Розглядається філософія кібернетики, що являє собою кібернетичну трактовку основних понять філософії, науки, релігії і яка дозволяє розглядати всі явища світу (в тому числі і знаходження в ньому людини) з позицій єдиної цілісної системи, заданої фундаментальними поняттями категорій мір. Підкреслюється, що такий підхід дозволяє зняти існуючий антагонізм між науковою матеріалістичною та ідеалістичною релігійною трактовками завдань всіх складових нашого всесвіту. Дається переклад санскритських та китайських термінів, які визначають основи всесвіту, на мову сучасних наук - комп'ютерної кібернетики, біології, фізики. Показані закони, які задають структуру і функціонування людського організму.

Розглянуто актуальні проблеми виховання духовно розвиненої особистості за сучасних умов економічних і політичних перетворень. Проаналізовано проблему взаємозв'язку між гуманітарною наукою, зокрема релігієзнавством, та технічними дисциплінами (кібернетикою, теорією штучного інтелекту). Показано перспективні шляхи відродження духовності у контексті розвитку державно-церковних відносин. Розглянуто співвідношення атеїстичного та теїстичного світоглядів, доведено необхідність впровадження спеціального шкільного курсу історії релігії, що позитивно впливає на розвиток моральних якостей і свідомості особистості. Проаналізовано концепцію цілісного знання у філософії В.С.Соловйова, встановлено її значення для гуманізації науки. Висвітлено процес відродження православних братств, досліджено їх духовно-просвітницьку та релігійно-освітню діяльність.

Рассмотрены актуальные проблемы воспитания духовно развитой личности в современных условиях экономических и политических преобразований. Проанализированы вопросы взаимосвязи между гуманитарной наукой, в частности религиеведением, и техническими дисциплинами (кибернетикой, теорией искусственного интеллекта). Показаны перспективные пути возрождения духовности в контексте развития государственно-церковных отношений. Рассмотрено соотношение атеистического и теистического мировоззрений и доказана необходимость внедрения специального школьного курса истории религии как фактора позитивного влияния на развитие моральных качеств, нравственности и сознания личности. Проанализирована концепция целостного знания в философии В.С.Соловьева, показано ее значение для гуманизации науки. Освещен процесс возрождения православных братств и исследована их духовно-просветительская и религиозно-образовательная деятельность.

Висвітлено коло проблем, які стосуються співвідношення науки, метафізики і релігійних цінностей у контексті сучасної філософії науки, зокрема, впливу релігії на світогляд, причин актуальності релігійних цінностей, "аксіології" наукової діяльності, специфіки релігійної форми теоретичного мислення та її впливу на формування засад класичної науки, віри як інтенції мислення, причин конфлікту між наукою та релігією, пізнавального потенціалу інтуїтивного судження, так званої "релігійності наукового типу" тощо.

Проанализирован процесс изменения соотношения между религиозным и научным видением мира. Показано влияние расширения границ науки на характер этого сотношения, и, как следствие, формирование на современном этапе условий для коадаптации религиозных и научных знаний.

Система східної медицини потребує наявності, окрім специфічно медичної підготовки, особливої культурно-філософської традиції, яка включає грунтовні уявлення про єдність Космосу і людини, розуміння органічної цілісності світу тощо. Тому важливого значення набувають питання взаємозв'язку релігійно-філософських концепцій Сходу і теорій східної традиційної медицини.

Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

Розглянуто предмет, функції та роль релігії в етнічних процесах. Проаналізовано етнічне та релігійне в реаліях і думці Київської Русі, релігійні основи національного єднання українського народу, церкву як національний феномен. Особливу увагу приділено етнорелігійним проблемам в українській суспільній думці. Охарактеризовано діяльність у даному контексті відомих українських діячів - П.Могили, А.Шептицького, Й.Сліпого, І.Огієнка, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка.

Розглянуто деонтологічні аспекти медичної генетики, роль медико-профілактичних технологій на санаторному етапі медичної допомоги, питання духовності в сучасній приватній стоматологічній практиці. Висвітлено ідеологічні передумови психотерапії, вплив середовищних, генетичних та особистісних факторів на перебіг і кінцевий результат залізодефіцитної анемії та їх роль у прогнозуванні захворювання. Проаналізовано морально-гуманістичні аспекти створення та застосування оригінальних методів формування кукси гомілки, досвід використання психологічних методик у системі післядипломної підготовки організаторів охорони здоров'я, етичні аспекти особистості практичного психолога в системі професійного відбору та підготовки фахівця.

Рассмотрена проблема существования жизни (биоты) на Земле. Приведена характеристика 27 тектонических и биотических катастроф и связанного с ними вымирания животного и растительного мира. Проанализированы концепции появления и развития катастрофизма, глобальные геологические явления (колебания уровня Мирового океана, седиментологические, планетарные и геотектонические события, пепловые и бентонитовые слои, турбидиты и тектиты).

Наведено рекомендації щодо збирання та інтерпретації даних з проблем релігійної віри та релігійного життя. Висвітлено особливості релігійного досвіду та його можливий зв'язок з психічними розладами.

Висвітлено основні етапи розвитку філософської науки. Детально проаналізовано творчу спадщину визначних вчених: Г.Галілея, К.Поппера, Ф.Аквінського, М.Кузанського, Ф.Бекона, Л.Фейєрбаха, Ф.Ніцше, М.Шеллера та ін. Комплексно розкрито проблему суті життя в ідеалістичній та матеріалістичній філософії. Розглянуто біологія як галузь природничо-наукового пізнання, яка має безпосереднє відношення для осмисленння філосоських і релігійних проблем людини (зокрема, суті людини, її життєдіяльності, співвідношення соціального та біологічного, природного та духовного тощо).

Рассмотрены особенности мифологии и мистицизма последнего века, понятие "космическое сознание" как психологический феномен и результат влияния иллюминативной мистики на европейскую психологию и философию. Изучен психологический феномен тоталитарной личности как предпосылка возрождения "тёмного мистицизма", мистическая доктрина Карлоса Кастанеды и его теория восприятия.

Здійснено ретроспективний аналіз релігійної освіти у професійній підготовці вчителів народних училищ другої половини ХІХ - початку ХХ ст., систематизацію поглядів щодо місця релігії у сучасній українській освітньо-виховній системі. Висвітлено стан опрацювання проблеми у педагогічній, психологічній та релігієзнавчій літературі, у практичній діяльності вищих педагогічних закладів І - ІІ рівнів акредитації. Розроблено і теоретично обгрунтовано зміст курсу релігієзнавства для педагогічного коледжу. Визначено критерії та рівні ефективності його вивчення у педагогічному коледжі. Виявлено можливості курсу релігієзнавства у вихованні релігійної толерантності студентів і значення релігієзнавчих знань у педагогічній діяльності вчителів початкових класів. Доведено, що підвищенню ефективності вивчення релігієзнавства студентами педагогічного коледжу сприяє використання матеріалу курсу у практичній діяльності.

Обоснована актуальность развития и использования психометрических методов исследования феномена религиозного опыта в диагностической и экспертной психиатрической практике. Обозначены наиболее перспективные направления применения таких методик. Приведены собственные данные об адаптации шкалы религиозности к украинской популяции и изучении феномена, связанного с практикой биоэнергоинформационного целительства.

Проанализирован феномен ответствености ученого и ее влияние на общественно-исторический процесс. Рассмотрены сущность, предмет, виды, факторы и механизм реализации моральной ответственности научных роботников. Значительное внимание уделено эсхатологическим аспектам научно-технического прогресса и проблеме превентивного ограничения научно-исследовательской деятельности в особенно опасных ее направлениях.

Висвітлено філософські погляди Г.Спенсера на історичний розвиток суспільства, а також проблему становлення особистості в сучасному суспільстві. Розглянуто феномен релігійної віри в онтологічному аспекті. В історіософському контексті визначено ідіоматичні засади феномену влади. Розкрито суть поняття інтуїції у класичній філософії, а також деонтологічні засади формування особистості державного службовця. Розглянуто християнство як духовний і соціокультурний феномен.

Освещены философские взгляды Г.Спенсера на историческое развитие общества, а также проблемы становления личности в современном обществе. Рассмотрен феномен религиозной веры в онкологическом аспекте. В историософском контексте определены идиоматические основы феномена власти. Раскрыты сущность понятия интуиции в классической философии, а также деонтологические основы формирования личности государственного служащего. Рассмотрено христианство как духовный и социокультурный феномен.

Розглянуто повісті українського письменника М.Старицького, в яких простежується релігійність, розкрито її причини. Показано, як за допомогою фактора віри у творах письменника ставляться й осмислюються проблеми світоглядного, історіософського, морально-етичного, соціального та побутового планів.

Рассмотрены повести украинского писателя М.Старицкого, в которых прослеживается религиозность, раскрыты её причины. Показано, что через фактор веры в произведениях писателя ставятся и осмысливаются проблемы мировоззренческого, историософского, морально-этического, социального и бытового планов.

Приведено более 670-ти терминов по экологической этике и гуманитарной экологии, раскрыто их содержание.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э212

Рубрики:

Релігія та наука

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження особливостей функціонування мови у контексті філософської рефлексії. Обгрунтовано змістову єдність мови та мислення, визначено філологічну сутність монотеїстичних релігій (буддизму, ісламу та християнства). Проаналізовано релігійні тексти Старого та Нового Завітів, максими буддизму, Коран, основні теоретичні положення представників патристики, давньокитайської, античної, давньоіндійської, середньовічної, новочасної та класичної німецької філософії. Розглянуто питання відображення функціонального призначення мови в найвизначніших світових історико-філософських концепціях.

Проведено исследование особенностей функционирования языка в контексте философской рефлексии. Обосновано содержательное единство языка и мышления, определена филологическая сущность монотеистических религий (буддзима, ислама и християнства). Проанализированы религиозные тексты Старого и Нового Заветов, максимы буддизма, Коран, основные теоретические положения представителей патристики, давнекитайской, древнеиндийской, античной, средневековой, классической немецкой философии, а такоже основных философских учений Нового времени. Рассмотрены вопросы отображения функционального назначения языка в наиболее значительных мировых историко-философских концепциях.