Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Рос)6-658 + Э37-103.3

Рубрики:

Історія філософії

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито генезис та основні риси філософської системи С.Л.Франка (1877 - 1959 рр.) - видатного російського мислителя, висвітлено її місце в пошуках нової онтологічної парадигми XX ст. у взаємозв'язку з іншими філософськими напрямами російської та світової філософії. Досліджено онтологічно-гносеологічні, філософсько-релігійні, антропологічні та соціально-етичні виміри філософського проекту мислителя, доведено оригінальність його металогічного підходу до поєднання принципів всеєдності та персоналізму.

Раскрыты генеза и основные черты философской системы С.Л.Франка (1877 - 1959 гг.) - известного русского мыслителя, освещено ее место в поисках новой онтологической парадигмы ХХ в. во взаимосвязи с другими философскими направлениями русской и мировой философии. Исследованы онтологично-гносеологические, философско-религиозные, антропологические и социально-этические измерения философского проекта мыслытеля, доказана оригинальность его металогического подхода к совмещению принципов единства и персонализма.

Розглянуто питання секулярності уявних антиномій освіти. Визначено ірраціональність як складову освітнього процесу в Україні в історичному аспекті, гуманізм та духовність людини, гуманістичні інтенції християнства та буддизму, фанатизм як основу утопічної віри, екзистенційний вимір філософської категорії "віра" в граничній ситуації буття. Розкрито духовно-естетичні аспекти взаємодії проповіді та сповіді. Проаналізовано проблему гідності людини у філософській концепції П.Юркевича, основні фактори впливу християнської релігії на процес формування національної економіки України, тенденції європейського розвитку науки і техніки у творчості українських філософів.

Рассмотрены вопросы секулярности воображаемых антиномий образования. Определены иррациональность как составная образовательного процесса в Украине в историческом аспекте, гуманизм и духовность человека, гуманистические интенции христианства и буддизма, фанатизм как основа утопической веры, экзистенционное измерение философской категории "вера" в граничной ситуации бытия. Раскрыты духовно-эстетические аспекты взаимодействия проповеди и исповеди. Проанализированы проблема достоинства человека в философской концепции П.Юркевича, основные факторы влияния христианской религии на процесс формирования национальной экономики Украины, тенденции европейского развития науки и техники в творчестве украинских философов.

Теоретично досліджено погляди С. Франка про самобуття і співбуття в контексті парадигми діалогу М. Бахтіна і сучасних психологічних уявлень про діалог.

Встановлено ідейно-теоретичні та гносеологічні витоки філософського світогляду С.Франка. Підкреслено, що проблема людини у його філософії не ізольована, а знаходиться в тісному взаємозв'язку з проблемою суспільства. Показано, що затверджуючи духовність суспільного життя згідно з його суттю, С.Франк робить спробу обгрунтування концептуальної єдності вирішення проблем людини і суспільства, яке базується на ідеї початкової проникнутості їх божественною всеєдністю, що створює основу для розуміння людини ("я") і суспільства ("ми") як нерозривно-незлиттєвої всеєдності. У зв'язку з цим реконструюється соціально-антропологічна концепція С.Франка як смислова вісь його філософської системи. Виділено ключові елементи соціально-антропологічної концепції С.Франка ("особистість", "соборність", "служіння"), проаналізовано їх зміст. На думку С.Франка, лише етика служіння дозволяє подолати антагонізм засад солідарності та свободи і примирити їх з метою облаштування суспільного, громадянського життя людей на розумних засадах.

Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій.

Здійснено теоретико-методологічне дослідження і співставлення уявлень М. Бахтіна та С. Франка про процесуальність діалогу.

Проаналізовано осмислення М. Лоським основних підходів до розуміння феномену матерії. Особлива увага зосереджена на дослідженні гілокінетизму, динамізму, активізму як основних підходів до осмислення феномену матерії у філософській і природничо-науковій парадигмі. Проаналізовано співвідношення гілокінетизму, динамізму, активізму з органічними й неорганічними підходами до розуміння картини світу.

Проаналізовано осмислення М. Лоським феномену метафізики як основи будь-якої світоглядної системи, зокрема філософської. Розглянуто проблему розмежування філософських систем на актуалістські, субстанціоналістські й ідеал-реалістичні; їх поділ на органічні й неорганічні на підставі співвідношення цілого та частини.

Исследовано понимание Н. Лосским феномена метафизики как основания любой мировоззренческой системи, в частности философской. Рассмотрена проблема разделения философских систем на актуалистические, субстанционалистические и идеал-реалистические; их распределение на органические и неорганические на основании соотношения целого и части.

In the article the N. Loskiy comprehension of the metaphysics phenomenon as the basis of any outlook system here philosophic is analysed. Particular emphasis is made on the problem of delimitation of philosophic system on actual, substantional and ideal-realistic. The basis of N. Loskiy's classification of philosophic systems is their division on organic and non-organic on the basis of the correlation of part and the whole.