Висвітлено питання про основні світоглядно-філософські джерела і настанови Християнства - нової релігії та нової цивілізації, що дві тисячі років назад виникла на берегах Середземного моря у відповідь на виклик і потреби людства, яке починало новий етап історичного розвитку. Викладено методологічні засади аналізу світоглядно-філософських передумов християнства. Запропоновано системний аналіз основних світоглядно-філософських джерел християнської релігії та християнської філософії.

Висвітлено проблему, що стосується однієї з трьох християнських доброчинностей - надії. Визначено ознаки надії як символу, принципу, феномену. Показано, що образ надії, яким керується індивід, дає можливість зрозуміти життя в ціннісно-смислових контекстах. Розглянуто суть поняття надії як персоналізацію людського буття.

Освещена проблема, которая касается одной из трех христианских заповедей - надежды. Определены признаки надежды как символа, принципа, феномена. Показано, что образ надежды, которым руководствуется индивид, дает возможность постичь жизнь в ценностно-смысловых контекстах. Рассмотрена сущность понятия наджеды как персонализация человеческого бытия.

Розглянуто створену античним філософом-стоїком концепцію старості, викладено зміст головних розмислів Сенеки щодо духовного життя старіючої людини, а також пов'язаних з цим проблем смерті та суїциду, виявлено специфіку проголошених мислителем принципів "останнього дня" та "благого мислення", з'ясовано значення філософської спадщини Сенеки для сучасної геронтософії.

Розглянуто суперечності освітнього ідеалу, обгрунтованого Цицероном, і сумніви щодо його здійснення, які висловив Сенека в "Моральних листах до Луцилія". Описано позицію, яка частково пояснює той факт, що в своєму нарисі освітніх дисциплін Сенека обминає увагою ораторське мистецтво: адже останнє, мабуть, передбачає суспільну діяльність, яка і є сферою його застосування.