнительной техники пианистов. Проанализированы результаты полученных данных методом сравнения ответов китайских и украинских студентов.

ItТs mainstreamed issues of comparative approach to music teacher education, specified the comparative method as a science and knowledge. ItТs considered an experience of the comparative approach in a pilot study of formation of the executive-level technology pianists, the results of the data obtained by comparing the responses of Chinese and Ukrainian students. It is concluded that the use of comparative approach is useful in determining the basic methodological lines that should be applied to Chinese and Ukrainian students to work on the formation of the performing unit. For Chinese students - is an image of the features of various forms of technical workmanship, especially polyphonic and submission of technical tasks of art and figurative, for the Ukrainian - the development of feeling free hand, the organization of self-discipline and self-monitoring at home performing the process.

Розкрито проблему методичної підготовки педагога-музиканта в галузі інструментального навчання з позицій розуміння, інтерпретації та виконання музичних творів. Розкрито можливості формування знань та вмінь під час курсу "Історія та методика викладання гри на фортепіано". Стверджено, що гра на музичному інструменті, збагачуючи студентів особистим виконавським досвідом, створює необхідну основу для різних музично-виконавських операцій. Досвід, накопичений завдяки виконанню музики, є особливо цінним, а розвиток художнього мислення є головним питанням у системі методичної підготовки майбутнього педагога-музиканта.

Раскрыта проблема методической подготовки педагога-музыканта в области инструментального обучения с позиций понимания, интерпретации и исполнения музыкальных произведений. Раскрыты возможности формирования знаний и умений в курсе "История и методика преподавания игры на фортепиано". Акцентировано внимание на том, что игра на музыкальном инструменте, обогащая студентов личным исполнительным опытом, создает необходимую основу для различных музыкально-исполнительских операций. Опыт, накопленный благодаря исполнению музыки, является особенно ценным, а развитие художественного мышления является главным вопросом в системе методической подготовки будущего педагога-музыканта.

The problems of methodical preparation of the teacher-musician in the area of instrumental teaching in terms of understanding, interpretation and performance of musical works.аIt's disclosed the possibility of forming knowledge and skills within thecourse of history and methodology of teaching of piano playing. It's considered the attention to the fact that playing a musical instrument, enriching students' personal executive experience, creates the necessary foundation for a variety of musical and performing operations. The experience gained by playing music, is particularly valuable, and the development of creative thinking is a central issue in the methodical preparation of future teacher-musician.

Висвітлено методологічні принципи моделювання системи фортепіанної підготовки студентів педагогічних факультетів, проаналізовано хід та результати педагогічного експерименту.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики. Обгрунтовано принципи, педагогічні умови формування таких вмінь. Запропоновано модель формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики, розкрито взаємозв'язки мотиваційно-ціннісного, емоційно-когнітивного та діяльнісно-творчого компонентів, обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості означених умінь. Розроблено та перевірено методику формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики. Доведено, що її ефективність залежить від забезпечення наступних педагогічних умов: цілеспрямованого педагогічного керівництва процесом формування вмінь художньо-педагогічного аналізу, опори на життєвий і художній досвід студентів, досягнення діалогових засад взаємодії викладача та студента в процесі художньо-аналітичної діяльності, забезпечення інтеграції мистецьких знань в процесі фортепіанної підготовки, а також методів (мотиваційних, пізнавальних, інтерактивних), що сприяють успішному набуттю студентами вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів.

Вперше розглянуто звуко-тембральні уявлення з позицій художньо-виконавського процесу в фортепіанному навчанні майбутніх вчителів музики України та Китаю на основі компаративістського підходу. Розкрито сутність звуко-тембральних уявлень та розроблено їх компоненту структуру. Обгрунтовано та подано інноваційні технології їх розвитку в ракурсі засвоєння демпферно-акустичних можливостей інструменту у художньо-образному контексті та стильовій проекції. Розроблено методику формування звуко-тембральних уявлень майбутніх вчителів музики України та Китаю, що базується на інноваційно-технологічному, синестезійному, полімодальному, компетентністному підходах; на методичних принципах: поєднання фізіологічних, перцептивних та образних відчуттів виконавського процесу; врахування тембральної диференціації фактури твору; інструментального "портретування"; симфонізму; рефлексії звукового абстрагування; синестезії сприйняття й уявлення художніх образів. Уточнено сутність навичок та умінь педалізації, стильові аспекти тембральної драматургії фортепіанного виконавства, поняття "тембральне мислення", "тембрально-виконавська компетенція". Набула подальшого розвитку ідея інтеграції та міжпредметних зв'язків в їх проекції на художню інтерпретацію фортепіанних творів, актуальність вдосконалення фортепіанної підготовки майбутнього вчителя як педагогічного резерву в формуванні художньої культури школярів.

Досліджено проблему формування досвіду музично-просвітницької діяльності (МПД) майбутнього вчителя музики (МВМ) в процесі фортепіанної підготовки. Здійснено ретроспективний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та конкретизовано його основні поняття. Дано визначення поняттю "досвід МПД" МВМ, розкрито його сутність і зміст. Розроблено та теоретично обгрунтовано компонентну структуру означеного феномену, яка складається з когнітивно-орієнтаційного, діяльнісно-емпіричного, креативно-праксеологічного та рефлексійно-аксіологічного компонентів. Визначено критерії та показники рівнів сформованості досвіду МПД МВМ, проаналізовано реальний стан та існуючі проблеми його формування у практиці музично-педагогічних ВНЗ. Обгрунтовано положення про необхідність оволодіння студентами досвідом МПД, який виступає невід'ємною складовою фахової підготовки та передумовою вдосконалення педагогічної майстерності МВМ. Розроблено та теоретично обгрунтовано організаційно-методичну модель формування досвіду МПД, яка включає мету, завдання, педагогічні умови та принципи, етапи та відповідні їм методи та форми роботи, педагогічний результат. Експериментально перевірено оригінальну методику поетапного формування досвіду МПД МВМ в процесі фортепіанної підготовки у музично-педагогічних ВНЗ і доведено її ефективність.

Увагу приділено формуванню художньо-образної пам'яті майбутніх учителів музики. Розкрито сутність, зміст, структуру художньо-образної пам'яті як професійно необхідної якості майбутнього вчителя музики. Визначено принципи, педагогічні умови та методи формування художньо-образної пам'яті студентів музично-педагогічних факультетів у процесі фортепіанного навчання. Розроблено й апробовано методику поетапного формування художньо-образної пам'яті майбутніх учителів музики у процесі фортепіанного навчання на основі індивідуального підходу до активізації мнемічної діяльності студентів та експериментально доведено її ефективність.

Вперше визначено структуру виконавського досвіду майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано принципи, педагогічні умови та поетапну методику формування виконавського досвіду майбутніх вчителів музики. Розроблено критерії педагогічної діагностики виконавського досвіду та рівні сформованості зазначеного феномену. Уточнено сутність поняття "виконавський досвід вчителя музики". Вдосконалено комплекс методів, спрямованих на поглиблення художньо-естетичної ерудиції, набуття досвіду спілкування з аудиторією, активізація творчої самостійної діяльності студентів. Набули подальшого розвитку проблеми цільових орієнтирів навчально-виконавської діяльності, збагачення емоційно-почуттєвої сфери студентів, підвищення їх технічної майстерності та творчої спрямованості.