Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Розглядаються актуальні проблеми сучасної культурології, зокрема і Придунав'я, в історичному, етнологічному, філологічному та інших аспектах. Висвітлюються особливості християнізації Київської Русі та виникнення релігійного синкретизму, проблема релігійності в культурі XX століття. Досліджуються методологічні проблеми аналізу культурних традицій, взаємодія етнічних культур як підгрунтя розвитку національноі свідомості та ін.

Рассмотрены актуальные проблемы межкультурного и межконфессионального взаимодействия в гражданском обществе в контексте диалога цивилизаций. Охарактеризовано современное состояние формирования гражданского общества в Украине. Предложены эффективные способы преодоления этинческой виктимности. Обоснованы пути решения проблемы становления религиозной и этнической идентичности в условиях глобализационных и цивилизационных преобразований. Показана специфика восприятия религиозности в молодежной среде. Раскрыты методологические аспекты исследования "духовного капитала" и социально-религиозный идеал в западном и восточном христианстве. Освещены философско-правовые вопросы совершенствования политики государства в сфере религии. Исследован процесс развития философии современного религиозного терроризма. Описаны механизмы формирования межэтнической и межконфессиональной толерантности.

Проаналізовано сучасний стан і визначено загальні проблеми розвитку людини, розкрито питання становлення її духовності, збереження людяності, утвердження атмосфери толерантності, актуалізації ролі релігії та громадянського суспільства в національно-відроджувальному процесі. Розглянуто чинники деформацій ціннісних установок особистості в освітньому процесі, трансформації раціональності та їх соціальні наслідки, особливості підготовки молоді до сімейного життя, проблеми морального виховання культурної толерантності школярів. Визначено методологічний і морально-етичний компоненти фундаменталізації математичної підготовки майбутніх фахівців. Розкрито особливості східнослов'янської свідомості після прийняття християнства. Увагу приділено інформатизації вищої освіти та інформаційному забезпеченню системи управління якістю освіти в Україні.

Проанализировано современное состояние и определены общие проблемы развития человека, раскрыты вопросы становления его духовности, сохранения человечности, утверждения атмосферы толерантности, актуализации роли религии и гражданского общества в процессе национального возрождения. Рассмотрены факторы деформации ценностных установок личности в образовательном процессе, трансформации рациональности и их социальные последствия, особенности подготовки молодежи к семейной жизни, проблемы морального воспитания культурной толерантности школьников. Определены методологический и морально-этический компоненты фундаментализации математической подготовки будущих специалистов. Раскрыты особенности восточнославянского сознания после принятия христианства. Уделено внимание информатизации высшего образования и информационному обеспечению системы управления качеством образования в Украине.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем методології, історії, історіографії державно-церковних відносин і релігієзнавства XX - початку XXI ст. Проаналізовано наукову спадщину відомого вітчизняного вченого-релігієзнавця В. О. Пащенка. Розкрито особливості класифікації імперських нормативно-правових актів (кінця XVIII - першої половини XIX ст.) у релігійній сфері на українських землях у складі Російської імперії. Розглянуто екологічну складову неоязичницьких релігій як чинник формування екологічної культури етносів. Показано історичну роль християнської віри та православної церкви в розбудові та консолідації українського демократичного суспільства. Висвітлено політичні аспекти соціальних доктрин християнських церков. Досліджено трансформацію ціннісних орієнтирів сучасної української сім'ї. Охарактеризовано метаморфози релігійної свідомості студентської молоді. Увагу приділено ідеї абсолюту в контексті сучасного філософського дискурсу.

Освещены актуальные вопросы религиоведения. Уделено внимание философскому осмыслению места религии и церкви в современном обществе, взаимоотношениям религии и науки, методологии изучения религиозных процессов и их региональной специфике. Изучены основные тенденции эволюции государственно-церковных отношений в Украине. Проанализирована деятельность церковно-приходских школ Севастополя в конце XIX - начале XX вв. Раскрыты концептуальные подходы к анализу исламского фундаментализма. Рассмотрена идея ненасилия в религиозно-философских учениях. Освещена проблема эволюционной изменчивости религиозного мировоззрения.

Розкрито феномен християнства, проблеми визначення соціології релігії. Проведено наративний аналіз конструювання релігійної ідентичності на особистісному рівні в автобіографічному творі А. Фроссара "Бог існує, я його зустрів". Розглянуто проблему інтерпретації сакрального в релігієзнавчому дискурсі. Визначено раціональне в релігії як предмет філософського релігієзнавства. Висвітлено релігійний і секулярний аспекти семантичних спектрів містики та містицизму, практичні аспекти діяльності державних та громадських органів антирелігійної пропаганди у 1920-х рр. Вивчено вплив церковного розколу на формування мережі православних духовних освітніх установ України.

Визначено особливості взаємозв'язку та взаємообумовленості понять права та моралі. Проведено теоретико-правовий аналіз визначень інституту благодійництва та благодійної діяльності. Розглянуто соціальне забезпечення вразливих верст населення як морально-етнічної цінності суспільства. Приділено увагу моральному потенціалу засобів масової інформації. Визначено роль громадян в управлінні державними справами через вибори та референдуми. Висвітлено моральний і правовий аспект клонування людини. Проаналізовано вплив християнства на формування правової системи Київської Русі. Розкрито морально-етичні аспекти діяльності правоохоронних органів. Розглянуто взаємовідносини релігійних організацій та органів місцевого самоврядування. Висвітлено морально-релігійні основи дошлюбних взаємовідносин. Визначено взаємозв'язок моральних і духовних цінностей.

Определены пределы применяемости феноменологического метода в религиоведении. Освещены проблемы феноменологического подхода в религиоведении, русской религиозной философии и феноменологии религии. Описаны феноменологические метод и теория архетипов К.- Г. Юнга. Внимание уделено вопросам феноменологии сакрального искусства в контексте христианской эстетики, феноменологической эмпатии и эмоционального интеллекта в религиоведении. Изложен нейрофеноменологический подход к изучению религиозного опыта в биогенетическом структурализме Ч. Лафлина и Ю. д'Аквили.

Проанализированы предпосылки мультикультурализма в изучении ислама. Изучено современное состояние диалога ислама и христианства в России. Показано, что уровень религиозной принадлежности является одним из фактров демографического поведения населения. Рассмотрен военно-морской аспект политики безопасности Турции в Черном море. Проанализированы тенденции культурных изменений в современном курдском обществе Ирака, проблемы трансгуманизма в контексте диалога аврамических религий. Приведены понятие и перспективы современного неоязычества в Украине. Изучены перспективы возрождения буддизма в Китае. Показана роль католицизма в сохранении национальной идентичности Польши, новых религиозных движений в геополитических процессах. Рассмотрены проблемы функционирования власти, тенденции развития крымскотатарской культуры в условиях постиндустриального общества. Охарактеризованы внешнеполитические вызовы Украине в контексте глобальных тенденций.

Розглянуто структурний принцип симфонічного оркестру як відображення біблійної ідеї. Досліджено жанр християнської художньої літератури. Визначено вплив дискурсу елітарного та масового на духовний розвиток суспільства. Вивчено потреби державного управління у необхідності зміни управлінської парадигми, здійснення переходу від абсолютизованих матеріальних інтересів людей ліберальної економіки до формування інших вищих цінностей, підвалиною яких мають стати духовно-моральні цінності. Проаналізовано еволюційний погляд на особливості будови еритроцитів людини. Показано роль релігії та церкви у суспільному житті народу за працею В. Липинського "Релігія і церква в історії України". Охарактеризовано проблеми виникнення Всесвіту з позиції теорії ймовірностей.

Проаналізовано докази точних наук щодо існування розумного задуму. Наведено алгоритм божественного творення світобудови. Розглянуто молитовне звернення до Бога як метод одержання природничих знань. Охарактеризовано протестантизм у соціокультурному просторі незалежної України в контексті відносин між державою і церквою. Вивчено релігійне виховання в сім'ї як основу відродження духовності суспільства. Викладено дві напівнаукові гіпотези в лінгвістиці щодо походження мови - еволюційну та креаційну. Приділено увагу політичні взаємовідносини Ватикану та Німеччини на прикладі діяльності Католицької партії в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Досліджено витоки та дискусійні питання змісту та умов реалізації нового права людини на свободу світогляду. Обгрунтовано філософський, політичний і релігійний підходи до визначення змісту поняття "толерантність".

Досліджено філософську складову університетської освіти та науки, історію філософії у світовій духовній культурі, гуманітарні парадигми науки, соціально-філософські проблеми сучасного світу, становлення та проблематику сучасних концепцій філософії освіти, а також етику, естетику та культурологію в контексті сучасного філософського дискурсу й актуальні проблеми сучасного релігієзнавства. Розглянуто творчість Г. І. Волинки як стиль життя та філософування. Розкрито специфіку викладання соціогуманітарних дисциплін у вищій школі. Визначено роль навчальної культурологічної практики у формуванні цілісного світогляду студентів. Простежено еволюцію поглядів Джона Дьюї про релігію та відношення до Бога в біографічному контексті. Розглянуто філософські підстави дослідження комунікації в мережі Інтернет. Висвітлено антропоцентричні аспекти екзистенціальної філософії середини XX ст. Подано інформацію про гуманістичні параметри існування самоактуалізованої особистості. Проведено соціально-філософський аналіз феномену популізму. Охарактеризовано особливості розвитку гуманітарних наук у контексті глобалізації. Обгрунтовано роль міста у процесі становлення ідентичності. Розкрито значення релігійного світогляду інтелігенції для розвитку суспільства.

Відображено внутрішню складність і динаміку релігійної експресії у Східній Європі, яка постійно зустрічається з політичними викликами, зокрема рухливістю кордонів (фізичних та уявних) і масовими міграціями. Зазначено, що крах комуністичної епохи призвів до гібридних форм політизації релігійного життя, особливо тоді, коли нові незалежні держави прагнули закріпити свою легітимність, інтегруючи релігію в національні/націоналістичні візії історії. У низці країн в цьому постколоніальному, посткомуністичному регіоні-фронтирі релігія сприймається як надзвичайно важлива складова національної ідентичності, належності до певної спільноти, що пов'язується з давньою історією певного народу та його героїчним минулим. Останнє нерідко викликає до життя непримиримі суперечності з країнами-сусідами щодо візії спільної історії. Залучення релігії та релігійності до політичного, економічного, громадського життя у Східній Європі виявляє яскраву різноманітність релігійних форм, текстів та обрядів, оспорюваних і спільних святинь, а також цілу низку сект, культів, вірувань та інших багатошарових за своєю природою рухів, які складають еклектичну картину релігійного плюралізму в регіоні. Висвітлено широкий спектр досліджень з окресленої тематики на регіональному та локальному рівнях - від Підкарпаття до Кавказу - від середини XX ст. до початку XXI ст.