Работа посвящена жизни и актерской деятельности знаменитого русского эстрадного певца первой половины ХХ века - Петра Лещенко. Автор детально и компетентно исследовал творческую обстановку, в которой творил и добился славы певец, подчеркнув нерушимую связь Лещенко с песенной стихией Украины и Бесарабии. Особое внимание уделено в книге гастрольной деятельности певца, в частности его поездкам по Балканам, Прибалтике, Украине, Румынии и Ближнему Востоку. Анализируется дискография оригинального репертуара Петра Лещенко.

Обобщен научно-теоретический и практический опыт работы над различными вариантами концертного исполнения оперного отрывка в сопровождении фортепиано. Проанализирована существующая концертная и педагогическая практика и результаты творческого поиска оптимального, логически выверенного подхода к выделению из оперного клавира сольного номера, способного довольно емко раскрыть в концерте суть драматургии исполняемого отрывка, наиболее удобного для исполнения солистом-вокалистом и пианистом-концертмейстером. Показаны особенности исполнения оперной арии на концертной эстраде. Определены основные функции концертной композиции оперного отрывка. Обоснованы принципы формирования вступления и заключения к арии, приведены характеристика, классификация и методы исполнения "дополнительного материала". Рассмотрены основные этапы работы концертмейстера над фортепианной партией арии.

Вивчено специфіку вокального виконавства в системі музичного мистецтва естради. Надано оцінку сучасного стану музичної естради як специфічної форми мистецтва ХХ - ХХІ ст., яка відповідає етапам розвитку масової культури. Розглянуто аспекти історії, теорії та практики вокального виконавства естради як цілісну систему. Обгрунтовано методологію виховання естрадного співака, що основана на загальнодидактичних принципах вокальної педагогіки та резонансної теорії мистецтва співу В.Морозова. Виявлено особливості естрадної співацької фонації на підгрунті порівняльного аналізу технологій голосоутворення в різних вокальних жанрах (академічному, народному, естрадному). Запропоновано алгоритм аналізу творчості видатних естрадних співаків ХХ ст. (Едіт Піаф, К.Шульженко, Мадонни) в аспекті феноменології.

Доведено ефективність формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності за впровадження експериментальної методики. Досліджено, що дана методика передбачає: розвиток спонукальних мотивів до вокально-педагогічної діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, підвищення рівня технічної майстерності, розвиток активної творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, формування позитивного ставлення до вокально-педагогічної діяльності, активізацію естрадно-вокальної виконавської практики. Визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності.

Розглянуто питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Аргументовано специфічні вимоги для змісту навчання, введення дисциплін, спрямованих на всебічне формування психологічних, художньо-естетичних, технічних виконавських якостей майбутніх фахівців, які спеціалізуються в області естрадного вокалу. Відзначено, що у процесі підготовки студентів до роботи з дітьми та юнацтвом виникають специфічні завдання: збагачення духовного світу та художніх уявлень студента, сукупність вокальної, пластичної, сценічної, емоційно-вольової підготовки, елементи театрально-драматичної школи, елементарні знання щодо акустики, радіоапаратури, аудіо-комп'ютерної технології тощо.

Рассмотрен вопрос подготовки в музыкально-педагогических учебных заведениях учителей музыки, способных осуществлять руководство эстрадным пением школьников. Аргументированы специфические требования для содержания обучения, введение дисциплин, направленных на всестороннее формирование психологических, художественно-эстетических, технических исполнительских качеств будущих специалистов, специализирующихся в области эстрадного вокала. Отмечено, что в процессе подготовки студентов к работе с детьми и юношеством возникают специфические задачи: обогащение духовного мира и художественных представлений студента, совокупность вокальной, пластической, сценической, эмоционально-волевой подготовки, элементы театрально-драматической школы, элементарные знания поакустике, радиоаппаратуре, аудио-компьютерной технологии.

The question of training in music teacher education, music teachers, capable of leadership variety show singing schoolchildren. Is argued and specific requirements for the content of training, the introduction of courses aimed at overall development of psychological, artistic, aesthetic, technical Performing as future professionals, specializing in the vocal department. It is noted that in preparing students to work with children and young people having specific objectives: to enrich the spiritual world and the artistic representations of the student, the set of vocal, plastic, theatrical, emotional-training elements of theatre and drama school, an elementary knowledge of acoustics, radio, audio-computer technology, etc.

Надано аналіз певного матеріалу в ретроспекції з позицій психології подієвості у вітчизняній культурі та її інтеграції з предметом "Художня культура", що поза сторінками підручника на продуктах часу "дітей Срібної доби".

Рассмотрены основные этапы формирования джазового вокала. Приведены наиболее значимые исполнители, творчество которых оказало значительное влияние не только на формирование джазовой школы вокала, но и на историю становления джазовой музыки в целом. Отмечена значимость джазовой вокальной культуры в процессе развития отечественной эстрадной культуры и ее влияние на формирование отечественной джазовой вокальной культуры.

Розглянуто значення культури в сфері цілісного формування сучасного естрадного співака. Зазначено, що музичне мистецтво найбільш ефективно сприяє становленню вокальної культури естрадного співака.

Уточнено поняття естрадний співак і духовність особистості та сформовано цілісний образ естрадного співака. Проаналізовано наукову спадщину з обраної проблеми у педагогічній, культурологічній, методичній, психологічній та інших галузях наукового пошуку.

Уточнено поняття "музичне естрадне мистецтво". Проаналізовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутнього естрадного співака, формування його творчої майстерності. Проблему дослідження висвітлено з посиланням на одночасне формування у студентів професійних і загальнолюдських якостей.

Актуалізовано проблему впровадження комп'ютерних технологій в сферу освіти, зокрема у підготовці майбутніх викладачів естрадного вокалу. Висвітлено особливості професії викладача естрадного вокалу та розглянуто напрямки застосування нових музичних технологій на уроках вокалу. Показано можливості сучасних технічних засобів та інноваційних комп'ютерних технологій, якими має оволодіти вчитель музики для ефективного проведення занять. Увагу зосереджено на особливостях і перевагах технічного забезпечення шляхах та методах його використання на заняттях з естрадного співу. Констатовано, що застосування новітніх музичних технологій створює передумови для підвищення якості естрадно-виконавської підготовки юних співаків.

Актуализирована проблема внедрения компьютерных технологий в сферу образования, в частности при подготовке будущих преподавателей эстрадного вокала. Освещены особенности профессии преподавателя эстрадного вокала и рассмотрены направления применения новых музыкальных технологий на уроках вокала. Показаны возможности современных технических средств и инновационных компьютерных технологий, которыми должен овладеть учитель музыки для эффективного проведения занятий. Внимание сосредоточено на особенностях и преимуществах технического обеспечения, путях и методах его использования на занятиях по эстрадному пению. Констатировано, что применение новейших музыкальных технологий создает предпосылки для повышения качества эстрадно-исполнительской подготовки юных певцов.

Possibilities of modern hardware and innovative computer technologies which it is expedient to seize to the music teacher for realization of professional out-of-school activity are examined in the article. In a spotlight Ч features of hardware, ways and methods of their use in the occupations.

Розглянуто одну з провідних дисциплін, що викладається на музично-педагогічному факультеті - естрадний спів та особливості його викладання. Охарактеризовано виховання майбутнього вчителя як творчої особистості, професіонала, здатного самостійно і художньо переконливо виконати та розучити з дітьми будь-який вокальний, в тому числі й естрадний твір.

Досліджено вагомі чинники аудіовізуального мистецтва з боку звукозапису, що впливають на результат роботи естрадного співака в умовах студійного процесу. Проведено паралель між використанням мистецьких технологій звукозаписуючих компонентів у період концертної та студійної діяльності. Охарактеризовано вплив комп'ютерних музичних програм на основі естетичного сприйняття, що впливатиме на фахову майстерність співака, підкріплюючись перспективами обробки звуку під час виступу.

Досліджено сольний концерт як специфічну форму естради. Розглянуто процес створення художнього образу сольного концерту. Визначено головну специфічну особливість даної форми, акцентовано увагу на синтезі всіх засобів виразності у сольному концерті. Охарактеризовано особливості естрадного номера сольного концерту та його трансформацію. Проаналізовано різновиди і постановки сольних концертів на вітчизняній естраді. Доведено, що головним напрямком розвитку сучасної вітчизняної естради є процес апробації створення нових концертних форм, що потребують ретельної професійної підготовки.

Окреслено ряд проблем, пов'язаних із виконавською діяльністю вокаліста, завданнями якого є вміння правильно дихати, домогтися чіткого артикулювання, відтворювати ритмічну та інтонаційну сторону композиції. Виокремлено питання, пов'язані з передачею художнього образу в потрібній вокальній манері, сценічним оформленням та дотриманням технічних аспектів виконавського процесу. Запропоновано використання копінгу, який служить адаптивним механізмом, що підтримуватиме стан емоційної рівноваги, впевненість у власних силах та сприятиме нормалізації професійної музичної діяльності.

Проаналізовано основні вихідні принципи, які використовує у своїй методиці американський виконавець та педагог Бретт Меннінг. Досліджено його методичні настанови, котрі є результатом тривалого процесу відбору найдієвіших підходів, що він перевірив і у власній виконавській практиці, й під час навчання таких популярних співаків, як Кіт Урбан, Тейлор Свіфт, Клод Маккнайт. Визначено, що основою його школи є система, яка складається з окремих курсів, повіязаних із формуванням регістрово-змішаного звуку, гармонічного слуху, вібрато. Оцінено можливість залучення окремих аспектів методики Бретта Меннінга у вітчизняну систему навчання естрадному співу як перспективного напрямку, котрий сприятиме вдосконаленню освітнього процесу.

Досліджено харизму провідного українського музиканта, лідера групи "Скрябін" Андрія Кузьменка (1968 - 2015), його місце і роль у сучасній українській музичній культурі. Харизматичне лідерство митця розглянуто в контексті громадсько-політичної та соціокультурної ситуації в Україні кінця ХХ - початку ХХI ст. Охарактеризовано феномен харизми Кузьми як систему, що складається із: психологічних та фізичних особистих якостей, рис, здібностей і можливостей; іміджу лідера; комунікативних аспектів впливу; мотивації лідера.

Визначено, що вокальна манера соул пов'язана з високою майстерністю співака і створює поле для розвитку його індивідуального стилю. Наголошено на значній ролі імпровізаційності при співі соул. Окреслено такі риси манери соул, як використання мелізматики, орнаментальне оздоблення мелодичної лінії, тонке нюансування динаміки, намагання поєднувати різні вокальні прийоми. Підкреслено велике значення для розвитку естрадної музики потенціалу співу у вокальній манері соул, яка демонструє можливість синтезу з різними явищами музичного світу.

Визначено, що форсований спів є своєрідною технікою та останньою тенденцію в естрадному виконавстві. Розроблено методологію дослідження, яка відрізняється міждисциплінарним характером, оскільки музикознавство тут межує з психологією, акустикою і навіть з основами фізіології та гігієни. Підставлено форсований спів як не лите проблемну тенденцію, а й також і техніку. Доведено, що форсований спів може бути технікою, яку використовують частково у розвитку майстерності естрадного виконавця, але не на початкових етапах його діяльності.

Визначено, що естрада як явище культури відрізняється синтетичністю. Охарактеризовано естрадний вокал у контексті подібного синтезу мистецтв, який перетворює сценічний номер на перформанс. Доведено, що естрада - це поєднання компонентів вокальних технік, театральних та хореографічних елементів, а також охоплює сукупність візуальних образів. Зроблено висновок, що все це дає естраді змогу формувати художній простір сучасної культури та бути одним із найвпливовіших елементів масової культури.