Рассмотрены теоретико-методологические проблемы концепции хозяйства С.Н.Булгакова - выдающегося русского мыслителя, экономиста, религиозного философа конца XIX - первой половины XX вв. Исследована специфика булгаковского понимания хозяйства как социокультурного феномена, включающего не только "чисто" экономические отношения, но и широкий спектр антропологических, культурологических, философско-нравственных, эстетических, религиозных и космологических интенций. Показано, что С.Н.Булгаков разработал новую, философскую концепцию хозяйства, согласно которой хозяйство необходимо рассматривать как социокультурный, транссубъективный феномен, родовой, исторический способ человеческой деятельности, субъектом которой выступает все человечество. Проанализированы его малоисследованные идеи о культурно-креативных функциях хозяйства. Показано, что С.Н.Булгаков постулирует софийную предзаданность человеческой культурно-творческой (как хозяйственной, так и художественной) деятельности человека.

Зазначено, що "Філософія господарства" видатного вітчизняного економіста й релігійного філософа С. М. Булгакова не дуже часто згадується сучасними економістами, хоча викладена в ній концепція містить чимало актуальних ідей. З'ясовано її аспекти, що мають знайти свій розвиток. У першу чергу це стосується пошуків шляхів щодо розробки такої філософії економічного життя, яка б відповідала запитам сучасного глобалізованого суспільства з його інформатизаційною природою та екологічними проблемами. Показано, що в релігійно-філософському відношенні С. М. Булгаков передбачив глобалізацію економіки та створення всесвітньої інформаційно-комунікаційної системи.

Досліджено розуміння догмату іконошанування як софіологічного аспекту у концепції філософа і богослова Сергія Булгакова. Здійснено аналіз систематичного викладу богословсько-філософського вчення про ікони у праці "Ікона та іконошанування. Догматичний нарис". На підставі дослідження постанов Сьомого Вселенського Собору (787 р.) Сергій Булгаков будує свою концепцію софіологічного розуміння ікони, звертаючи увагу на догматичні підстави іконошанування.

Розкрито методологічні засади дослідження наукової спадщини С. М. Булгакова, в якій знайшла відображення його теорія господарства. Проаналізовано джерельну базу та визначено ступінь дослідженості цієї проблеми. Вивчено основні етапи еволюції наукового світогляду С. М. Булгакова, його філософію господарства як спробу побудови теорії на засадах некласичної методології. Досліджено базові категорії теорії господарства вченого, розкрито значення софійності господарства та Софії як його трансцендентального суб'єкта. Розкрито методологічну співзвучність ідей С. М. Булгакова з сучасними філософсько-господарськими концепціями та значущість його підходів до аналізу господарства у контексті формування нової парадигми суспільствознавства.