Розглянуто роль месіанських уявлень, яку вони відіграють у процесах духовного засвоєння суспільної трансформації, оновлення засад людського буття в світі. Здійснено пошук категорій спільності, ліній збігу основних уявлень про фундаментальну структуру релігійної свідомості. Зроблено висновок, що месіанство є категорією релігійної свідомості в монотеїстичних релігіях, за допомогою якої вона рефлексує невідповідність історично посталих форм суспільного життя його новим духовно-практичним засадам. Висунуто тезу, що завдяки існуванню цієї категорії суспільна свідомість (однією з форм якої є релігія) здатна осягнути необхідність входження в нову систему уявлень, остаточного відокремлення від минулого, але зі збереженням минулого досвіду освоєння світу.

Висвітлено проблеми аскетизму. В дослідженні здійснено огляд даного феномену, розкрито сутність, зміст та особливості аскетизму як духовної практики. Увагу в роботі приділено місцю аскетизму в іудейській духовній традиції.