Зауважено, що вплив сакральної структури й образу Єрусалимського Храму на оформлення синагоги найбільш простежується в символічній паралелі Фасад (Портал) - Олтар (Арон-Гакодеш). Фасад був входом для людей на відміну від Арон-Гакодешу, якій уособлював врата Господа. Таке співвідношення підкреслювалось відповідним архітектурно-художнім оформленням синагоги. Різноманітні типи синагог України XVI - XX ст. наочно демонструють цю семантичну навантаженість.

Отмечено, что влияние сакральной структуры и образа Иерусалимского Храма на синагогу наиболее ярко прослеживаются в символической параллели Фасад (Портал) - Алтарь (Арон-Гакодеш). Фасад предварял "человеческий" вход в молельный зал, в то время как Арон-Гакодеш являлся олицетворением божьих врат. Такое соотношение этих элементов подчеркивалось соответствующим архитектурно-художественным решением синагоги. Различные типы синагог Украины XVI - XX вв. наглядно демонстрируют это семантическое взаимодействие.

The reflection of the sacred-spatial structure of the Temple in synagogal edifices emerged in the symbolic parallel Facade (Portal) - Aron-Hakodesh (the Ark). Likeliness and counterposition of these two distinguished elements of a Jewish worship housestood out in large semantic spectrum of the synagogue and was emphasized by the correspondent decorative implementation.

Розглянуто культуру створення гебрейських шалашів на честь святкування Суккот і необхідність їх збереження.

Висвітлено історію започаткування Пуриму в Тель-Авіві, наведено численні спогади інформаторів про нього, описано вуличні карнавальні події. Зазначено, що на відміну від інших релігійно-національних свят ізраїльтян, Пурим не належить до цього циклу, оскільки представляє насамперед діаспору, а ініціаторами його відновлення стали жителі Тель-Авіва, які задекларували прагнення колишніх вигнанців до творення незалежної єврейської спільноти.

На прикладі єврейсько-іспанських паремій на позначення календарних свят (Пуриму, Шабату та свята Естер) розглянуто проблеми багатокультурності сучасного Ізраїлю та особливості функціонування фольклорних текстів субетнічних груп євреїв-сефардів, вихідців з Іспанії.