Досліджено феномен сакралізації простору, прояви та шанування "святих місць" на території Кримського півострова, а також явище паломництва як форму шанування сакральних об'єктів у контексті українознавства та релігієзнавства. Вивчено поняття "священного", принципи сакралізації простору, феномен появи "святих місць". Досліджено християнські та мусульманські сакральні об'єкти Криму, надано їх класифікацію та проведено детальний опис. Проаналізовано феномен паломництва до "святих місць" як форму їх шанування. Висвітлено історію цього явища, його основні принципи й особливості, які є характерними для різних конфесій. Феномен паломництва проаналізовано у психологічному аспекті, у контексті ідеї "колективного несвідомого", теорії установки, навіювання, конформності. Відзначено, що проведене дослідження традицій шанування священних об'єктів Криму, виявлення загальних рис і відмінностей є актуальним за сучасних етноконфесійних умов, що історично склалися у Криму - регіоні, у якому мешкали представники різних національностей і віросповідань. Зауважено, що Крим є регіоном, який відіграв особливу роль у процесі християнізації Русі, формуванні етнонаціональної культури.