Осмислено основні причини кризи сучасного суспільства, яке стикається з втратою значення таких традиційних ключових понять політичних наук, як справедливість, поміркованість, відповідальність тощо. Грунтовно описано прірву між світоглядом сучасної доби та давньогрецьким полісом, коли діяльність людини відбувалась за умов природного притулку-захисту. Значну увагу приділено детальному аналізу триади "праця - творчість - дія", що посідає значне місце в контексті viva activa людського становища.

Викладено авторське бачення питання визначення людини й усвідомлення її місця у світі, що постійно змінюється. Висвітлено соціально-філософський контекст історії культурно-антропологічної парадигми. Увагу приділено екзистенційній антропології у французькій філософській думці XX ст. Розглянуто ланцюг методологічних поворотів в антропологічній традиції гуманістики XX ст. Окреслено проблеми та перспективи транскультури як експериментального патерна новітньої ідентичності. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації піднесеного суб'єкта піднесеного. Подано інформацію про культурно-патологічних персонажів сучасності: закон vs перверзія, розкол vs шизофренія, часовість vs фатальність.