Зазначено, що після релігійно-політичного конфлікту 1054 р., який практично не зачепив християнство в Київській Русі, всі зусилля зовнішніх релігійних центрів спрямовано на вплив формування Київської митрополії. Оскільки князівство намагалося нейтралізувати політичну залежність Київської держави від Візантії і Риму, воно насамперед піклувалося про церковну незалежність. В результаті, крім візантійської і римської теорій про встановлення ієрархії Київської церкви, склалася і третя - слов'янська. Усі вони були наслідком найважливішої геополітичної події ХI ст. - розколу християнства, в контексті якого відбулася розбудова Київської митрополії.

Розглянуто всі наявні списки "Послання Мисаїла" як первісної, так і двох пізніших редакцій. У результаті аналізу їхніх помилок виведено генеалогію списків і редакцій стосовно вихідного тексту - архетипу послання. Вивчено графіко-орфографічні, лінгвістичні та пунктуаційні особливості досліджуваних текстів, що дозволило дійти відповідних висновків щодо мови й особливостей правопису архетипу. До реконструкції тексту "Послання Мисаїла" залучено широку базу вторинних джерел, завдяки чому виявлено помилки як перевидань Кревського списку зокрема, так і назагал помилки та "виправлення", зроблені писцями на різних стадіях переписування тексту. Вперше представлено повний український переклад реконструйованого архетипу послання із референціями до священних текстів, до яких відсилаються укладачі твору.

Розглянуто в широкому культурно-релігійному контексті унікальну пам'ятку богословської думки Київської митрополії - "Послання Мисаїла до папи Сикста IV" 1476 р. Засвідчено цим документом особливий характер взаємин тогочасної духовної та світської еліти українсько-білоруських земель Великого князівства Литовського з Константинопольським патріархатом і Римським Апостольським престолом в останній чверті XV ст., а також вказує на поширення тут унійної ідеї та елементів другого південнослов'янського впливу, зокрема мистецтва "плетення словес". Акцентовано увагу на критичному палеографічному, текстологічному та філологічному аналізі всіх відомих списків первісної редакції грамоти Мисаїла та пізніших компіляцій, що постали на її основі. Зазначено, що такий комплексний підхід уможливив реконструкцію архетипу грамоти - втраченого оригіналу листа.