Розглянуто психофізичні засади монтажу, складові елементи кадру, принципи комфортних переходів під час монтажу кадрів із зображенням одного об'єкта у межах однієї події.

Розглянуто основні проблеми функціонування кольору в кіномистецтві, розкрито його інформаційно-пізнавальну, конструктивно-формотворчу, емоційно-виразну, композиційну та драматургічну ролі.

Розкрито специфіку взаємодії зображення і звуку в аудіовізуальних мистецтвах. Розглянуто основні етапи освоєння звуко-зорового монтажу, принципи та форми вертикального монтажу, його драматургічні, асоціативно-образні можливості, а також явище пластичної мелодійності.

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

Розглянуто проблеми кольоротворення у мистецтві, фізичну природу кольору, процеси його синтезування, властивості зору та закономірності кольорового сприйняття. Досліджено розмаїття функцій кольору у кіно та на телебаченні.

Розкрито роль кольоротворення у мистецтві, виражальні можливості та специфіку художньо-образного застосування даного засобу у кіно та на телебаченні. Висвітлено специфіку різних типів синтезування у кінематографі та на телебаченні, формування типів колориту, а також можливості кольоромузики.

Досліджено кінематографічну рефлексію теорії З.Фрейда. Проаналізовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу - теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь, а також обгрунтовано необхідність їх цілісного осмислення. Акцентовано увагу на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів "інтерпретація", "тілесність", "компенсація", що сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектру її методологічних можливостей. Розкрито причину звернення до окремих положень "глибинної психології" К.Г.Юнга та "індивідуальної психології" А.Адлера, які відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. Розглянуто доробок митців, які свідомо або позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації.

Розкрито суть антропологічного змісту екранних мистецтв з метою зрозуміти появу нового феномена - людини телематичної, яка володіє здатністю поєднання світу емпіричних явищ у трансцендентальну єдність. Наведено сучасні екранні технології, які формують візуальне мистецтво як самостійну, автономну здатність, а не як характеристику розуму чи чуттєвості. Охарактеризовано міміку як спосіб представлення думки на поверхню.

Раскрыта сущность антропологического содержания экранных искусств с целью понимания появления нового феномена - "человека телематического", владеющего способностью объединения мира эмпирических явлений в трансцендентальное единство. Приведены современные экранные технологии, формирующие визуальное искусство как самостоятельную, автономную способность, а не как характеристику ума и чувствительности. Охарактеризована мимика как способ представления мысли на поверхность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ370.7с:З97 + З970.4 + Х894.16с2:З97

Рубрики:

Інформаційні системи та технології

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі теорії Бергсона та її модифікацій у концепціях Б.Кроче та А.Роб-Грійє відтворено кінематографічну модель інтуїтивізму і розглянуто творчість провідних митців Європи даного напряму. Висвітлено досвід кіноінтерпретації класичних бергсонівських теорій - зворотного часу та штучного простору, встановлено особливості художнього втілення концепції аттантизму, школи погляду та принципу речовизму, проаналізовано специфіку осмислення та реалізації зазначених аспектів в європейському кіномистецтві. Досліджено бергсонівську модель романтизму, запропоновано її визначення як теоретичного підгрунтя напряму поетичного реалізму. Показано, що інтуїтивістські кінематографічні пошуки подолали територіальні кордони французького культурного простору і виявили своє яскраве втілення у фільмах представників італійського та іспанського кіномистецтва. Розглянуто кінематографічні особливості бергсонівських категорій зворотного часу та штучного простору, а також принципу речовизму у творчості С.Параджанова.

Розглянуто особливості становлення виражальних можливостей монтажу, основні етапи його становлення. Наведено основні закони сприйняття, які впливають на монтаж, визначено складові елементи кадру. Охарактеризовано принципи "непомітного" монтажу зображення. Описано етичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування. Проаналізовано драматургічні особливості зображально-музичного монтажу.

Рассмотрены особенности становления выразительных возможностей монтажа, основные этапы его становления. Приведены основные законы восприятия, влияющие на монтаж, определены составные элементы кадра. Охарактеризованы принципы "невидимого" монтажа изображения. Описаны этические свойства монтажа в пределах ретрансляционного и постановочного способов фиксирования. Проанализированы драматургические особенности изобразительно-музыкального монтажа.

Розглянуто особливості екранного мистецтва (кіно, телебачення, відео) в контексті найближчих, "споріднених" з ним явищ художньої культури, зокрема, видовищ, живопису, музики, театру, літературних джерел. Проаналізовано загальні та специфічні закономірності побудови екранних творів, визначено внески у спільну ("колективну") творчість представників різних кіно/відео професій - сценариста, режисера, кіно- та звукооператора, композитора, художника, освітлювачів, монтажерів.

Рассмотрены особенности экранного искусства (кино, телевидения, видео) в контексте наиболее близких, "родственных" с ним явлений художественной культуры, в частности, зрелищ, живописи, музыки, театра, литературных источников. Проанализированы общие и специфические закономерности построения экранных произведений, определен вклад в совместное ("коллективное") творчество представителей разных кино/видео профессий - сценариста, режиссера, кино- и звукооператора, композитора, художника, осветителей, монтажеров.

Досліджено антропологічні засади екранної культури у контексті метафізичних явищ. Відповідно до соціокультурних контекстів розкрито її загальноцивілізаційну значущість щодо здійснення стратегії самозбереження та саморозвитку особи, нації, людства. Здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення цієї проблеми, яке полягає в експлікації та концептуалізації людини телематичної, шляхом дестабілізації власної антропологічної стабільності через властивий їй більш високий рівень чуттєвості та інтелекту, свободу життєтворчості. На підставі аналізу символічних утворень екранного наративу доведено, що екранні мистецтва надають можливість людині набувати досвіду життя у мультикультурному мобільному суспільстві, переживати ризики без небезпеки, що сприяє психічному та соціальному здоров'ю індивідів інформаційного суспільства. Зазначено, що результати дослідження суттєво трансформують уявлення про екранну культуру, дозволяють використовувати філософські рефлексії щодо неї у сучасному філософському дискурсі, а також культурних програмах. Наведені положення є ефективними щодо їх застосування для аналізу сучасних проблем існування людини, культури, цивілізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ370.06 + Ю702.22

Рубрики:

Кіно ті інші форми суспільної свідомості

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографа на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

Зазначено, що поняття "первинної кінематографічної ідентифікації", яке почало використовуватися в апаратній теорії, стало об'єктом хибного тлумачення у критиків апаратної теорії. По-перше, воно хибно визначалося як психоаналітичний термін, по-друге, методологічно неправильно ототожнювалося з ідентифікацією з образом, у той час як це поняття передбачало ідентифікацію з поглядом. Стаття має на меті заново визначити поняття "первинної кінематографічної ідентифікації".

Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.

Зазначено, що Олександр Довженко відомий як кінорежисер, письменник, публіцист і художник. Висвітлено його теоретичні погляди на мистецтво кіно, а саме: його естетичні критерії, його розуміння кіно як високого мистецтва, перевагу зображення над словом, особливості кольору в кіно, характер акторської майстерності та, зрештою, сценарій.

Розглянуто питання візуальної насолоди, його розвиток в феміністичній психоаналітичній кінотеорії, тобто як об'єкт критики і руйнування. Деконструйовано феміністичне уявлення про візуальну насолоду, використовуючи фройдівське поняття часткових потягів та лаканівське поняття погляду, а також приклади з кіно.

Виявлено особливості композиційної будови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу. Розкрито особливості їх комунікативної організації. Розглянуто основні комунікативні стратегії й тактики побудови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу.

Выявлены особенности композиционного строения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема. Раскрыты особенности их коммуникативной организации. Рассмотрены основные коммуникативные стратегии и тактики построения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема.

The article deals with finding out composition peculiarities of cinematography texts of small size. Peculiarities of their communicative structure, means of reaching the communicative aims in these texts are also considered in the paper.