Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.31 + Ю223.23 + Ю212.2

Рубрики:

Пізнання і предмет

Пізнання та інформація. Пізнання і комунікація

Філософське вчення про дух, свідомість і мислення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему гендерного спілкування, що розкривається як самостійний процес взаємодії та взаємозв'язку. Виокремлено важливість гендерного просвітництва на базі нових методологічних підходів і переосмислення відношення "жінка - чоловік". Підкреслено, що гендерний консенсус є органічним поєднанням жіночого та чоловічого у всіх сферах діяльності.

Наведено спробу виявити співвідношення мудрості як сутнісних знань, які людина одержує у цілісному баченні дійсності, та знання взагалі як інформації про світ. Зроблено висновок, що основною ознакою мудрого знання є його цілісність.

Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

Досліджено сутність сучасної парадигми інформації, яка грунтується на методологічних засадах інформаційного, системного, когнітивного, кібернетичного та інформаціологічного підходів. Проаналізовано особливості інформаційних процесів у напрямі ускладнення структурних рівнів організації матерії. Показано, що еволюція систем супроводжується зростанням ролі інформації в їх життєдіяльності. Доведено, що інформація спонукала виникненню та поступовому ускладненню різних форм життя, вона є невід'ємною властивістю систем, що самоорганізовуються. Запропоновано оригінальну характеристику штучного інтелекту, проаналізовано практичні можливості моделювання процесів мислення у взаємодії людини і машини.

Висвітлено релігійні та філософські аспекти проблеми діалогу, базуючись на матеріалах творчості М.Бубера та М.Бахтіна. З'ясовано походження поняття "діалог" і трансформацію його смислового навантаження. Розглянуто методологічні засади проблеми діалогу у західноєвропейській філософській традиції доби античності та всього історичного періоду до початку XX ст. Установлено, що до кінця XIX - початку XX ст. поняття "діалог" застосовувалось переважно до мовленнєвої поведінки, відігравало роль літературного жанру та мало інформативний характер. Показано, що тільки на початку XX ст. одержала розвиток теорія діалогу, діалогічності. Поняття "діалог" грунтувалось на фундаментальному принципі зв'язку людини з іншими людьми, світом, Богом. Зазначено, що свого вищого розвитку діалогічний принцип набув у творчості М.Бубера та М.Бахтіна. Показано, що характерною особливістю "релігійного" діалогу є його вертикальний зріз і наявність у діалозі Третьої онтологічної координати - Бога, "філософський" діалог відбувається у лінійній площині в міжлюдській сфері. Наголошено, що головними принципами діалогу є визнання рівноправності та наявності інших людей, відкритість людини для діалогу, народження нового сенсу у позиціях суб'єктів діалогу. Проаналізовано значення діалогу для міжрелігійної сфери. Доведено, що "міжрелігійний" діалог відбувається на формальному рівні.

Проаналізовано концептуальні проблеми сучасної епістемології, пов'язані з осмисленням неявного знання в контексті становлення комунікативного підходу, де пізнання постає у формі комунікативного зв'язку між явними і неявними смислами.

Здійснено філософський аналіз проблематики комунікації в творчості Ж. Бодрійяра.

Розглянуто феномен вина як предмет філософського дослідження. Наголошено, що вирощування винограду та виготовлення вина мало потужну цивілізаційну силу. Доведено, що вино і філософія мають симбіотичні відносини, що видно з історико-філософського аналізу. Підкреслено, що відчуття втіхи і насолоди мали надзвичайно сильний вплив на формування нашого когнітивного та афективного механізму. Вино відображає дух товариськості та великодушності, а отже розмова про вино створює та підтримує соціальні зв'язки, спонукає людей ділитися своїми сприйняттями сенсорних особливостей.

Розглянуто феноменологічні аспекти інформації. Проаналізовано нетрадиційні підходи до пояснення природи інформації, її ролі у формуванні наукового мислення. Висвітлено деякі аспекти інформаційної культури.

Отмечена необходимость соблюдения строгой корректности при использовании тех или иных терминологических выражений в научных коммуникациях. Предложен тезис для дискуссии о гносеологическом императиве освоения многомерности. Проанализированы причины коммуникативных сбоев, в частности употребление в различных культурных текстах синергетических терминов, смысловая нагрузка которых не всегда достаточно проясненa. Названы три основные причины коммуникационного непонимания: существование различных научных школ; популярная интерпретация новых терминов; фигуральное или метафорическое использование терминов. Определены обыденные и научные виды коммуникаций. Констатирована необходимость обеспечения освоения многомерных коммуникаций не только в методологическом, но и в этическом аспекте для стабильности существующего мира, формирования новых образовательных стратегий.

According to the re? actions of the contemporary researchers (D. Goldstein, J. Brikmon, A. Sokal) about the need of observing a strict correctness with the use of Various terminological terms in the scienti? c communications the author introduces ideaabout the of multidimensional communications. With this aim the construction and functional possibilities of local and hyperspaces communication are examined.

Увагу приділено дослідженню інформації як одиного з головних чинників онто- та філогенезу, зростанню ролі інформаційної комунікації у формуванні духовно-культурного й аксіологічного простору інформаційного суспільства. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади дослідження інформаційно-комунікаційної взаємодії в сучасному суспільстві з точки зору її філософського змісту. З'ясовано сутність, зміст і структуру понять "інформація", "інформаційна комунікація" та діалектика їх взаємозв'язку. Через призму аксіологічного виміру проаналізовано значення інформації в процесі соціотворення. Досліджено особливості впровадження інформаційно-комунікативних технологій з точки зору соціокультурних процесів у суспільстві. Проаналізовано аксіологічне значення інформації у процесах формування суспільної свідомості. Окреслено основні проблеми суспільства інформаційної доби та виокремлено виклики i-простору для збереження людської цілісності та гармонійного розвитку суспільства.

Досліджено переосмислення проблематики прагматичної віри в контексті суспільно-історичних і наукових умов. Вивчення смислової трансформації концепту довело, що переосмислення у значній мірі пов'язано не лише з ідеями європейської філософії (наприклад, І. Канта), але й рецепції прагматичної філософії, зокрема поняття "прагматичної віри" у європейській комунікативній філософії, оскільки потенціал застосування філософії прагматизму у європейській соціальній (точніше - у комунікативній) філософії глибший і змістовніший, ніж представлено у сьогоденні. Здійснено огляд ключових принципів прагматизму у контексті їх суспільно-історичних і науково-філософських витоків, а також наслідків їх трансформації у європейській соціальній теорії, зокрема в комунікативній філософії. Зазначено, що переосмислення проблематики прагматичної віри в теорії комунікативної прагматики є свідченням потреби європейської філософії у практичній трансформації знання та пізнання. Доведено особливе значення переосмислення прагматичної віри для соціальної комунікативної філософії, що підкреслюється поняттям соціальної дії у тріаді "знання - віра - дія", оскільки віра у сучасному прагматичному сенсі разом із комунікативною дією становить основу ефективного здійснення наперед заданого результату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю223.23

Рубрики:

Пізнання та інформація. Пізнання і комунікація

Шифр НБУВ: РА443407 Пошук видання у каталогах НБУВ