Развивается новый подход к оценке эффективности информационных систем, вытекающий из "гармонического подхода". Рассматриваются теоретические и прикладные аспекты проблемы структурной гармонизации на примере информационных систем, в частности, закон сохранения информации, закон структурной гармонии систем. Излагаются основные понятия математики гармонии: золотое сечение, числа Фибоначчи, числа Стахова и обобщенные золотые сечения.

Проаналізовано синергетичну модель еволюційної епістемології з урахуванням ускладнення форм організації матерії. Розкрито сутність синергетики, її основні принципи. Висвітлено механізми становлення та розвитку відкритих, нелінійних, нерівновісних і складних систем. Досліджено світоглядний і методологічний аспект синергетики у контексті сучасної постнекласичної науки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.10-975 + Ю252:З811 + А6 + С5*676

Рубрики:

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Теорія інформації

Інформатика та обчислювальна техніка, кібернетика (теорія управляючих систем), інформатизація і кібернетизація. Інформаційне суспільство

Соціологія

Шифр НБУВ: В344099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены методологические возможности синергетической парадигмы применительно к задачам социального познания. В историческом и общетеоретическом контексте представлены идеи и принципы синергетики - нового международного стремительно развивающегося научного направления. Освещен опыт некоторых самоорганизационных интерпретаций, описаны организационные и самоорганизационные механизмы социального изменения. Охарактеризована социальная энтропия как мера самоорганизационной упорядоченности.

Рассмотрены актуальные вопросы теории информации. Проанализированы взаимосвязи информации с материей, работой и энергией; освещены различные аспекты ее проявления в живой и неживой природе, а также в законе сохранения энергии и втором законе термодинамики. Раскрыты общие принципы проявления информации в материальном и идеальном мирах - унитарности и равновесия. Исследованы проблемы, связанные с информацией в кибернетике, математике, физике и других науках. Изучена принципиальная возможность решения переборных задач в математических и практических задачах. Освещена идея о взаимосвязи решения таких задач с возможностью познаваемости природных процессов и явлений. Приведены сведения об идеальных гипотетических мирах, предположительно существующих до появления материальной природы, - мире идеальных движений и мире идеальных органичений, гипотетических элементарных составляющих первоматерии. Проанализировано их влияние на всю последующую эволюцию материи.

Освещены основные положения проблемно-ресурсного подхода в теории бинарных отношений. Приведены сведения по теории полезности и описаны элементы теории категорий, рассмотрены вопросы субъективной энтропии и информации, определена энтропия ординальных распределений предпочтений, изучены их экзогенная и эндогенная динамика и соответствующие системы дифференциальных уравнений, проанализированы влияние динамики на изменение экономических параметров, психологических факторов на экономику. Раскрыта проблема безопасности активных систем, в частности роль "человеческого фактора", представлена классификация типов конфликтов в данных системах.

Здійснено філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій. Встановлено, що у відповідності з концепцією В. С. Стьопіна про періодизацію науки та типи наукової раціональності, в менеджменті як в науці про управління можуть бути визначені класичний, некласичний та постнекласичний періоди його розвитку. Доведено можливість застосування до менеджменту найрозробленішої з постнекласичних методологій - синенергетичної методології. Виявлено, що для роз'яснення діючих механізмів здійснення тих або інших практик дуже ефективною є концепція габітусу П. Бурд'є.

Дисертацію присвячено методологічному аналізу актуальних проблем управління на сучасному рівні розвитку науки та практики. Розглянуто різноманітні класифікації типів управління в системах. Критично проаналізовано причинну парадигму в основі уявлень про механізм управління. Показано її незастосовність щодо відображення специфіки управління в живих системах, структурах психіки та інтелекту. Запропоновано доповнення причинної парадигми управління управлінням на базі імплікативних зв'язків та залежностей в системах, що відзначаються граничним рівнем цілісності як кінцевої нерозкладності на елементи і множини (структури психіки, інтелекту, живі системи).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:З81 + З810.4

Рубрики:

Філософські питання кібернетики

Теорія штучного інтелекту

Шифр НБУВ: РА347169 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано обмеженість класичного інформаційного бачення світу та проведено синергетичну інтерпретацію сучасної інформаційної парадигми. Розглянуто основні етапи розвитку уявлень про інформацію. Проаналізовано різні підходи, а саме: синтаксичний (статистичну, комбінаторну, топологічну й алгоритмічну теорії), семантичний, аксіологічний, прагматичний й еволюційний. Зазначено щодо евристичного та прогностичного характеру інформаційної парадигми. Визначено інформацію як глобальний нелінійний процес взаємозв'язків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їх форм і властивостей у мікро- та макроструктурах об'єктивного світу. Сформульовано сутнісну характеристику інформаційної парадигми, що становить світоглядну та методологічну основу сучасної картини світу. Досліджено проблеми становлення інформаційного суспільства. Розкрито основні характеристики різних типів суспільства. Обгрунтовано, що соціальна інформація на сучасному етапі є потужним ресурсом виробництва, стратегічним товаром і способом вирішення глобальних проблем людства. Значну увагу приділено новітнім інформаційним технологіям: нанотехнологіям та нейротехнологіям. Розкрито їх роль у становленні глобального інформаційного середовища та вплив на вдосконалювання всіх сфер суспільного життя.

Досліджено сутність сучасної парадигми інформації, яка грунтується на методологічних засадах інформаційного, системного, когнітивного, кібернетичного та інформаціологічного підходів. Проаналізовано особливості інформаційних процесів у напрямі ускладнення структурних рівнів організації матерії. Показано, що еволюція систем супроводжується зростанням ролі інформації в їх життєдіяльності. Доведено, що інформація спонукала виникненню та поступовому ускладненню різних форм життя, вона є невід'ємною властивістю систем, що самоорганізовуються. Запропоновано оригінальну характеристику штучного інтелекту, проаналізовано практичні можливості моделювання процесів мислення у взаємодії людини і машини.

Формування філософії організації розглядається як інструмент управління її діяльністю і є стратегічним інструментом формулювання місії, цілей функціонування та створення іміджу організації. Філософія організації дозволяє створити позитивний імідж організації у зовнішньому середовищі та зробити її більш привабливою для співробітників. Філософію організації розглянуто з позиції забезпечення соціальної відповідальності бізнесу.

Зроблено теоретичний аналіз комунікативних концепцій різного рівня перекладу, а саме: на рівні фонеми, графеми, морфем, словосполучень, речень. За допомогою контент-аналізу досліджено варіанти стратегій перекладу за такими показниками: калькування, транскодування, смисловий розвиток, логічні операції, контекстуальна догадка, імпровізація, відмова від прийняття рішень. Наведено приклади перекладу синтагм, речень, в яких акцентовано увагу на вказаних помилках. Констатовано локальну обмеженість встановлених стратегій в контексті усвідомлення неможливості поєднання кожної з них студентами і які не змогли реалізуватися внаслідок суб’єктивних (обмежений час, відсутність словників) та об’єктивних чинників. Перспективними, на думку автора статті, є глобальні та локальні стратегії перекладу та включення їх до змісту навчання майбутніх перекладачів.

Сделан теоретический анализ коммуникативных концепций разного уровня перевода, а именно: на уровне фонемы, графемы, морфемы, синтагмы. С помощью контент-анализа исследованы варианты стратегий перевода по следующим показателям: калькирование, транскодирование, смысловое развитие, логические операции, контекстуальная догадка, импровизация, отказ от принятия решений. Приведены примеры перевода синтагм, предложений, в которых акцентировано внимание на указанных ошибках. Констатирована локальная ограниченность установленных стратегий в контексте осознания невозможности сочетания каждой из них студентами и невозможности реализоваться в результате взаимообусловленности субъективных (ограниченное время, отсутствие словарей) и объективных факторов. Перспективными, по мнению автора, могут быть исследование глобальных и локальных стратегий перевода, а также включение их в содержание обучения будущих переводчиков.

Made a theoretical analysis of communicative concepts of different levels of translation, namely at the level of the phoneme, grapheme, morphemes, phrases, sentences. Using content analysis research options strategies of translation.

Здійснено концептуалізацію феномену глобальних інформаційних мереж на підставі виявлення їх інноваційного та соціокультурного потенціалів, а також визначення перспектив розвитку мережевого суспільства на початку ХХІ ст. Увагу приділено аналізу соціокультурних домінант інформаційної доби, що інституціалізують потенціалістський дискурс інформаційних мереж як соціальну практику глобалізованого соціуму. Охарактеризовано пріоритетні напрями соціально-філософської рефлексії щодо інформаційного суспільства.

Обгрунтовано необхідність розробки теоретичних засад сучасної філософії управління з огляду на динамічні процеси суспільного розвитку. Зокрема йдеться про важливість філософського теоретичного обгрунтування процесів децентралізації управління в Україні. Узагальнено підходи до розуміння філософії управління як галузі філософського знання. Наголошено на неприпустимості зведення філософії управління до теорії управління, кібернетики або синергетики. Виділено американську, китайську, японську, західноєвропейську та радянську традиції в філософії управління. Увагу приділено китайській традиції філософського осмислення проблем управління, заснованій на органіцизмі, та радянській, заснованій на марксизмі. Розглядаючи управління як суспільне відношення відстоюється позиція щодо необхідності забезпечення суб'єкт-суб'єктних управлінських відносин на противагу суб'єкт-об'єктному підходу в управлінні. Розглянуто проблему філософії управління, яка перетинається з іншими науковими дисциплінами: соціальною філософією, соціологією, теорією управління, психологією, політологією тощо. Предметом філософії управління вказано основні поняття, закономірності, принципи та методи управління, на основі яких функціонують і розвиваються соціальні системи будь-якого рівня. Зазначено щодо необхідності дослідження проблем управління в контексті сучасного прочитання концепції наукового управління соціальними процесами, яка корелює з концепцією сталого розвитку суспільства.

Розглянуто основні поняття інформаційного простору в контексті соціально-філософського дослідження. Здійснено теоретичний аналіз понять "інформація" та "простір" як об'єктів дослідження. Доведено актуальність вивчення інформаційного простору як одного з основних засобів створення та закріплення соціальних змін у нинішньому глобалізованому світі. Зроблено висновок, що інформаційний простір є основою політичного, соціально-економічного й культурного розвитку країни. Формування єдиного інформаційного простору в різних сферах життєдіяльності є одним із найперспективніших напрямків розвитку сучасного інформаційного суспільства.

Мета дослідження - з'ясування сутності віртуальної реальності (ВР) та її продуктивної ролі у самореалізації особистості, а також значення процесу самореалізації особистості для розширення вимірів її ідентичності шляхом включення у неї віртуальних вимірів. Для цього розкрито процес формування феномена віртуальної ідентичності (ВІ) у середовищі ВР і виявлено вплив продуктивної діяльності людини у ВР на характер віртуалізації її ідентичності. Теоретичним базисом роботи є розуміння ВР як поєднання свідомої продуктивної уяви як її атрибута, з одного боку, та технологічного компонента у вигляді комп'ютера та відповідних програм, - з іншого. Антропологічною передумовою ВР є здатність творчої уяви людини з багатьох розумових проектних моделей вирахувати й обрати найоптимальнішу, використовуючи, крім іншого, горизонтальні комп'ютерні мережі, в яких і формується ВІ. З'ясовано, що необхідною умовою формування ВІ є обмін результатами продуктивної та посередницької діяльності між інтернет-користувачами, яку вони здійснюють у інтеренет-мережах за допомогою самої ВР. Відповідно до цього, філософські дослідження ВР (R. Burrows, G. Cooper, M. Heim, R. Harper, N. Green, J. Juul, B. Loader, N. McDonnell, N. Wildman, S. Muncer, G. M. Murtagh, S. Nettleton, O. Ollinaho, N. Pleace, G. M. P. Swann, T. P. Watts) поступово доповнюються дослідженнями у царині ВІ (R. Baltezarevic, B. Baltezarevic, V. Baltezarevic, D. Deh., D. Glodovic, Este N. Beck, P. Kwiatek, R. A. Hardesty, B. Sheredos, N. McDonnell, N. Wildman, O. Ollinaho, E. J. Ramirez, S. LaBarge, J. Spiegel). Конкурентне продукування та розподіл засобів існування людини шляхом творчої проектної роботи у ВР у взаємодії та комунікації з Іншими в умовах швидко змінюваного соціуму вимагає розширення ідентичності, включаючи у неї і віртуальні виміри. Самореалізація особистості у сучасному світі включає у себе розширення ідентичності за рахунок її віртуалізації. Зроблено висновки, що продуктивна діяльність людини у комп'ютерній ВР, - як допоміжного інструмента її творчої уяви, - у солідарній і конкурентній взаємодії з Іншими створює її віртуалізовану ідентичність, сприяє самореалізації її особистості та робить її цілісну ідентичність більш гнучкою. Відповідно і філософські дослідження ВР із часом доповнюються філософсько-антропологічними дослідженнями ВІ.

Розглянуто основні соціально-філософські проблеми, що виникають у період становлення інформаційного суспільства. Поряд із теоретичними проблемами розвитку інформаційного суспільства у соціально-політичній, економічній і культурній сферах висвітлено ряд практичних аспектів стосовно соціалізації й адаптації людини в сучасних умовах. Розкрито актуальні питання інформатизації, глобалізації, віртуалізації усіх сфер сучасного життя. Окрему увагу приділено етико-правовим аспектам інформатизації.

Досліджено принципи соціального програмування та конструювання в просторі глобальних інформаційних мереж. Обгрунтовується ідея можливості маніпулювання суспільною свідомістю за допомогою методів розподілених паралельних обчислень та алгоритмів К. Петрі. Встановлено, що впровадження Grid-систем руйнує концептуалізацію Інтернету як диверсифікованого, рівноправного, універсального простору, який позбавляє соціальні інститути економічних, політичних, культурних й інших видів суперечностей. Визначені базові принципи розгортання соціальної інформаційної інфраструктури, до яких віднесені принципи когерентності та рекурсії інформаційних мереж.

Розглянуто філософські проблеми використання інформаційних технологій у зв'язку з накопиченням величезних масивів цифрової інформації. Обговорюється методологічний контекст використання технологій "цифрові дані" та "великі дані" в науковій діяльності. Підкреслюється, що дослідники порізному оцінюють евристичний та епістемологічний потенціали великих даних. Можливості цієї технології слід використовувати ефективно і правильно. Враховуючи те, що активне використання технології великих даних суттєво вплине на різні рівні здійснення наукової діяльності, їхні філософський аналіз актуалізується в умовах "суспільства знань".