Розглянуто теоретичні проблеми некласичної естетики, її методологічну рефлексію та способи репрезентації як частини філософсько-антропологічного знання. Висвітлено тенденції естетичних процесів за умов переходу від структуралізму до постмодернізму. Увагу приділено онтології естетичного в неомарксизмі Д. Лукача, естетичній антропології Г. Маркузе, генеалогії гуманітарних наук М. Фуко, структурному психоаналізу Ж. Лакана, наративістській програмі Ж.-Ф. Ліотара.

Рассмотрены теоретические проблемы неклассической эстетики, ее методологическая рефлексия и способы репрезентации как части философско-антропологического знания. Освещены тенденции эстетических процессов в условиях перехода от структурализма к постмодернизму. Уделено внимание онтологии эстетического в неомарксизме Д. Лукача, эстетической антропологии Г. Маркузе, генеалогии гуманитарных наук М. Фуко, структурному психоанализу Ж. Лакана, наративистской программе Ж.-Ф. Лиотара.

Досліджено проблему відчуження в контексті соціальної філософії Франкфуртської школи, висвітлено причини, форми та наслідки процесу відчуження як на рівні соціуму, так і на рівні окремого індивіда. Окреслено шляхи оптимізації відчуження у франкфуртських мислителів. Розглянуто концепцію авангардного мистецтва як основи гносеологічно-естетичного варіанта подолання відчуження. Доведено, що концептуальний апарат аналізу проблеми відчуження, закладений представниками Франкфуртської школи, є актуальним для аналізу ряду сучасних проблем, пов'язаних з глобалізацією, таких як вестернізація суспільних ідеалів і цінностей, маніпулювання свідомістю за допомогою мас-медіа, тотальне економічне координування суспільством. Запропоновано концепцію духовного оновлення за допомогою авангардного мистецва як ефективний спосіб протидії інтелектуальному закріпаченню та морально-духовному занепаду.

Окреслено основні риси індустрії культури для її ідентифікації як об'єкта соціологічної рефлексії. На цій основі визначено головні складові соціологічного теоретизування науковців франкфуртської школи щодо індустрії культури та його евристичний потенціал.

Освещены взгляды представителей Франкфуртской школы на проблемы социальной коммуникации.

Розглянуто широковідому на Заході книгу Г.Маркузе "Одномірна людина. Дослідження з ідеології високорозвинутого індустріального суспільства" (1964). Її основні ідеї та висновки подано на тлі соціально-філософських положень Франкфуртської школи.

Рассмотрена широкоизвестная на Западе книга Г.Маркузе "Одномерный человек. Исследование по идеологии высокоразвитого индустриального общества" (1964). Её основные идеи и выводы представлены на фоне социально-философских позиций Франкфуртской школы.