Розглянуто питання сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, у тому числі її розвиток на вітчизняних теренах. Викладено нові для вітчизняних видань проблеми: філософію суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки, а також філософську антропологію. Подано біографічні довідки найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів, стислий словник філософських термінів.

Рассмотрены вопросы сущности и предмета философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в том числе ее развитие в Украине. Изложены новые для отечественных изданий проблемы: философия общества, истории, культуры, религии, права, економики, техники, а также философская антропология. Представлены биографические справки самых известных отечественных и зарубежных философов, краткий словарь философских терминов.

Рассмотрены философские теории, концепции, идеи, основные тенденции и направления развития зарубежной и отечественной философской мысли, её гуманистический потенциал. Исследованы методологические проблемы познания действительности, специфика, уровни, формы и методы научного познания, сущность и структура познавательного процесса.

Досліджено основні школи та тенденції світової філософської думки, деякі філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Детально розглянуто історію філософії країн Сходу (Китаю й Індії), Стародавньої Греції та Риму, середньовіччя, епохи Відродження, а також Нового часу. Визначено місце та роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки, зокрема, охарактеризовано діяльність І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Значну увагу приділено вітчизняній філософії. Проаналізовано вплив культурних і світоглядних традицій Київської Русі на формування та розвиток російської філософської думки.

Изучены основные школы и тенденции мировой философской мысли, некоторые философские проблемы современности, актуальные вопросы сознания, диалектики, теории познания и социальной философии. Детально рассмотрено историю философии стран Востока (Китая и Индии), Древней Греции и Рима, средневековья, эпохи Возрождения, а также Нового времени. Определено место и роль немецкой классической философии в развитии мировой философской мысли, в частности, охарактеризирована деятельность И.Канта, Гегеля, Л.Фейербаха. Значительное внимание уделено отечественной философии. Проанализировано влияние культурных и мировоззренческих традиций Киевской Руси на формирование и развитие российской философской мысли.

Охарактеризовано філософію як особливу світоглядну позицію та специфічний тип знання. Наведено напрями сучасної філософської думки. Розглянуто питання філософії пізнання (епістемології), антропології, онтології, культури та науки. Проаналізовано цінності як визначальні характеристики людського буття та ядро світу людини, а також суспільство як систему, що розвивається сама по собі. Висвітлено проблеми сенсу життя, смерті та безсмертя людини, а також суб'єктивного вибору у філософії.

Охарактеризована философия как особеннная мировоззренческая позиция и специфический тип знания. Приведены направления современной философской мысли. Рассмотрены вопросы философии познания (эпистомологии), антропологии, онтологии, культуры и науки. Проанализированы ценности как определяющие характеристики человеческого бытия и ядро мира человека, а также общество как система, розвивающаяся самостоятельно. Освещены проблемы сенса жизни, смерти и бессмертия человека, а также субъективного выбора в философии.

Рассмотрены содержание и назначение философии, основные этапы и направления ее развития. Раскрыта сущность, структура и исторические типы мировоззрения человека. Освещена многовековая история развития философской мысли, в частности в Украине. Раскрыт методологический потенциал основных направлений мировой философии, иррационалистическо-гумманистических, позитивистских и марксистских теорий. Акцентировано внимание на вечных проблемах философии: онтологии, феноменологии, философии развития, гносеологии, логике и методологии научного познания. Изложены теоретические основы социальной философии, охарактеризованы исторические типы взаимоотношений человека и общества. Освещены вопросы философской антропологии, философии истории и социального прогнозирования. Обоснованы пути решения глобальных проблем современности.

На підставі сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму та ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, питання онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвитку на вітчизняних теренах. Висвітлено проблеми філософії суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки та антропології.

На основе современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, вопросы онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. Освещены проблемы философии общества, истории, культуры, религии, права, экономики, техники и антропологии.

У контексті сучасного філософського мислення, з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвиток на українських теренах. З урахуванням європейської традиції викладено нові для вітчизняних навчальних видань проблеми філософії культури, історії, релігії, права, економіки, техніки й антропології. Наведено біографічні відомості найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів. Розкрито зміст понять свідомості, позитивізму, прагматизму, суспільного виробництва.

В контексте современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. С учетом европейской традиции изложены новые для отечественных учебных изданий проблемы философии культуры, истории, религии, права, экономики, техники и антропологии. Приведены биографические сведения наиболее известных отечественных и зарубежных мыслителей. Раскрыто содержание понятия сознания, позитивизма, прагматизма, общественного производства.

Визначено функції, умови формування, духовні джерела та роль філософії у суспільстві. Описано різні типи світоглядів, показано специфіку філософського знання. Розглянуто методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні етапи розвитку філософії, зокрема, в країнах стародавнього світу (Індії, Китаї, Греції), західноєвропейських державах у період середньовіччя, епоху Відродження та Новий час (XVII - XVIII ст.), проаналізовано вплив наукової революції XVI - XVII ст. на розвиток філософського знання. Розглянуто теорії німецької класичної філософії (І.Канта, І.Фіхте, Ф.-В.-Й.Шеллінга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейєрбаха). Охарактеризовано основні напрями розвитку сучасної світової філософії - позитивізм, прагматизм, ірраціоналізм, феноменологію. Наведено огляд історії розвитку української філософської думки. Розкрито сутність онтології та гносеології, філософської антропології. Висвітлено генезис теорії культури, визначено проблемну сферу філософії релігії. Викладено теоретичні засади філософії суспільства, історії, права, економіки та техніки. Наведено відомості про найвидатніших філософів світу та України.

Определены функции, условия формирования, духовные источники и роль философии в обществе. Описаны различные типы мировоззрения, показана специфика философского знания. Рассмотрены методологические проблемы истории философии. Освещены основные этапы развития философии, в частности, в старанах древнего мира (Индии, Китае, Греции), западноевропейских государствах в период средневековья, эпоху Возрождения и Новое время (XVII - XVIII ст.), проанализировано влияние научной революции XVI - XVII ст. на развитие философского знания. Рассмотрены теории немецкой классической философии (И.Канта, И.Фихте, Ф.-В.-Й.Шеллинга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейербаха). Охарактеризованы основные направления развития современной мировой философии - позитивизм, прагматизм, иррационализм, феноменологию. Приведен обзор истории развития украинской философской мысли. Раскрыта сущность онтологии и гносеологии, философской антропологии. Освещен генезис теории культуры, определена проблемная сфера философии религии. Изложены теоретические основы философии общества, истории, права, экономики и техники. Приведены сведения о наиболее выдающихся философах мира и Украины.

Розглянуто філософію як мудрість, форму суспільної свідомості, а також особливості філософського знання, його гуманістичну сутність, роль у духовному житті суспільства. Значну увагу приділено розгляду історичних етапів розвитку світової філософії (зокрема, стародавнього світу, середньовіччя, епох Відродження та Нового часу), її основних сучасних напрямків, своєрідності української філософії, проблем людини та суспільства, діалектики, соціально-практичної природи пізнання, культури, ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть. Описано філософську систему та діалектику Г. Гегеля, філософію Г. Сковороди, І. Франка.

Рассмотрены философия как мудрость, форма общественного сознания, а также особенности философского знания, его гуманистическая сущность, роль в духовной жизни общества. Особое внимание уделено рассмотрению исторических этапов развития мировой философии (в частности, древнего мира, средневековья, эпох Возрождения и Нового времени), ее основных современных направлений, своеобразия украинской философии, проблем человечества и общества, диалектики, социально-практической природы познания, культуры, ценностных ориентаций человечества на рубеже тысячелетий. Описаны философская система и диалектика Г. Гегеля, философия Г. Сковороды, И. Франка.

Висвітлено предмет і функції філософії. Розкрито онтологічні, гносеологічні й аксіологічні проблеми в історії світової та вітчизняної філософської думки. Розглянуто філософський смисл проблеми буття, сутність і структуру людської діяльності, форми самосвідомості, закони і категорії діалектики. Увагу приділено соціальній структурі суспільства, філософській концепції людини, глобальним проблемам сучасності.

Освещены предмет и функции философии. Раскрыты онтологические, гносеологические и аксиологические проблемы в истории мировой и отечественной философской мысли. Рассмотрены философский смысл бытия, сущность и структура человеческой деятельности, формы самосознания, законы и категории диалектики. Уделено внимание социальной структуре общества, философской концепции человека, глобальным проблемам современности.

Досліджено основні філософські проблеми розуміння природи, суспільства та мислення. Проаналізовано особливості історичного становлення світової філософської думки, визначено органічний взаємозв'язок розвитку філософії, науки та соціальної практики. Розкрито місце філософії в українській вищій школі. Розглянуто філософію як соціально-культурну цінність, людину як проблему соціальної філософії, суспільство як систему. Висвітлено історію розвитку філософської думки стародавнього світу (Китаю, Індії, Греції, Риму), епох середньовіччя та Нового часу. Увагу приділено німецькій класичній і марксистській філософії, філософії ХХ - ХХІ ст., філософській думці в Україні. Розкрито суть понять буття та матерії, свідомості, принципів діалектики, необхідності та випадковості, суспільної свідомості, пізнавального процесу, наукового пізнання, ціннісних орієнтацій.

Исследованы основные философские проблемы понимания природы, общества и мышления. Проанализированы особенности исторического становления мировой философской мысли, определена органическая взаимосвязь развития философии, науки и социальной практики. Раскрыто место философии в украинской высшей школе. Рассмотрены философия как социально-культурная ценность, человек как проблема социальной философии, общество как система. Освещена история развития философской мысли древнего мира (Китая, Индии, Греции, Рима), эпох средневековья и Нового времени. Внимание уделено немецкой классической и марксистской философии, философии ХХ - ХХІ вв., философской мысли в Украине. Раскрыта сущность понятий бытия и материи, сознания, принципов диалектики, необходимости и случайности, общественного сознания, познавательного процесса, научного познания, ценностных ориентаций.

Висвітлено історію виникнення та розвитку філософії, визначено її функції. Розглянуто основні концепції дослідження суспільства, наведено характеристику його економічної, соціальної, політичної та духовної сфер. Визначено сутність онтології та гносеології, розкрито основні положення теорії діалектики. Проаналізовано проблеми соціалізації, визначено рушійні сили суспільного розвитку, описано суб'єкти історичного процесу та інституційну структуру суспільства. Розкрито роль культури та науки у сучасному світі, наведено методи соціального прогнозування, розглянуто типи суспільного прогресу.

Освещена история возникновения и развития философии, определены ее функции. Рассмотрены основые концепции исследования общества, приведена характеристика его экономической, социальной, политической и духовной сфер. Раскрыта сущность онтологии и гносеологии, освещены оcновные положения теории диалектики. Проанализированы проблемы социализации, определены движущие силы общественного развития, описаны субъекты исторического процеса и институциональная структура общества. Раскрыта роль культуры и науки в современном мире, приведены методы социального прогнозирования, рассмотрены типы общественного прогресса.

Розкрито сутність і суспільну роль філософії, охарактеризовано основні етапи її розвитку у світі та в Україні від найдавніших часів до сучасного періоду. Описано типи світоглядів, показано специфіку філософського знання, проаналізовано методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні положення онтології, гносеології, аксіології та філософської антропології. Розглянуто історію становлення філософії культури, релігії, суспільства, історії, права, економіки, техніки. Визначено джерела формування та перспективи розвитку сучасних філософських концепцій (позитивізму, прагматизму, ірраціоналізму, філософії життя, феноменології й екзистенційної філософії).

Раскрыта сущность и общественная роль философии, охарактеризованы основные этапы ее развития в мире и в Украине с древнейших времен до современного периода. Описаны типы мировоззрений, показана специфика философского знания, проанализированы методологические проблемы истории философии. Освещены основные положения онтологии, гносеологии, аксиологии и философской антропологии. Рассмотрена история становления философии культуры, религии, общества, истории, права, экономики, техники. Определены источники формирования и перспективы развития современных философских концепций (позитивизма, прагматизма, иррационализма, философии жизни, феноменологии и экзистенциальной философии).

Рассмотрены содержание и назначение философии, многовековая история развития философской мысли, раскрыт методологический потенциал ее основных направлений. Показано роль и значение философии в жизни общества. Внимание уделено онтологии, феноменологии, философии развития, эпистемологии, методологии, социальной философии, антропологии, аксиологии, философии истории. Раскрыты виды, типы и методы социального прогнозирования. Проанализированы глобальные проблемы современности и пути их решения.

Висвітлено історію філософії та її значення для формування філософської культури військових кадрів, роль філософії у розвитку суспільства та Збройних сил України. Розкрито проблеми онтології та гносеології, сутність теорії пізнання, особливості філософського вчення про буття та матерію. Проаналізовано філософські проблеми походження і буття людини, розглянуто основні закони діалектики. Викладено основи соціальної філософії, соціально-філософську концепцію суспільства. Увагу приділено проблемам етики та естетики, логіки, релігієзнавства.

Розглянуто питання філософії, зокрема, найбільш поширені філософські концепції, ідеї та міркування, в яких відображено зміст світової інтелектуальної культури. Висвітлено квінтесенцію та характерні особливості філософських знання та культури мислення. Увагу приділено різноманітним філософським течіям у контексті складних проблем духовної культури людства. Показано місце логіки, етики й естетики у системі філософських знань. Розкрито зміст понять естетичної діяльності, моральної культури спілкування, логічної форми, судження, гіпотези. Визначено взаємозв'язок філософського і релігійного світоглядів.

Рассмотрены вопросы философии, в частности, наиболее распространенные философские концепции, идеи и размышления, в которых отображено содержание мировой интеллектуальной культуры. Освещены квинтесенция и характерные особенности философских знания и культуры мышления. Внимание уделено разнообразным философским течениям в контексте сложных проблем духовной культуры человечества. Показано место логики, этики и эстетики в системе философских знаний. Раскрыто содержание понятий эстетической деятельности, моральной культуры общения, логической формы, суждения, гипотезы. Определена взаимосвязь философского и религиозного мировоззрений.

Розглянуто основні школи та тенденції світової філософської думки. Розкрито головні філософські проблеми сучасності. Висвітлено актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Наведено інформацію про форми буття, філософське поняття матерії, структуру свідомості, принципи та категорії діалектики, логіку та методологію наукового пізнання. Увагу приділено основним концепціям дослідження суспільства, виробничим відносинам, причинам і факторам соціалізації людини, рушійним силам і суб'єктам історичного процесу, особливостям розвитку культури, питанням соціального прогнозування, типам суспільного прогресу.

Висвітлено сутність, функції, ідеї, проблеми, школи та напрями філософії, показано її місце та значення в культурі. Розглянуто фундаментальні філософські ідеї Біблії, головні напрями та течії західної філософії XIX - XX ст., особливості історії української філософії. Увагу приділено питанням онтології, аксіології, філософської антропології, соціальної філософії, а також філософії культури та науки.

Освещены сущность, функции, идеи, проблемы, школы и направления философии, показаны ее место и значение в культуре. Рассмотрены фундаментальные философские идеи Библии, главные направления и течения западной философии XIX - XX вв., особенности истории украинской философии. Уделено внимание вопросам онтологии, аксиологии, философской антропологии, социальной философии, а также философии культуры и науки.

Подано інформацію про історію розвитку й основні школи світової філософської думки. Висвітлено філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Розглянуто форми буття, атрибути матерії, сутність і структуру свідомості, методи наукового пізнання, історичні форми діалектики. Увагу приділено причинам і факторам соціалізації людини, рушійним силам суспільного розвитку, проблемам сучасної культури, філософській концепції творчості, питанням соціального прогнозування, перспективам розвитку людини та людства.

Розкрито основні школи та тенденції світової філософської думки, корінні/глибинні філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Проаналізовано проблеми соціальної філософії, розглянуто суспільство й основи його існування, головні феномени та перспективи розвитку. Проголошено гуманістичні ідеали та моральні цінності, вказано на необхідність боротьби за рівність і справедливість, демократію та виживання людства. Показано, що жодна з філософських концепцій не може претендувати на абсолютну істину в останній інстанції - філософський монізм і монополізм тут не збігаються. Основою об'єднання всіх напрямів філософії можуть бути лише загальнолюдські цінності, які визначають, наскільки та чи інша філософська система або школа відповідають нагальним проблемам сучасності.