Досліджено релігійно-філософську концепцію Л.П.Карсавіна, а саме: проблему особистості. На підставі аналізу найважливіших здобутків його творчої спадщини висвітлено проблему динаміки релігійних поглядів і уявлень видатного філософа та богослова, історика-медієвіста. Розглянуто полемічні твори Л.П.Карсавіна, промови та листи, в яких він найвиразніше засвідчує свої релігійно-філософські погляди, зокрема працю "Про особистість". Епіграфом до філософії особистості можуть слугувати слова з цієї книги: "У досконалості своїй все суще особисте". Вона є стрижнева для всього філософського розвитку. У цьому висловленні філософ відображає суть вчення про всеєдність як Триєдність (самоз'єднання-роз'єднання-самовозз'єднання). Ідея глибокої єдності Творця та тварі мала для Л.П.Карсавіна важливе значення протягом всього його творчого шляху. У процесі дослідження встановлено, що особистість - центральне поняття у всій релігійно-філософській системі мислителя. Л.П.Карсавін досліджував поняття особистості як виявлення єдності істини, добра та краси (любові). Доведено, що його теоретичні твори, ідеї відіграли винятково важливу роль у становленні та розвитку персоналізму.