Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

На підставі аналізу діяльності кінопродюсерів провідних кінопродукуючих країн світу, а також України, досліджено тенденції та головні етапи становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства). Запропоновано науково обгрунтовані визначення вказаних понять, які дотепер не вживалися в науковій літературі. Простежено зміну якісного складу кінопродюсерів від гомогенного (однорідного) до гетерогенного (різнорідного) стану в кіновиробництві. Становлення професії кінопродюсера та кінопідприємництва (кінопродюсерства), світового інституту кінопродюсерів розглянуто, зважаючи на взаємовплив внутрішніх і зовнішніх чинників у діяльності кінопродюсерів. Типові риси та стильові компоненти діяльності кінопродюсерів з'ясовано, базуючись на видах, функціях і категоральній системі розподілу їх праці. Роль і значущість кінопродюсерів визначено як складові частини культуротворчого процесу та форму соціально-культурного явища.