Розглянуто консерватизм як предмет феноменологічного дослідження. Проаналізовано менталітет як фактор збереження національної ідентичності за умов сучасних соціокультурних викликів. Висвітлено особливості соціального управління в американському суспільстві. Визначено особливості філософських вимірів буття людини в японському екзистенціалізмі Кіотської школи. Досліджено моральну проблематику в контексті парадигмальних трансформацій нової онтології. Розкрито поняття духовності та духовно-моральний розвиток особистості у сучасному світі. Висвітлено особливості функціонування антикультових організацій в Україні. Розглянуто проблеми досліджень історії національної філософської думки в Україні. Проаналізовано семіозисне мислення як універсальний спосіб розуміння сучасного музичного мистецтва. Досліджено питання розуміння потреби інтерпретації екології та футурології у контексті тлумачення проблеми постлюдини та "постдовкілля". Наведено соціальні тендеції розвитку вітчизняного освітнього простору.

Обговорено актуальні проблеми з філософських, соціально-політичних, технічних та економічних наук. Розглянуто особливості розбудови українського громадянського суспільства за сучасних умов, індивідуалізацію як тенденцію сучасного соціуму, визначено фактичний і міфологемний виміри трансформації комунікативного простору. Висвітлено комплекс заходів з підвищення ефективності локомотивного господарства, охарактеризовано мультимодальні термінали та їх перспективи розвитку в Україні. Обгрунтовано необхідність впровадження логістичних систем у виробничо-господарську діяльність підприємств, а також необхідність використання інструментів власного капіталу авіакорпорацій для активізації залучення інвестиційних ресурсів.

Висвітлено поняття аналітичної філософії та філософії. Розкрито основні тези пізнього Вітґентштайна, питання переосмислення явища мови в аналітичній філософії. Встановлено екзистенційну проблематику у вступних параграфах «Буття і часу». Розглянуто деякі зауваги щодо системного підходу до історико-філософського дослідження Гегелевої філософії. Звернено увагу на критику принципу фактуальності Квентіна Меясу.

Розглянуто філософію як пропаганду у цифрових викликах мракобісся. Досліджено сучасну філософію та проблему філософського пізнання. Висвітлено особливості філософського дослідження глобальних проблем сучасності. Охарактеризовано філософські аспекти культури педагогічної діяльності. Проаналізовано цифровий етикет в комунікативних реаліях сьогодення. Досліджено розвиток інформаційних технологій як загрозу саморозвитку особистості. Розглянуто циркулярну економіку як нову філософію економічної модернізації. Висвітлено проблеми визначення етапів розвитку феномену інформаційної війни. Увагу приділено правовим засадам державної інформаційної політики. Розглянуто наукові та екологічні дослідження в умовах еволюції інформаційного суспільства. Досліджено сучасні теорії краси. Проаналізовано загрози розщеплення соціальної ідентичності в умовах пандемії та легітимація подолання такого розщеплення.

Розглянуто зміни, які відбуваються у міжнародному просторі. Зауважено, що їх вплив можна спостерігати на національному, міжнародному (іноземне втручання у вибори), а також на індивідуальному (зміни в ідентичності) рівнях. Визначено вплив мультикультуралізму на формування нового світового порядку. Проаналізовано сучасний стан відносин між США та КНР, розкрито причини їх конфлікту та можливі наслідки для обох сторін. Висвітлено трансформацію політичного діалогу між Америкою та Китаєм. З'ясовано взаємообумовленість міжнародних терористичних процесів і міжнародної міграції у сучасному світі, проаналізовано вплив цих явищ одне на одного. Висвітлено питання взаємовпливів екології та політики на прикладі міжнародних конвенцій. Проаналізувавши основоположні етапи становлення екологічних питань, зроблено висновок, що основним механізмом співпраці були і залишаються конвенції. Зауважено, що через недотримання великими гравцями екологічних домовленостей система універсальних договорів і регіональних угод не є максимально ефективною. Досліджено взаємодію США та Японії у сфері безпеки за президенства Д. Трампа. Розглянуто стан, характер та основні суперечності в американсько-японському альянсі. Проаналізовано регіональні виклики безпеці Японії і місце США в обороні Японії. Розглянуто інформаційну війну як загрозу національній безпеці держави в XXI ст. Проаналізовано актуальні напрями співробітництва у сфері безпеки між Україною і Канадою. Досліджено українські підходи врегулювання конфлікту у Придністров'ї. Описано особливості стратегії національної безпеки України в умовах російської агресії. Визначено перспективні напрями українсько-польських відносин в контексті загальноєвропейського розвитку.