Наведено результати реконструктивного дослідження системи метафізичних підстав позитивної епістемології Моріца Шліка як найбільш загального ідейного джерела логічного емпіризму. Кваліфіковано теорію знання М.Шліка як логіко-емпіричний формалізм. Обгрунтовано, що факти є логіко-онтологічними міжоб'єктними зв'язками, які даються у сприйнятті як два нефрегівські тлумачені модуси: "смисл" (якісний бік визначеності факту) та "значення" (ступінь значущості факту), встановлення функціональної залежності між якими є завданням пізнання. Описано загальні принципи утворення онтологій будь-яких пізнавальних проектів, визначено їх інтегральний зв'язок з логічними принципами на підставі загальних властивостей фактуальних множин, упорядкованих за структурно-смисловим значенням елементів. Встановлено, що пізнання є системним з'ясуванням фактів за відношенням структурної подібності (у-пізнанням, ре-ідентифікацією).