Розглянуто світоглядні аспекти екологічної свідомості. Детально висвітлено проблему спасіння людини та світу в парадигмі слов'янської релігійної філософії, теорію історичних культур. Проаналізовано роль еліт у процесі розв'язання екологічних конфліктів. Висвітлено діяльність С.Русової, П.Куліша, Л.Барановича та ін.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної науки. Проаналізовано філософсько-синергетичні парадигми в освіті, роль біоетики та інформації в еволюції соціуму за умов глобалізації. Висвітлено особливості інтеграції вищої освіти України в Болонський процес.

Рассмотрены актуальные проблемы современной науки. Проанализированы философско-синергетические парадигмы в образовании, роль биоэтики и информации в эволюции социума в условиях глобализации. Освещены особенности интеграции высшего образования Украины в Болонский процесс.

Розглянуто питання впливу діяльності людини на природу, шляхи формування громадянського суспільства, розкрито поняття "етнос" та "етнічна психологія" у французькій етнопсихології. Висвітлено релігійний, науковий та філософський погляди на проблему виникнення світу.

Рассмотрены вопросы влияния деятельности человека на природу, пути формирования гражданского общества, раскрыты понятия "этнос" и "этническая психология" во французской этнопсихологии. Освещены религиозный, научный и философский взгляды на проблему возникновения мира.

Висвітлено специфіку розвитку моральної саморегуляції підлітків у процесі консультування. Проаналізовано вплив особливостей інтелекту на ефективність навчання молодших школярів, зв'язок рефлексії та показників самооцінки творчих здібностей у молодшому шкільному віці. Розкрито психологічний зміст особистісної рефлексії у підлітковому віці. Розглянуто питання реалізації спеціальних форм і методів навчання обдарованої молоді. Викладено особистісно-процесуальний підхід до вивчення педагогічної креативності. Визначено психологічну готовність викладачів гуманітарного профілю до творчої професійної діяльності.

Освещена специфика развития моральной саморегуляции подростков в процессе консультирования. Проанализированы влияние особенностей интеллекта на эффективность обучения младших школьников, связь рефлексии и показателей самооценки творческих способностей в младшем школьном возрасте. Раскрыто психологическое содержание личностной рефлексии в подростковом возрасте. Рассмотрены вопросы реализации специальных форм и методов обучения одаренной молодежи. Изложен личностно-процессуальный подход к изучению педагогической креативности. Определена психологическая готовность преподавателей гуманитарного профиля к творческой профессиональной деятельности.

Висвітлено екзистенційні передумови конструктивності та деструктивності в людському бутті у контексті європейської культури. Розкрито сутність формування творчих здібностей старших дошкільників (СД) у театралізованій діяльності. Визначено кореляційний зв'язок інтелекту та афекту у СД, самооцінку молодших школярів у навчальній діяльності. Розглянуто проблему виховання дітей на основі природознавства в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського та втілення його ідей на сучасному етапі. Проаналізовано особливості педагогічного просвітництва студентів за умов промислового регіону.

Освещены экзистенциальные предпосылки конструктивности и деструктивности в человеческом бытии в контексте европейской культуры. Раскрыта сущность формирования творческих способностей старших дошкольников (СД) в театрализированной деятельности. Определены корреляционная связь интеллекта и аффекта у СД, самооценка младших школьников в учебной деятельности. Рассмотрена проблема воспитания детей на основе природоведения в педагогическом наследии В.А. Сухомлинского и воплощения его идей на современном этапе. Проанализированы особенности педагогического просветительства студентов в условиях промышленного региона.

Розглянуто питання моральної регуляції у сфері медицини від клятви Гіппократа до сучасних етичних документів. Визначено місце та роль стереотипів поведінки у конфліктних ситуаціях у контексті їх взаємодії в міжкультурній комунікації, вплив сталих форм поведінки на динаміку соціокультурного конфлікту, зокрема, їх регулювальний та інституалізуючий потенціал. Розкрито методологічний потенціал інтертекстуальності як значну парадигму сучасності. Проаналізовано історичну варіативність естетичних режимів інтертекстуальності, мімезис як метапринцип класичної естетики, значення принципу інтертекстуальності для естетичної теорії та обгрунтовано його ключову роль у формуванні основ сучасної естетики. Висвітлено естетико-психологічний зміст сугестії, її роль і значення у процесі художньої творчості, наведено загальні та відмінні характеристики поетичної та наукової сугестії. Описано особливості конструювання ідентичності в телесеріалах про Другу світову війну в українському культурному просторі.

Рассмотрены вопросы моральной регуляции в сфере медицины от клятвы Гиппократа до современных этических документов. Определены место и роль стереотипов поведения в конфликтных ситуациях в контексте их взаимодействия в межкультурной коммуникации, влияние устойчивых форм поведения на динамику социокультурного конфликта, в частности, их регулирующий и институализирующий потенциал. Раскрыт методологический потенциал интертекстуальности как значительная парадигма современности. Проанализированы историческая вариативность эстетических режимов интертекстуальности, мимезис как целевой принцип классической эстетики, значение принципа интертекстуальности для эстетической теории и обоснована его ключевая роль в формировании основ современной эстетики. Освещены эстетико-психологическое состояние суггестии, её роль и значение в процессе художественного творчества, даны общие и отличительные характеристики поэтической и научной суггестии. Описаны особенности конструирования идентичности в телесериалах о Второй мировой войне в украинском культурном пространстве.

Висвітлено теоретичний і практичний досвід формування особистості вчителя у контексті поступу сучасних педагогічних ідей. Розглянуто проблему оновлення системи педагогічної освіти в Україні, питання залучення школярів і студентів до збереження етнокультурної спадщини, виховання духовності підлітків, естетичного виховання дітей дошкільного віку. Визначено філософські передумови формування професійної спрямованості особистості студента. Розкрито філософський аспект педагогічної інтеграції.

Освещены теоретический и практический опыт формирования личности учителя в контексте прогресса современных педагогических идей. Рассмотрены проблема обновления системы педагогического образования в Украине, вопросы привлечения школьников и студентов к сохранению этнокультурного наследия, воспитания духовности подростков, эстетического воспитания детей дошкольного возраста. Определены философские предпосылки формирования профессиональной направленности личности студента. Раскрыт философский аспект педагогической интеграции.

Проаналізовано наслідки культурно-релігійної політики Константина Великого в сучасному грецькому православ'ї, особливості взаємодії та співвідношення релігії та культури. Висвітлено історико-культурологічні аспекти життя та побуту українського народу. Розглянуто національну культуру як визначальний чинник становлення особи у філософсько-освітньому вченні С. Русової. Вивчено проблему єдності історії, освіти та культури. Розкрито філософсько-психологічний аспект самовизначення особистості у суспільстві. Визначено цивілізаційний статус України в контексті міжцивілізаційних взаємовідносин.

Проанализированы последствия культурно-религиозной политики Константина Великого в современном греческом православии, особенности взаимодействия и соотношения религии и культуры. Освещены историко-культурологические аспекты жизни и быта украинского народа. Рассмотрена национальная культура как определяющий фактор становления личности в философско-образовательном учении С. Русовой. Изучена проблема единства истории, образования и культуры. Раскрыт философско-психологический аспект самоопределения личности в обществе. Определен цивилизационный статус Украины в контексте межцивилизационных взаимоотношений.

Проаналізовано особливості європейської парадигми культури в системі світоглядних орієнтирів західноєвропейського середньовіччя. Визначено етноконфесійну ідентичність українців в контексті національної ментальності. Розглянуто питання естетичного виміру свободи в постмодерному світі. Описано трансцендуючу природу символічного осягнення світу. Розкрито проблему визначення особливостей національного стилю в творчості українських футуристів.

Проанализированы особенности европейской парадигмы культуры в системе мировоззренческих ориентиров западноевропейского средневековья. Определена этноконфессионная идентичность украинцев в контексте национальной ментальности. Рассмотрены вопросы эстетического измерения свободы в постмодерном мире. Описана трансцендирующая природа символического постижения мира. Раскрыта проблема определения особенностей национального стиля в творчестве украинских футуристов.

Проаналізовано особливості праворадикальної філософії про збереження етнокультурної ідентичності європейців. Описано основні моделі сучасної європейської ідентичності, метод історії у проектуванні нових ідентичностей. Розглянуто питання моно-, полі- та транскультурної ідентичності різних типів культури та форм аксіологіної рефлексії у компаративному дискурсі. Розкрито проблему збереження національної ідентичності за умов імміграції. Визначено людську індивідуальність в системі християнського світобачення, основні напрями трансформації сучасного філософського лібералізму.

Проанализированы особенности праворадикальной философии о сохранении этнокультурной идентичности европейцев. Описаны основные модели современной европейской идентичности, метод истории в проектировании новых идентичностей. Рассмотрены вопросы моно-, поли- и транскультурной идентичности разных типов культуры и форм аксиологической рефлексии в компаративном дискурсе. Раскрыта проблема сохранения национальной идентичности в условиях иммиграции. Определены человеческая индивидуальность в системе христианского мировидения, основные направления трансформации современного философского либерализма.

Проаналізовано глобалізацію як феномен культурно-цивілізаційного розвитку України. Розглянуто питання аксіологізації цивілізаційного підгрунтя формування української нації в контексті екологічного імперативу. Визначено особливості впливу народності українського етносу на закономірності його історичного розвитку. Висвітлено розвиток науки в аспекті методико-методологічних трансформацій філософсько-наукової освіти. Розкрито нормативні засади методології наукового знання.

Проанализирована глобализация как феномен культурно-цивилизационного развития Украины. Рассмотрены вопросы аксиологизации цивилизационной основы формирования украинской нации в контексте экологического императива. Определены особенности влияния народности украинского этноса на закономерности его исторического развития. Освещено развитие науки в аспекте методико-методологических трансформаций философско-научного образования. Раскрыты нормативные основы методологии научного знания.

Проаналізовано наукоємні технології як детермінуючий чинник становлення планетарної цивілізації. Визначено вплив нанонаук і нанотехнологій на тенденції розвитку суспільства, кризу ціннісно-сенсового змісту науки як осередок кризи сучасної культури. Розкрито проблему ментальності середньовічної людини в контексті структуризації образу думок і стереотипу поведінки. Описано прояви маскулінності та фемінності в сучасному українському суспільстві.

Проанализированы наукоёмкие технологии как детерминирующий фактор становления планетарной цивилизации. Определены влияние нанонаук и нанотехнологий на тенденции развития общества, кризис ценностно-смыслового содержания науки как центр кризиса современной культуры. Раскрыта проблема ментальности средневекового человека в контексте структуризации образа мыслей и стереотипа поведения. Описаны проявления маскулинности и феминности в современном украинском обществе.

Висвітлено проблеми співвідношення науки та освіти в епоху постнекласики, інших форм світогляду в філософії науки П. Фейєрабенда. Проаналізовано особливості концепції істини в теорії наукового пізнання. Розглянуто питання самоорганізації в дослідженнях з кібернетики, штучного інтелекту та синергетики. Визначено духовність як основу розвитку особистості у вітчизняних педагогічних та етико-аксіологічних концепціях. Розкрито проблему штучного інтелекту в сучасній філософії.

Освещены проблемы соотношения науки и образования в эпоху постнеклассики, других форм мировоззрения в философии науки П. Фейерабенда. Проанализированы особенности концепции истины в теории научного познания. Рассмотрены вопросы самоорганизации в исследованиях по кибернетике, искусственного интеллекта и синергетики. Определена духовность как основа развития личности в отечественных педагогических и этико-аксиологических концепциях. Раскрыта проблема искусственного интеллекта в современной философии.

Проанализирована роль философии в междисциплинарном исследовании постнеклассических практик. Освещены особенности и перспективы рационального исследования мистического опыта как свойства человека. Определено соотношение постмодерна и постнеклассики как феноменов современной культуры. Рассмотрены вопросы философии постмодернизма в глобальном контексте. Даны классификации и инварианты философской рациональности. Описан метод феноменологии и раскрыта проблема экзистенциальных основ смысложизненного поиска, а также экзистенциальный смысл утопии.

Висвітлено філософсько-методологічні аспекти духовності, особливості визначення духовності, релігії та особистості у філософсько-етичних системах В. Соловйова та В. Винниченка. Визначено соціокультурні виміри реалій сучасності. Розглянуто проблему національної ідентифікації культурного поліцентризму українського етносу, питання соціокультурного регулювання трансформаційних процесів у сучасному суспільстві. Проаналізовано масову культуру як соціальний феномен ХХ ст.

Освещены философско-методологические аспекты духовности, особенности определения духовности, религии и личности в философско-этических системах В. Соловьева и В. Винниченко. Определены социокультурные измерения реалий современности. Рассмотрены проблема национальной идентификации культурного полицентризма украинского этноса, вопросы социокультурного регулирования трансформационных процессов в современном обществе. Проанализирована массовая культура как социальный феномен ХХ ст.

Проаналізовано мораль як спосіб незалежного самовираження в культурно-філософській спадщині Ф. Ніцше. Розглянуто проблему взаємодії культури та культури влади. Розкрито сутність природного права у творчості В. Соловйова. Визначено модерністські впливи на постмодерністський філософсько-антропологічний дискурс. Описано особливості професійно-кваліфікаційного просування державних службовців системи соціального захисту населення. Висвітлено діяльність громадських організацій як суб'єктів соціальної політики. Розглянуто питання трансформації дисциплінарної матриці політичної науки в історико-політологічному аспекті, становлення політичного ризик-менеджменту. Розкрито структуру політичних партій України й описано моделі формування і реалізації зовнішньопартійних програм. Визначено вплив виборчої системи на становлення багатопартійності в державі.

Проанализирована мораль как способ независимого самовыражения в культурно-философском наследии Ф. Ницше. Рассмотрена проблема взаимодействия культуры и культуры власти. Раскрыта сущность природного права в творчестве В. Соловьева. Определены модернистские влияния на постмодернистский философско-антропологический дискурс. Описаны особенности профессионально-квалификационного продвижения государственных служащих системы социальной защиты населения. Освещена деятельность общественных организаций как субъектов социальной политики. Рассмотрены вопросы трансформации дисциплинарной матрицы политической науки в историко-политологическом аспекте, становления политического риск-менеджмента. Раскрыта структура политических партий Украины и описаны модели формирования и реализации внешнепартийных программ. Определено влияние избирательной системы на становление многопартийности в государстве.

Наведено матеріали доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції "Візуальність в умовах культурних трансформацій", що проходила у жовтні 2009 р. в Черкасах. Розглянуто питання естетосфери авангардизму, естетики спонтанності у візуально-культурних парадигмах ХХ ст. Описано перформативні функції візуальності у формуванні культурного світогляду сучасної парадигми. Проаналізовано вплив символічних форм образної пам'яті на процеси культурної самоідентифікації спільноти. Розкрито значення іконологічної концепції А. Варбурга про способи переказу досвідів минулого за допомогою візуальних форм мистецької експресії. Висвітлено естетичні аспекти візуалізації деяких християнських теологем в сучасному кінематографі, особливості візуальності художньої мови. Визначено візуалізацію як форму естетизації молодіжної культури, специфіку рецептивного процесу за умов сучасної текстоцентричної парадигми, своєрідність та новаторство новелістики Г. Михайличенка на основі грунтовного аналізу його філософії символізму. Особливу увагу приділено проблемам історії і теорії філософії. Розглянуто питання методології і критеріїв наукового пізнання. Розкрито взаємозв'язок символічного та раціонального в іконоборських рухах Київської Русі, теоретико-методологічні засади формування та репрезентації гендеру в соціально-філософському аспекті, науково-теоретичні засади релігієзнавчого аналізу філософсько-літературної спадщини І. Франка.

Приведены материалы докладов участников Всеукраинской научно-практической конференции "Визуальность в условиях культурных трансформаций, которая состоялась в октябре 2009 г. в Черкассах. Рассмотрены вопросы эстетосферы авангардизма, эстетики спонтанности в визуально-культурных парадигмах ХХ ст. Описаны перформативные функции визуальности в формировании культурного мировоззрения современной парадигмы. Проанализировано влияние символических форм образной памяти на процессы культурной самоидентификации сообщества. Раскрыто значение иконологической концепции А. Варбурга о способах изложения опытов прошлого с помощью визуальных форм художественной экспрессии. Освещены эстетические аспекты визуализации некоторых христианских теологем в современном кинематографе, особенности визуальности художественного языка. Определены визуализация как форма эстетизации молодежной культуры, специфика рецептивного процесса в условиях современной текстоцентрической парадигмы, своеобразие и новаторство новелистики Г. Михайличенко на основе анализа его философии символизма. Особое внимание уделено проблема истории и теории философии. Рассмотрены вопросы методологии и критериев научного познания. Раскрыты взаимосвязь символического и рационального в иконоборских движениях Киевской Руси, теоретико-методологические основы формирования и репрезентации гендера в социально-философском аспекте, научно-теоретические основы религиоведческого анализа философско-литературного наследия И. Франко.