Охарактеризовано постаті таких видатних українських і зарубіжних вчених-філософів, як О. Лосев, В. Асмус, В. Зінківський, П. Флоренський, М. Мамардашвілі, А. Швейцер, Б. Паскаль, Ж. Марітен, Р. Ольсен, В. Розанов.

Охарактеризованы личности таких выдающихся украинских и зарубежных ученых-философов, как А. Лосев, В. Асмус, В. Зинковский, П. Флоренский, М. Мамардашвили, А. Швейцер, Б. Паскаль, Ж. Маритен, Р. Ольсен, В. Розанов.

Дисертацію присвячено реконструкції та аналізу лосєвського розуміння проблеми відношення "ідеального" і "реального" у контексті досвіду німецького об'єктивного ідеалізму. Вперше проаналізовано філософію О.Лосєва крізь призму проблеми відношення "ідеального" до "реального". Доведено, що О.Лосєв запропонував свій підхід до даної проблеми, згідно з яким реальність є наслідком енергійної взаємодії між "чуттєвою" матерією та "надчуттєвим" світом ідей (ісихазм). Встановлено, що О.Лосєв розробив відмінну від попередніх систем об'єктивного ідеалізму теорію "ідеального". Лосєвський ідеалізм розглянуто як засновану на "інтуїціях" православ'я оригінальну та унікальну концепцію. Внесок О.Лосєва у вирішення проблеми відношення "ідеального" до "реального" є принциповим для спрощення упереджених уявлень про нездатність православних мислителів до створення власних філософських теорій.

Исследован методологический потенциал лосевской философии имени с целью обеспечения смысловой силы философских понятий.

Проаналізовано погляди О. Ф. Лосєва на походження, сутність та історичну роль культури Відродження, яка визначається філософом як закономірний етап розвитку європейської культури. Розглянуто уявлення О. Ф. Лосєва про філософські, естетичні, етичні, релігійні, суспільні засади ренесансної культури, відзначено її позитивні та негативні риси, наслідки розвитку ренесансного світобачення в подальшому історичному формуванні культури.