Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

Досліджено генетичні витоки екранної фантастики та казки, історію їх розвитку в кіномистецтві. Увагу приділено темі космосу та роботехнічній проблематиці, які знайшли своє відображення в кінематографі. Показано, що художня фантастика виконує унікальну та водночас відповідальну місію, бо, прагнучи визначати, так би мовити, людський вимір природи, стає тим мостом, який поєднує добу технічного та гуманітарного прогресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ373(0)6 + Щ374.046

Рубрики:

Історія киномистецтва

Пригодницький та научно-фантастичний фільм

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто творчу долю фантаста Філіпа К. Діка (1928 - 1982), який відчайдушно намагався розірвати тенета масової культури, але фактично створив її нову формулу, що зараз широко використовують письменники та режисери. Майже всі екранізації творів Діка викривляють його тексти, спрощуючи філософські ідеї. Це зазвичай фільми-антиутопії, зосереджені на проблемах ідентичності, свободи вибору та детермінізмі, які відповідають основним сферам американської масової культури (тіло, психологія, кар'єра).