Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)6-626 + Ч213(4Укр)6-8 Вернадський В.

Рубрики:

Історія філософії

Історія науки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-релігійні погляди та ноосферну концепцію В.І. Вернадського як парадигму майбутнього розвитку людства. Проаналізовано вплив ідей ученого на формування екологічної свідомості та філософії освіти. Досліджено проблеми відповідальності людини за збереження навколишнього середовища. Розкрито психологічні аспекти філософського вчення про ноосферу В.І. Вернадського, розглянуто моральні орієнтири ноосферного світогляду. Висвітлено питання захисту довкілля у контексті проблем і перспектив консолідації українського суспільства. Показано роль регіонального компонента та традицій у формуванні екологічного мислення. Проаналізовано сучасні інтерпретації ноосфери, описано постмодерністський тип раціональності. Досліджено світоглядно-методологічну проблематику сучасного екологічного світогляду. Розглянуто культурно-цивілізаційний аспект глобалізації, визначено місце екології у системі наук. Проаналізовано актуальні проблеми екології Східної України у контексті учення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Визначено ефективність використання методу проектів у формуванні екологічної свідомості молоді. Показано роль сучасної екологічної оцінки стану природно-техногенних об'єктів у розвитку індустріальних мегаполісів. Обгрунтовано стратегічні цілі та пріоритети державної регіональної політики у сфері екологічної безпеки.

Рассмотрены философско-религиозные взгляды и ноосферная концепция В.И. Вернадского как парадигма будущего развития человечества. Проанализировано влияние идей ученого на формирование экологического сознания и философии образования. Исследованы проблемы ответственности человека за сохранение окружающей среды. Раскрыты психологические аспекты философского учения о ноосфере В.И. Вернадского, рассмотрены моральные ориентиры ноосферного мировоззрения. Освещены вопросы защиты окружающей среды в контексте проблем и перспектив консолидации украинского общества. Показана роль регионального компонента и традиций в формировании экологического мышления. Проанализированы современные интерпретации ноосферы, описан постмодернистский тип рациональности. Исследована мировоззренческо-методологическая проблематика современного экологического мировоззрения. Рассмотрен культурно-цивилизационный аспект глобализации, определено место экологии в системе наук. Проанализированы актуальные проблемы экологии Восточной Украины в контексте учения В.И. Вернадского о биосфере и ноосфере. Определена эффективность метода проектов в формировании экологического сознания молодежи. Показана роль современной экологической оценки состояния природно-техногенных объектов в развитии индустриальных мегаполисов. Обоснованы стратегические цели и приоритеты государственной региональной политики в сфере экологической безопасности.

Розглянуто методологічні ідеї В. І. Вернадського, які істотно вплинули на розвиток вітчизняної науки та технічної діяльності в Україні. Показано, що згідно з позицією В. І. Вернадського наука та техніка в структурі ноосфери є системоутворювальним і динамічним чинником розвитку організованого людства.

Обсуждена проблема отношения В. И. Вернадского к религии в контексте соотношения с его научным мировоззрением.

Проаналізовано методологічний доробок В.І.Вернадського та його внесок до філософії науки. Зазначено, що вчений розпочав теоретичні дослідження проблем методології науки за перших кроків самостійної наукової творчості, а також після його видатних науково-філософських узагальнень (проблеми радіогеології, стану простору живої речовини, теорії ноосфери). В.І.Вернадський запропоновував тезу, що істотна риса методології науки XX ст. є її якісна неоднорідність, мозаїчність, що відповідає неоднорідності досліджуваної сучасною наукою реальності. Зауважено, що В.І.Вернадський був попередником соціологічних і епістемологічних концепцій науки, розроблених Р.Мертоном, А.Койре, К.Поппером, Т.Куном, І.Лакатосом, П.Фейєрабендом, які створили сучасний соціально-історичний погляд на наукову творчість та її місце у культурі. У його працях вчений запропонував розглядати розвиток наукового знання як нелінійний. Це визначає парадигматику розвитку постнекласичної науки кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто проблему обгрунтування специфіки методології емпіричного й описового природознавства, на чому наполягав В.І.Вернадський.

Визначено роль науки й освіти в ноосферній концепції В.І.Вернадського. Показано значення його ідей для розуміння ноосферного процесу, їх науковий і філософсько-світоглядний сенс. Критично розглянуто й уточнено сучасний зміст концепції ноосфери, місце в ній науки й освіти та їх взаємозв'язок, а також шляхи активізації цього зв'язку у програмах побудови суспільства знань. Визначено параметри трансформації науково-пізнавальної діяльності й освітнього процесу, що відбувається в останні десятиліття у світі та в Україні, у їх співвідношенні з уявленнями В.І.Вернадського, проаналізовано роль інформаційно-комунікаційних технологій модернізації та трансформації освітнього процесу й обгрунтовано принципи досягнення його "людиновимірності", виявлено зміст, спрямованість і виховні ресурси концепції ноосферної освіти.

Досліджено соціально-філософькі виміри українознавчої концепції В.Вернадського, які розкриваються завдяки комплексності та багатогранності наукових досліджень вченого, цілісному погляду на взаємодію природи та суспільства, гуманістичному баченню взаємозв'язків між національними та загальнолюдськими цінностями. Обгрунтовано належність А.Вернадського до української культури, його глибоко вкорінену українську ідентичність. Виокремлено самостійну соціально-філософську дослідницьку лінію у творчій спадщині В.Вернадського, яка виявилась через цілісне уявлення про світ живих і неживих тіл і місце людини, через інтегративне вивчення людства як цілісної системи та субстанціональних засад його цивілізаційного поступу, через спробу концептуального осмислення взаємодії природного та соціального, біогенного та ноогенного, загальнолюдського та національного. Обгрунтовано, що В.Вернадський, поєднуючи в своїх наукових дослідженнях принципи природовідповідності, гуманізму та людиновимірності, дав один з перших зразків побудови комплексного інтегративного вчення, що є важливим прикладом для соціальної філософії та сучасного українознавства як інтегративних наукових дисциплін.

Реконструированы взгляды Вернадского, связанные с социальным аспектом становления ноосферы.