Висвітлено проблеми транспортування сучасної картини світу в аспекті інтегрування ідей філософії та космології, культурології, екології. У контексті сучасного світогляду проаналізовано погляди філософів і представників галузей природознавства, суспільствознавства, людинознавства, мовознавства, мистецтвознавства. Розглянуто знання як педагогічну категорію, етизацію науки як детермінований фактор науково-технічного прогресу, інноваційні технології банківської діяльності як елемент сучасного економічного мислення. Проаналізовано особливості формування Збройних сил української держави гетьманом П.Скоропадським.

Освещены проблемы транспортировки современной картины мира в аспекте интегрирования идей философии и космологии, культурологии, экологии. В контексте современного мировоззрения проанализированы взгляды философов и представителей отраслей природоведения, обществоведения, человековедения, языковедения, искусствоведения. Рассмотрены знания как педагогическая категория, этизация науки как детерминированный фактор научно-технического прогресса, инновационные технологии банковской деятельности как элемент современного экономического мышления. Проанализированы особенности формирования Вооруженных сил украинского государства гетманом П.Скоропадским.

Проаналізовано рецепції дільтеївської філософії в сучасній гуманітарній методології. Розглянуто філософські засади духовно-наукового знання, гуманітарні контексти методології науки, ціннісні параметри гуманітаристики, соціально-психологічні виміри духовності. Висвітлено гуманістичні аспекти суспільнознавства, духовно-наукові смисли релігійності, методологічні проблеми філософії освіти. Охарактеризовано історіософські моделі пізнання Баденської школи в контексті теорії "критики історичного розуму" В. Дільтея. Вивчено історичну та теоретичну перспективу інтеррогативної моделі герменевтики. Увагу приділено політичному досвіду та сучасному стану історичної свідомості українців, аксіологічним аспектам постмодерністського образу науки, проблемам походження сутності людини, ролі інтуїції в науковому відкритті, співвідношенням філософії та теології, особистісним цінностям-домінантам в сучасному вихованні.

Проанализированы рецепции дильтеевской философии в современной гуманитарной методологии. Рассмотрены философские основы духовно-научного знания, гуманитарные контексты методологии науки, ценностные параметры гуманитаристики, социально-психологические измерения духовности. Освещены гуманистические аспекты обществоведения, духовно-научные смыслы религиозности, методологические проблемы философии образования. Охарактеризованы историософские модели познания Баденской школы в контексте теории "критики исторического ума" В. Дильтея. Изучена историческая и теоретическая перспектива интеррогативной модели герменевтики. Уделено внимание политическому опыту и современному состоянию исторического сознания украинцев, аксиологическим аспектам постмодернистского образа науки, проблемам происхождения сущности человека, роли интуиции в научном открытии, соотношениям философии и теологии, личностным ценностям-доминантам в современном воспитании.

Висвітлено актуальні питання діалогічної філософії. Досліджено потенціал комунікативістики у сфері методології гуманітарних наук. Розкрито перспективи комунікативної парадигми гуманітарно-наукового знання. Висвітлено ідею комунікативної раціональності у філософії наукового пізнання. Розглянуто діалогізм як одну з універсальних структур свідомості (за творчістю М. Бахтіна). Розкрито місце позанаукових знань у сучасній системі комунікацій. Проаналізовано комунікативний дискурс в українському праві. Висвітлено роль техніки у теорії суспільної комунікації Ю. Габермаса. Розглянуто гуманітарно-наукове знання в контексті інформаційно-мережевої парадигми. Увагу приділено проблемі дослідження ідентичності, комунікативному аспекту методології людської діяльності, свідомості та мові як основі комунікативних здібностей людини.

Висвітлено наукову спадщину та філософські ідеї професора ХНУ ім. В. Н. Каразіна І. 3. Цехмістра (1937 - 2017), засновника та першого завідувача кафедри теорії культури і філософії науки ХНУ (1990 - 2010). Наведено статті І. 3. Цехмістра, а також роботи його близького наукового кола: українських та зарубіжних колег, учнів, однодумців. Відображено еволюцію філософських та культурологічних пошуків на кафедрі теорії культури і філософії науки протягом 1990 - 2018 рр.

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.